Ухвала

від 15.02.2017 по справі 759/16680/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 28 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Синтез (далі - АБ Синтез ) та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1 млн. доларів США зі сплатою 16 % річних строком до 27 листопада 2008 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 28 листопада 2007 року між АБ Синтез та товариством з обмеженою відповідальністю Альянс технік (далі - ТОВ Альянс технік ) укладено договори іпотеки, відповідно до яких в іпотеку передано двоповерховий будинок АДРЕСА_1 та двоповерховий адміністративний виробничий будинок АДРЕСА_2.

28 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю Українська телекомунікаційна компанія (далі - ТОВ Українська телекомунікаційна компанія ) та АБ Синтез , Федерацією хокею України, благодійною організацією Благодійний фонд сприяння розвитку фізичної культури і спорту Славутич було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ Українська телекомунікаційна компанія прийняло всі права вимоги за кредитним договором, що був укладений між АБ Синтез та ОСОБА_5

8 серпня 2011 року між ТОВ Українська телекомунікаційна компанія та ним (позивачем) було укладено договори відступлення права вимоги, за якими він набув право вимоги за кредитним договором та двома договорами іпотеки.

На підставі мирової угоди та акту прийому-передачі 27 грудня 2011 року за ним було зареєстровано право власності на предмет іпотеки вартістю 2 804 408 грн.

Проте залишок боргу 3 783 342 грн позичальником не погашено.

Враховуючи викладені обставини, з урахуванням уточнень просив стягнути зі ОСОБА_5 на його користь залишок боргу, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційні втрати в сумі 5 558 312 грн 10 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 2811076/6, укладеним між АБ Синтез та ОСОБА_5, на підставі договору про відступлення права вимоги від 8 серпня 2011 року, укладеного між ТОВ Українська телекомунікаційна компанія та ОСОБА_4, у розмірі 5 558 312 грн 10 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2016 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 353 754 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 133 568,85грн, 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 396 359,74 грн, що разом складає 4 883 682,59 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн. .

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 516, 518 ЦК України, належним чином оцінивши наявні у справі докази (ст. 212 ЦПК України), правильно здійснивши розрахунок основної суми боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, із дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив з того, що ТОВ Українська телекомунікаційна компанія , відступаючи право вимоги ОСОБА_4, не вирахувало із суми боргу ОСОБА_5 сплачені ним грошові кошти в сумі 429 588 грн. Таким чином, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 3 353 754 грн, а не зазначений позивачем - 3 873 342 грн.

Колегія погоджується з таким висновком.

При новому апеляційному розгляді відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України судом апеляційної інстанції були враховані висновки та мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року.

Доводи касаційної скарги про недоведеність факту сплати відповідачем 429 588 грн колегія відхиляє, оскільки згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Інші доводи ОСОБА_4 висновків апеляційного суду не спростовують.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.І. Журавель О.В. Закропивний С.Ф. Хопта