Ухвала

від 24.03.2015 по справі 826/18067/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18067/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09.10.2014 № 1668/26-59-17-01.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2014 відповідачем на підставі акта перевірки № 1365/17-01/НОМЕР_1 від 29.09.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 1668/26-59-17-01, яким позивачу за порушення п.п. 138.1, 153.8, 163.1, 170.2, 176.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 3 378 073, 90 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 2 252 049,27 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 126 024,63 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено наявності належних доказів заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, матеріали справи аналогічних доказів в собі також не містять, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014 № 1668/26-59-17-01 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем до перевірки не надано документів, які підтверджують витрати на придбання корпоративних прав ТОВ «Весняний Врожай», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірне.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «Весняний Врожай» (код ЄДРПОУ 37514992) від 06.12.2011, ОСОБА_2 продав належну йому частку у статутному капіталі даного товариства у розмірі 13 234 241, 88 грн., що складає 94, 34 % статутного капіталу, нерезиденту - Грізелдіс Холдингз Лімітед.

Платником податків ОСОБА_2 подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 від 30.04.2014 № 1400046545, де задекларовано суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу в розмірі 13 357 119, 47 грн. та суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 13 234 241, 88 грн.

Відповідач вважає, що сума витрат на придбання інвестиційного активу в розмірі 13 234 241, 88 грн. не підтверджена належними документами.

Відповідно до пункту «а» пп. 170.2.7. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, термін «інвестиційний актив» означає корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2 і пп. 165.1.40 п. 165.1ст. 165 Податкового кодексу України.

На підставі пп. 170.2.6 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) за наслідками такого звітного (податкового) року.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами (пп. 14.1.90 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Податкового кодексу України для нерезидентів).

Згідно із пп. 170 2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 -170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Отже, у випадку продажу корпоративного права (інвестиційного активу), об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважається інвестиційний прибуток, для визначення якого враховуються витрати, пов'язані із придбанням такого корпоративного права.

Фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Обставини правомірності віднесення позивачем до витрат суми в розмірі 13 234 241, 88 грн. вже були предметом дослідження в рамках адміністративної справи № 826/20885/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Так, у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/20885/13-а зазначено, що у 2004 році позивач придбав наступні земельні ділянки за загальною ціною 281 000 грн.:

- земельна ділянка, що розташована за адресою Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Старокиївська, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0025, площею 0,3716 га, що була придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3034 за 196 000, 00 гривень;

- земельна ділянка, що розташована за адресою Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Старокиївська, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0021, площею 0,1000 га, придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3030 за 53 000,00 гривень;

- земельна ділянка, що розташована за адресою Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Старокиївська, кадастровий номер: 3223155400:03:025:0026, площею 0,0617 га, придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.08.2004 №3037 за 32 000,00 гривень.

Сукупно на придбання таких об'єктів нерухомості, як земельні ділянки, позивачем у 2004 році було витрачено 281 000, 00 гривень.

У 2011 році позивачем засновано ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» із статутним капіталом у розмірі 950,00 грн. У цьому ж році позивачем прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ», шляхом внесення до його складу зазначених земельних ділянок.

Оцінка вартості земельних ділянок при внесенні їх до статутного капіталу ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» на суму 14 027 290, 28 грн. здійснена згідно акту оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником для збільшення статутного капіталу ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» від 25.01.2011, складеного позивачем, а також п. 7.2. статуту ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» (протокол № 2 від 25.01.2011), зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 26.01.2011.

06.12.2012 між ОСОБА_2 (продавець) та компанією «Грізелдіс Холдингз Лімітед» (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відчуження), відповідно до якого компанія «Грізелдіс Холдингз Лімітед» набула у власність частку статутного капіталу у розмірі 94,34%, що еквівалентна 13 234 241, 88грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу (відчуження) компанія «Грізелдіс Холдингз Лімітед» на банківський рахунок громадянина ОСОБА_2 у 2012 році перерахувала готівкові кошти в розмірі 10 394 474, 78 грн. Решту вартості корпоративних прав позивач отримав у 2013 році.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду встановила, що інвестиційний прибуток, який позивач отримав внаслідок укладання договору купівлі-продажу склав 81 325, 97 (13 315 576,85 - 13 234 241, 88) гривень.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки витрати позивача на придбання 94, 34 % статутного капіталу ТОВ «ВЕСНЯНИЙ ВРОЖАЙ» склали 13 234 241, 88 грн. (94, 34% від 14 028 240, 28 грн.), а дохід, який він отримав за договором склав 13 315 576, 85 грн., то інвестиційний прибуток, який позивач отримав внаслідок укладання договору-2 складає 81 325, 97 (13 315 576,85 - 13 234 241,88) гривень.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/20885/13-а залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи контролюючого органу про неправомірність віднесення позивачем у перевіряємому періоді до витрат суми в розмірі 13 234 241, 88 грн. є помилковими, адже правомірність витрат в спірній сумі підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.