Постанова

від 16.10.2008 по справі 2-а-121/2008

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  № -2-а-121 

2008р.                                                                                       

 копія

П О С Т

А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И 

16 жовтня 2008 року колегія суддів Гадяцького районного

суду Полтавської області в складі:

головуючої судді                       Максименко Л.В.

суддів                                         

Харлан Н.М., Романюк Л.І.

при секретарі                              Павленко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч

адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства праці та

соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного

казначейства України, головного управління праці та соціального захисту

населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного

казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної

грошової допомоги до 5 травня,

в с т а

н о в и в:

у січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до

Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів

України, Державного казначейства України, головного управління праці та

соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, головного

управління державного казначейства в Полтавській області про стягнення

недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, вказуючи, що він є

учасником бойових дій, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту" до 5 травня  повинна виплачуватися разова грошова

допомога. Виплата  допомоги здійснюється

органами праці та соціального захисту. Починаючи з 2003 року по 2007 рік

призначена грошова допомога нарахована та виплачена не в повному обсязі,

тому  звернувся до суду для стягнення

недоплаченої грошової допомоги в сумі 5013, 75 грн.

У травні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною

заявою про відшкодування моральної шкоди вказуючи, що не виплачена грошова

допомога змушувала його звертатися у відповідні інстанції, але зусилля були

марними, що виводило його з повсякденної психологічної рівноваги, завдало йому

великих психологічних та моральних страждань, що відповідно завдало йому

моральної шкоди, яку він оцінює в 5000 грн. з розрахунку по 1000 грн. за кожен

невиплачений рік вказаної допомоги.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримав, суду

пояснив, що він є учасником бойових дій в Афганістані, починаючи з 2003 року

йому не доплачують передбачену законом допомогу, в зв'язку з чим він

неодноразово звертався до різних інстанцій за захистом своїх прав, що

спричинило йому моральні страждання, які він оцінює в розмірі 5 тис. грн.

Головне управління праці та соціального захисту населення

Полтавської обласної державної адміністрації направило до суду заперечення

проти задоволенню позову вказавши, що вони не являються головним розпорядником

бюджетних коштів та просив суд розглянути справу без участі представника.

Міністерство фінансів України, Головне управління

державного казначейства в Полтавській області, Державне казначейство України

направило до суду заперечення, в якому вказують, що  відповідно ст. 17-1 ЗУ „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту” виплату разової грошової допомоги до 5

травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення за рахунок

коштів державного бюджету, обсяги якого визначаються Державним бюджетом України.

Головним розпорядником вказаних  коштів є

Міністерство праці та соціальної політики України. Так як позивач отримав

виплати в розмірах, встановлених 

Законами України про Державний бюджет на 2007 рік підстав для

задоволення позову не вбачають та просять розглянути справу без участі

представника.

 Представник

Міністерства праці та соціальної політики України в судове засідання не

з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що

свідчить повідомлення в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій,

що підтверджується посвідченням для ветеранів війни - учасників бойових дій.

До 5 травня починаючи з 2003 року ОСОБА_1. виплачувалась

щорічна разова грошова допомога в розмірі у 

2003 році - 90грн., у 2004р. - 120 грн., у 2005-2006рр. - 250грн., у

2007р. - 280 грн.

Згідно ч.5 ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій

виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за

віком.

Так, позивачу протягом 

2003-2007 років виплачувалася разова грошова допомога в розмірах,

передбачених відповідними нормами законів про Державний бюджет на вищезгадані

роки, якими також зупинялась дія  частини

п'ятої  статей 12 ЗУ "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".   Розміри виплаченої грошової допомоги

позивачу менші за розміри цієї допомоги встановлені ЗУ "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ураховуючи положення ст.ст. 8, 17, 19, 22, ч.1 ст. 58

Конституції України, ст. 2 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту" та правову позицію Конституційного Суду України в

справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій ( рішення

від 01.12.04р. № 20-рп/2004), до спірних правовідносин підлягає застосуванню

спеціальний закон, а саме  ЗУ "Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України  для звернення до адміністративного суду за

захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який

обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про

порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення строку звернення до

адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо в

цьому наполягає одна із сторін.

Посилання ОСОБА_1. на те, що він сподівався вирішити

вказане питання позасудовим шляхом не заслуговують на увагу, так як вказана

обставина не може бути визнана поважною

В судовому засіданні ОСОБА_1. не надав доказів пропуску

строку звернення до суду з поважних причин та не ставив питання про його

поновлення, а тому незнання чинного законодавства судом не може бути визнано

поважною причиною пропуску строку.

Згідно ч.1 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової

допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону,

здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення

зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок

отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є

пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до п.3 Положення про Міністерство праці та

соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30

серпня 2000 року № 1035/2000 та постанови КМУ від 02 листопада 2006 року № 1543

Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через

систему підпорядкованих йому органів, до яких відносяться управління праці та

соціального захисту населення.

Згідно пп.7 п.8 цього ж Положення головним розпорядником

бюджетних коштів є Міністерство праці України.

 Згідно ч.2 та ч. 3

ст. 2 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей,

встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу

РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти

органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права

і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує

соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах

України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Нормами п. 13 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет

України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої  статей 12, 13, 14 ЗУ "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою звужено зміст та

обсяг існуючих у позивача прав, гарантованих Конституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за

конституційним поданням 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції

України положень деяких статей Закону України "Про держаний бюджет на 2007

рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України положення

Закону України "Про держаний бюджет на 2007 рік" пункту 13 ст.71,

яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої 

статей 12, 13, 14 та 15 Закону України 

"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Відповідно до ч.5 резолютивної частини вказаного рішення

Конституційного Суду України рішення Конституційного Суду України у цій справі

має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними

позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей

зазначених законів, що визнані неконституційними.

За таких обставин, застосування при виплаті позивачу

одноразової грошової допомоги, передбаченої частинами п'ятої  статей 12, 13, 14 ЗУ "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ " Про Державний

бюджет України на 2007 рік" суперечить Конституції України, що відповідно

порушує права позивачів.

Відповідно до частин п'ятої  статей 12, 13, 14 ЗУ "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ЗУ "Про

державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної пенсії за віком

становить 397 грн.

Таким чином, сума недоплаченої ОСОБА_1.  разової грошової допомоги за 2007 р.

відповідно ч.5 ст.12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту” становить 1705 грн. ( 5 х 397-мінімальна пенсія - 280-розмір

одноразової грошової допомоги, що був сплачений 

позивачам = 1705 грн.).

Оскільки ОСОБА_1. 

пропустив строк звернення до суду по обґрунтованим вимогам про стягнення

недоплаченої разової грошової допомоги за 2003-2006 роки, з клопотанням про

поновлення строку не звертався, а відповідачі просять відмовити в задоволенні

позову також з підстав пропуску строку позовної давності, тому в цій частині

позов задоволенню не підлягає.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо

стягнення моральної шкоди, так як з наведених обставин позивачем не доведено

факт її спричинення, та спеціальним законом „ Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту ” не передбачено відшкодування моральної шкоди,

пов'язаної з захистом прав відповідно до цього правового акту, також

відсутні  і загальні правові підстави для

відшкодування моральної шкоди, тому в задоволенні позову в цій частині слід

відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 48, 85, 92 Конституції

України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням

Конституційного суду України справа № 1 - 27/2004 від 01 грудня 2004р. №

20-рп/2004, Рішенням Конституційного суду України справа № 1 - 29/2007 від 09

липня 2007р. № 6-рп/2007 , Законом України „Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування”, Положенням про Міністерство праці та соціальної політики

України від 30.08.00 № 1035/200, Постановою КМУ від 02.11.06р. № 1543, ст.

8-11, ч.4 ст.70 ,71, 86, 94, 99, 100, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

п о с т

а н о в и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства праці та

соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного

казначейства України, головного управління праці та соціального захисту

населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного

казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної

грошової допомоги до 5 травня задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство фінансів України виділити та

перерахувати через Міністерство праці та соціального захисту населення

Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської

обласної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 для виплати суму

недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій, відповідно до

ч.5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту” за 2007 рік в розмірі 1705 грн.

Зобов'язати Головне управління праці та соціального

захисту населення Полтавської облдержадміністрації виплатити ОСОБА_1 отримані

на його ім'я кошти сумі 1705 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми

недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за період  2003-2006 років відмовити у зв'язку з

пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в

розмірі 5000 грн. залишити без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного

апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк

з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Головуюча : підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис

Копія: вірно

Суддя Гадяцького

районного суду                                                    

Л.В. Максименко