Рішення

від 26.03.2015 по справі 759/16680/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16680/14-ц

пр. № 2/759/677/15

26 березня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Самайді А.В., Голубенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 06.02.2008 року між АБ «Синтез» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №281107/6 від 28.11.2007 року, згідно якого, відповідно до умов якого банк надав позичальнику, ОСОБА_2 кредит у доларах США, на умовах передбачених договором, а ОСОБА_2 зобов»язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати всі інші обов»язки передбачені Кредитним договором. Позивач зазначав, що згідно п.1.2. Кредитного договору №281107/6 від 28.11.2007 року, сума кредиту складала 1 000 000 (один мільйон) доларів США ,00 центів, яка у подальшому згідно додаткової угоди №3 до Кредитного договору від 28.01.2009 року була збільшена до 1013500 (один мільйон тринадцять тисяч п»ятсот) доларів США, 00центів. Строк дії кредиту згідно п.1.3. вищевказаного Кредитного договору, становив з 28.11.2007 року по 27.22.2008 року, включно, який у подальшому було продовжено до 17.04.2009 року, згідно Додаткової угоди №2 до вказаного кредитного договору від 26.12.2008 року. Процентна ставка за користування коштами кредиту, згідно п.1.4. становила 16 % річних, яка в подальшому згідно Додаткових угод №1 від 27.11.2008 року та №2 від 26.12.2008 року до вказаного Кредитного договору була збільшена до 18 % річних. Цільове призначення кредиту - споживчі потреби п.1.5. вказаного Кредитного договору. Пунктами Додаткової угоди №4 до вказаного кредитного договору від 28.01.2009 року визначено, що сторони, за взаємною згодою, домовились перевести заборгованість позичальника за Кредитним договором в сумі 1013500 (один мільйон тринадцять тисяч п»ятсот) доларів США, в заборгованість в гривні за курсом 6,60 грн. за 1 долар США та сума заборгованості позичальника за кредитним договором починаючи з 28.01.2009 року складає 6 587 750 ( шість мільйонів п»ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот п»ятдесят ) грн.00 коп. Позивач зазначав, що 28.01.2008 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» було укладено Договір відступлення права вимоги б/н від 28.01.2009 року за зобов»язаннями, що випливають з умов Кредитного договору. Позивач зазначав, що 28.09.2009 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. та зареєстровано в реєстрі №1137, відповідно до якого ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» приймало всі права за Договором іпотеки від 28.11.2007 року, за Договором іпотеки від 08.10.2008 року. Відповідно до вказаних правочинів ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» отримало право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Позивач зазначав, що 08.08.2011 року між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1, укладено Договір про відступлення права вимоги б/н від 08.08.2011 року, за зобов»язаннями, що випливають з умов Кредитного договору №281107/6 від 28.11.2007 року. Позивач зазначав, що 08.11.2011 року між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1, укладено Договір відступлення права за договорами іпотеки,який який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Охендовською К.В.. та зареєстровано в реєстрі №1294. Розмір заборгованості відповідача за умовами вищевказаного Кредитного договору станом на 08.11.2011 року складає 6 587 750 ( шість мільйонів п»ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот п»ятдесят ) грн.00 коп. Позивач зазначав, що у зв»язку із визнанням банкрутом, Господарським судом м. Києва(постанова №44/48-б від 03.03.2009 р), ТОВ «Альянс технік», що є майновим поручителем відповідача та іпотекодавцем за зобов»язаннями , що випливають із вищевказаного Кредитного договору, в рамках процедури відновлення платоспроможності ТОВ «Альянс технік», шляхом задоволення вимог кредиторів за рахунок обміну на активи цього підприємства, в порядку ст. 33 Закону України «Про іпотеку», частково задовольнив свої вимоги за умовами Кредитного договору за рахунок предмета іпотеки Договору іпотеки від 28.11.2007 року за реєстровим номером 1294, шляхом прийняття його у власність за вартістю 2 804 408 ( два мільйони вісімсот чотири тисячі чотириста вісім) грн.00 коп, на підставі проведеної оцінки предмета іпотеки. Позивач зазначав, що на підставі мирової угоди по справі Господарського суду м. Києва №44/48-б від 12.09.2011 року, затвердженою ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №44/48-б та акту приймання-передачі від 07.12.2011 року, позивач зареєстрував 27.11.2011 року право власності на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки від 28.11.2007 року за реєстровим номером 1294. Позивач зазначав, що станом на 03.04.2014 року залишок заборгованості відповідача за Кредитним договором складає 3 783 342,00 грн. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.16-17 т.2), з посиланням на вимоги ст.ст.509-629ЦК України просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №281107/6 від 28.11.2007 року укладеного між АБ «Синтез» та ОСОБА_2, на підставі Договору про відступлення права вимоги б/н від 08.08.2011 року укладеного між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1 у розмірі 5 558 312 (п»ять мільйонів п»ятсот вісімдесят вісім тисяч триста дванадцять)грн. 10 коп. та судові витрати у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшення розміру позовних вимог (а.с. 16,17 т.2) та просив суд позов задовольнити на підставі наданих та зібраних доказів.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення позову ( а.с. 177-180 т.1) та зазначав, що на думку відповідача Договір про відступлення права вимоги б/н від 28.01.2008 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» є договором факторингу, а в зв»язку із тим, що ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» не є фінансовою організацією, вказаний договір є нікчемним. Окрім того подав до суду докази ( а.с.123-124 т.1, а.с.15 т.2) та вказував, що вказані квитанції не були враховані ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія», а тому розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, з цих підстав просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповіднодо ст 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог або заперечень, крім випадів встановених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття.

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відпоідно до п. 6 ч. ст. 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява має містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Заслухавши пояснення сторін у справі з посиланням на письмові докази подані до матеріалів спрви в обгрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти позову із посиланням на діюче законодавство України, що регулює спірні правовідносини,судом встановлено, наступне.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 06.02.2008 року між АБ «Синтез» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №281107/6 від 28.11.2007 року, згідно якого, відповідно до умов якого банк надав позичальнику, ОСОБА_2 кредит у доларах США, на умовах передбачених договором, а ОСОБА_2 зобов»язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати всі інші обов»язки передбачені Кредитним договором ( а.с.8-11 т.1).

Судом встановлено, що згідно п.1.2. Кредитного договору №281107/6 від 28.11.2007 року, сума кредиту складала 1 000 000 (один мільйон) доларів США 00 центів, яка у подальшому згідно додаткової угоди №3 до Кредитного договору від 28.01.2009 року була збільшена до 1013500 (один мільйон тринадцять тисяч п»ятсот) доларів США 00центів. Строк дії кредиту згідно п.1.3. вищевказаного Кредитного договору, становив з 28.11.2007 року по 27.22.2008 року, включно, який у подальшому було продовжено до 17.04.2009 року, згідно Додаткової угоди №2 до вказаного кредитного договору від 26.12.2008 року. Процентна ставка за користування коштами кредиту, згідно п.1.4. становила 16 % річних, яка в подальшому згідно Додаткових угод №1 від 27.11.2008 року та №2 від 26.12.2008 року до вказаного Кредитного договору була збільшена до 18 % річних. Цільове призначення кредиту - споживчі потреби п.1.5. вказаного Кредитного договору. Пунктами Додаткової угоди №4 до вказаного кредитного договору від 28.01.2009 року визначено, що сторони, за взаємною згодою, домовились перевести заборгованість позичальника за Кредитним договором в сумі 1013500 (один мільйон тринадцять тисяч п»ятсот) доларів США, в заборгованість в гривні за курсом 6,60 грн. за 1 долар США та сума заборгованості позичальника за кредитним договором починаючи з 28.01.2009 року складає 6 587 750 ( шість мільйонів п»ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот п»ятдесят ) грн.00 коп( а.с.12-15т.1).

Судом встановлено, що 28.01.2008 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» було укладено Договір відступлення права вимоги б/н від 28.01.2009 року за зобов»язаннями, що випливають з умов Кредитного договору. Позивач зазначав, що 28.09.2009 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. та зареєстровано в реєстрі №1137, відповідно до якого ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» приймало всі права за Договором іпотеки від 28.11.2007 року, за Договором іпотеки від 08.10.2008 року. Відповідно до вказаних правочинів ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» отримало право вимоги за вищевказаним кредитним договором ( а.с.16-23 т.1).

Судом встановлено, що 08.08.2011 року між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1, укладено Договір про відступлення права вимоги б/н від 08.08.2011 року ( а.с.24-26 т.1) за зобов»язаннями, що випливають з умов Кредитного договору №281107/6 від 28.11.2007 року.

Судом встановлено, що 08.11.2011 року між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1, укладено Договір відступлення права за договорами іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Охендовською К.В.. та зареєстровано в реєстрі №1294. Розмір заборгованості відповідача за умовами вищевказаного Кредитного договору станом на 08.11.2011 року складає 6 587 750 ( шість мільйонів п»ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот п»ятдесят ) грн.00 коп. ( а.с.31-33 т.1).

Судом встановлено, що у зв»язку із визнанням банкрутом, Господарським судом м. Києва(постанова №44/48-б від 03.03.2009 р), ТОВ «Альянс технік», що є майновим поручителем відповідача та іпотекодавцем за зобов»язаннями, що випливають із вищевказаного Кредитного договору, в рамках процедури відновлення платоспроможності ТОВ «Альянс технік», шляхом задоволення вимог кредиторів за рахунок обміну на активи цього підприємства, в порядку ст. 33 Закону України «Про іпотеку», частково задовольнив свої вимоги за умовами Кредитного договору за рахунок предмета іпотеки Договору іпотеки від 28.11.2007 року за реєстровим номером 1294, шляхом прийняття його у власність за вартістю 2 804 408 ( два мільйони вісімсот чотири тисячі чотириста вісім) грн.00 коп, на підставі проведеної оцінки предмета іпотеки.

Позивач зазначав, що на підставі мирової угоди по справі Господарського суду м. Києва №44/48-б від 12.09.2011 року, затвердженою ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №44/48-б та акту приймання-передачі від 07.12.2011 року, позивач зареєстрував 27.11.2011 року право власності на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки від 28.11.2007 року за реєстровим номером 1294. Позивач зазначав, що станом на 03.04.2014 року залишок заборгованості відповідача за Кредитним договором складає 3 783 342,00 грн. ( а.с.38-44 т.1).

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог ( а.с.16-17 т.2), та розрахунку заборгованості ( а.с.18,19 т.2) з посиланням на вимоги ст.ст.509-629ЦК України просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №281107/6 від 28.11.2007 року укладеного між АБ «Синтез» та ОСОБА_2, на підставі Договору про відступлення права вимоги б/н від 08.08.2011 року укладеного між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1 у розмірі 5 558 312 (п»ять мільйонів п»ятсот вісімдесят вісім тисяч триста дванадцять) грн. 10 коп.

Щодо посилання відповідача на ті обставини, що Договір про відступлення права вимоги б/н від 28.01.2008 року між АБ «Синтез» та ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» є договором факторингу, не заслуговують на увагу, оскільки зміст вказаного договору не відповідає вимогам ст. 1077,ст.100079 ЦК України, які містять поняття договору факторингу та визначають сторони такого договору, а саме у Договорі відступлення не виконується умова, яка притаманна усім договорам факторингу, а саме кошти не надаються у розпорядження за плату, яка розуміється, як вказівка на те, що співвідношення при обміні грошей на дебіторську заборгованість має бути на користь особи, яка приймає на себе право грошової вимоги, т.б. ця особа має безумовно отримати прибуток у вигляді різниці між фактичним розміром заборгованості боржника та розміром плати, за яку відступається грошова вимога на цю фактичну заборгованість боржника. Як вбачається із Договір про відступлення права вимоги б/н від 08.11.2011 року (а.с.28-33 т.1) ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» передало позивачу право вимоги за Кредитним договором в обсязі, що відповідав розмір фактичної заборгованості боржника 6 587 750,00 грн., які в подальшому отримує від позивач у порядку визначеному п.2.6,2.7 Договору відступлення. Наявність відступлення права грошової вимоги в основі Договору відступлення, не є свідченням укладення сторонами договору факторингу, так як умова відступлення права вимоги, є складовою як договору цесії так і договору факторингу, але в договорі факторингу ця умова є лише одним із елементів основи цього договору, а у договорі цесії умова про відступлення права вимоги, є саме основою договору цесії, а тому не кожна оплатна цесія є договором факторингу.

Посилання відповідача на необхідність надання бухгалтерських виписок банку щодо заборгованості, також не заслуговують на увагу, оскільки, відповідач у справі не довів належними та допустимими доказами, з урахуванням наявних у справі письмових доказів, що відповідачем було здійснено оплату новому кредитору та не надав доказів про це.

А тому з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку,що позивачем доведено належними та допустимим доказами, надано розрахунок, залишок основного боргу, відсотків, штрафних санкцій,пені на час кожної зміни кредитора у зобов"язанні рахунку ОСОБА_2 а тому позов доведений та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10,11,15,57-61,131,208-218,294 ЦПК України, ст.ст. 6,11,14,15,16, 207,208, 525,526,610,611,625,629 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою (03179 АДРЕСА_1,), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою ( 02166 АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість за Кредитним договором №281107/6 від 28.11.2007 року укладеного між АБ «Синтез» та ОСОБА_2, на підставі Договору про відступлення права вимоги б/н від 08.08.2011 року укладеного між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ОСОБА_1 у розмірі 5 558 312(п»ять мільйонів п»ятсот вісімдесят вісім тисяч триста дванадцять)грн. 10 коп. та судові витрати у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) грн.. 00 коп. Всього на загальну суму 5 561 966 (п»ять мільйонів п»ятсот шістдесят одна тисяча дев»ятсот шістдесят шість)грн.10 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу проголошення, у разі відсутності осіб, з часу отримання копії рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко