Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/16910/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 910/16910/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Корсака В.А., Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача відповідача прокуратуриТхорик С. М. (дов. від 06.03.2015 р. №225-КР-623) Філоненко В.В. (дов. від 14.07.2014 р.) Копил О.М. (дов. від 14.07.2014 р.) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. у справі № 910/16910/13 господарського суду міста Києва за позовомКиївської міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан

В С Т А Н О В И В :

Київська міжрайонна екологічна прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1850 кв.м. на території острову р. Дніпро Венеціанський, в межах міста Києва та приведення її в попередній стан.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Київська міжрайонна екологічна прокуратура зазначила, що проведеною нею перевіркою було встановлено, що станом на 08.07.2013 р. на території острову Венеціанський Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" використовує земельну ділянку (код 63:397:018) орієнтовною площею 2 000 кв.м. для розміщення цілісного майнового комплексу, при цьому вказана ділянка за даними Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації знаходиться у власності Київської міської ради та в оренду чи користування товариству не передавалась.

Крім того, прокуратура вказувала на те, що цілісний майновий комплекс, який належить відповідачу, разом з десятиметровою смугою навколо будівлі, що необхідна для вирішення господарських потреб, становить 150 кв.м. у відповідності до Звіту про експертну оцінку вартості об'єкту приватизації, затвердженого начальником Представництва фонду державного майна України у Дарницькому районі м. Києва від 30.05.1995 р.

Зважаючи на вказані обставини, прокуратура кваліфікує дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" щодо користування земельною ділянкою площею 0, 185 га, розташованою на о. Венеціанському, як самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, зазначається, що під час перевірки встановлено факт будівництва відповідачем капітальної цегляної споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці - об'єкту ІІ категорії складності без документа, який дає право на виконання будівельних робіт.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.12.2013 р. у даній справі (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. (колегія суддів: головуючий Ільєнок Т.В., судді Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.) позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1 850 кв.м. на території острову р. Дніпро Венеціанський, в межах міста Києва та привести її у попередній стан.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015 р.

04.03.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду продовжено строк розгляду справи №910/16910/13 за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" на 15 днів, а розгляд касаційної скарги відкладено на 25.03.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.06.1995 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" придбало у власність за Договором купівлі-продажу, укладеним з Представництвом Фонду державного майна України в Дарницькому районі м. Києва, цілісний майновий комплекс, що знаходиться на земельній ділянці в 150 кв.м. в середній зоні в парку відпочинку "Гідропарк".

На виконання умов вказаного Договору, 14.05.1996 р. сторонами підписано Акт передачі проданого комунального майна № 61.

05.05.1998 р. відповідач отримав Свідоцтво про власність № 75-цмк, згідно якого він є власником майна цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі", що знаходиться за адресою: м. Київ-660, парк культури та відпочинку "Гідропарк".

Відповідно до доручень Київської міської Ради від 15.01.2003 р. було сформовано кадастрову справу №А-1338 про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" для обслуговування та експлуатації кафе з літнім майданчиком.

07.07.2005 р. на сесії Київської міської Ради було вирішено повернутись до розгляду питання щодо передачі позивачу земельної ділянки у користування після розробки та затвердження проекту планування території зони відпочинку "Гідропарк".

За дорученням Київської міської ради Закритим акціонерним товариством "Виробничо-комерційною фірмою "Стафед-2" було виготовлено технічну документацію зі складання Договору оренди земельної ділянки на о. Гідропарк, урочище "Передмістна слобідка" у Дніпровському районі м. Києва, Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування, зазначена технічна документація була перевірена та прийнята до бази даних Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується відміткою на першому аркуші проекту відведення земельної ділянки.

16.02.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" звернулось до Київської міської ради з пропозицією про укладення договору оренди земельної ділянки та надало два примірника договору, проте договір оренди зазначеної земельної ділянки, яка розташована на о. Гідропарк, урочище "Передмістна слобідка" у Дніпровському районі м. Києва Київським міським головою підписаний не був, та не був повернутий на адресу товариства.

У 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.

Судами встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2009 р. по справі № 35/333 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки на о. Гідропарк, урочище "Передмістна слобідка" у Дніпровському районі м. Києва, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

З огляду на матеріали справи, в серпні 2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, за наслідками якої складено акт № А-354/090 від 09.08.2013 р.

Відповідно до викладених у вказаному акті висновків перевіряючого, станом на 12.08.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" використовує земельну ділянку площею 150 кв.м. під розміщення цілісного майнового комплексу.

Судами встановлено, що договором купівлі-продажу від 16.06.1995 р. № 705, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі", визнано право власності на вищезазначений цілісний майновий комплекс, що засвідчено Свідоцтвом про власність від 05.05.1998 р. № 75-цмк, яке видано відповідачу.

Однак, перевіряючим визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" самовільно займає земельну ділянку площею орієнтовно 0, 185 га. без правовстановлюючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 28.08.2013 р. за № 7/26-16/2808/09 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві повідомила Київського міжрайонного екологічного прокуратура про те, що перевіркою з виїздом на місце 28.08.2013 р. встановлено, що на території земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" самовільно збудовано капітальну цегляну споруду - кафе, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, 28.08.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого встановлено, що за адресою: Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва, кафе "У лешего" (ТОВ "Дніпрові хвилі") самовільно збудована капітальна цегляна будівля (об'єкта відноситься до ІІ категорії складності, згідно ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ").

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач проводить господарську діяльність, а також здійснює зведення капітальних споруд на спірній земельній ділянці на достатніх правових підставах.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Крім того, відповідно до листа-роз'яснення Держкомзему України № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. "Щодо застосування терміну "Самовільне зайняття земельної ділянки", згідно із вищезазначеним терміном не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Приписами ст. 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій встановлено, що витягом Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 28.11.2014 р. №057024-13368 зазначено, що згідно бази даних міського земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 63:397:018 у Дніпровському районі обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" на підставі Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

З огляду на матеріали справи, за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень про передачу земельних ділянок відповідачу у власність чи у користування (оренду), крім того документи, що посвідчують право на неї, станом на 31.12.2012 р. - не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли, на думку колегії суддів, правомірного та вмотивованого висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства.

Стосовно доводів, які викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є таким, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрові хвилі" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. у справі № 910/16910/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова