Рішення

від 07.04.2015 по справі 924/240/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2015 р.Справа № 924/240/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ

до Селянського (фермерського) господарства "Влад", с. Гориця, Славутського району

про стягнення 26 055 280,55 грн. заборгованості та штрафних санкцій

Представники сторін:

Від позивача: Повх О.В. - за довіреністю №232 від 04.03.2015р.

Від відповідача: не з'явився

За участю прокурора відділу прокуратури області: Шкадько В.В. - посвідчення №029974 від 27.10.2014р.

Суть:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 26 055 280,55 грн., у тому числі: 15 980 000,00 грн. - основного боргу за договором поставки зерна майбутнього врожаю №109-К від 19.05.2014р., 2 780 520,00 грн. - пені, 4 794 000,00 - 30% штрафу згідно п.6.3 вказаного договору, 2 500 760,55 грн. - 24% річних за користування грошовими коштами.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача та подання додаткових доказів по справі.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі та просив суд їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні прокурор прокуратури Хмельницької області позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи в судове засідання не з"явився, вимог суду, викладених в ухвалах від 17.02.2015р., 02.03.2015р. та 24.03.2015р. не виконав. При цьому адреса останнього та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, зазначену у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвала суду надіслана відповідачу, що підтверджується штампом господарського суду та Реєстром відправленої кореспонденції.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено:

19.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ (покупець) та СФГ "Влад", с. Гориця, Славутського району (постачальник) було укладено Договір поставки зерна майбутнього врожаю № 109-К (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар (сільськогосподарську продукцію: зерно кукурудзи 3 класу у кількості 15 980,00 метричних тон), а останній зобов'язувався прийняти та оплатити його (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- термін поставки: по 01.11.2014 р. включно (п. 1.2 Договору);

- попередня оплата товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладання Договору), яка складає 1000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за одиницю виміру (метричну тону) товару. Сума попередньої оплати за товар становить 15 980 000,00 грн. ( п. 3.1 та пп. 3.1.1 Договору);

- ціна на одиницю виміру товару з ПДВ, за якою здійснюються остаточні розрахунки, визначається за формулою ЦТ=((Ц1+Ц2+Ц3)/К)-100,00грн. Ціна на партію товару відображається в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 3.2, 3.3 Договору);

- покупець протягом 15-ти календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені п. 3.1.1 Договору на поточний рахунок постачальника (на підстав рахунку-фактури останнього, за вирахуванням грошової суми передбаченої у п. 4.1.1 цього Договору (4.1 Договору);

- постачальник доручає покупцю сплатити грошову суму, яку покупець утримує із коштів, які належні до виплати постачальнику у відповідності до п. 4.1 цього Договору, у розмірі, зазначеному у Договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, що є невід'ємною частиною цього Договору, як страховий платіж. Грошові кошти, визначені п. 4.1.1 Договору, вважаються сплаченими покупцем на користь постачальника з моменту сплати покупцем за постачальника страхового платежу за Договором комплексного страхування. Остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати) здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання покупцем всіх документів, передбачених у п. 2.3, 2.4 цього Договору (пп. 4.1.1 та п. 4.2 Договору);

- у разі невиконання постачальником своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов'язань у встановлений термін або не виконає їх належним чином, або у разі отримання покупцем інформації, що постачальник вживає/неналежним чином вживає заходів щодо оформлення страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, передбаченого п. 5.5 Договору, або постачальником змінено без погодження з покупцем вигодонабувача у Договорі комплексного страхування, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладання/виконання цього Договору виявиться/ стане такою, що не відповідає дійсності, покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитись від їх виконання частково або у повному обсязі, при цьому постачальник зобов'язаний повернути покупцю всі кошти перераховані на користь постачальника на виконання умов цього Договору (у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п. 4.1.1 Договору) протягом 3-х банківських днів з моменту отримання листа-вимоги покупця. Сторони узгодили, що останнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням є лист-вимога покупця. У випадку порушення постачальником грошових зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити покупцю проценти у розмірі 24% річних за весь час користування грошовими коштами (п. 5.4 Договору);

- у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,2% від суми, що визначена п. 3.1.1 цього Договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 30% від суми, що визначена п. 3.1.1 цього Договору (п. 6.3 Договору);

- договір набирає чинності з дня його укладання і діє до повного та належного виконання зобов'язань за цим Договором (п. 8.2 та п. 8.6 Договору).

На виконання умов Договору 20.05.2014 р. між постачальником та ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було укладено Договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур № 203600375.14 та Договір застави майбутнього врожаю від 20.05.2014р. укладеного між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ та СФГ "Влад", с. Гориця, Славутського району.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань по здійсненню попередньої оплати на суму 15 420 475,89грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 217 від 10.06.2014р.

Додаткову увагу суд звертає на укладений 20.05.2014р. між постачальником СФГ "Влад" та ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" Договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур № 203600375.14, який скріплений підписами та печатками сторін. Згідно якого, позивачем (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") перераховано на рахунок страховика (ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна") 559 524,11грн. страхового платежу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 227 від 10.06.2014р.. Відповідно, страховою компанією виставлено відповідачу (СФГ "Влад") рахунок - фактуру №203600375.14 від 20.05.2014р. призначення платежу страхова премія по Договору страхування № 203600375.14 від 20.05.2014р. на суму - 559 524,11грн..

В порушення умов Договору у визначений термін відповідачем не було поставлено позивачу товар (зерно кукурудзи 3 класу у кількості 15 980,00 метричних тон) .

27.01.2015р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 130-2-12/409, згідно якої позивач повідомляв відповідача про відмову від подальшого виконання ним зобов'язань по Договору та вимагав від відповідача протягом трьох банківських днів з моменту отримання цього листа-вимоги повернути суму попередньої оплати в розмірі 15 980 000,00 грн. Крім того у даному листі-вимозі позивач вимагав від відповідача перерахувати нараховані відсотки у розмірі 2 427 208,77грн., пеню у розмірі 2 748 560,00грн. та штраф у розмірі 4 794 000,00грн.. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи копією чеку "Укрпошти", описом вкладення у цінний лист.

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, передоплату не повернув, заборгованість останнього складає 15 980 000,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26 055 280,55 грн., з яких: 15 980 000,00 грн. перерахована позивачем попередня оплата за умовами укладеного між сторонами 19.05.2014р. Договору поставки зерна майбутнього врожаю № 109-К; 2 500 760,55 грн. 24% річних за час користування грошовими коштами за період з 11.06.2014р. по 03.02.2015р., що нараховані позивачем на підставі п. 5.4 Договору, 2 780 520,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 02.11.2014 р. по 27.01.2015р. та 4 794 000,00 - 30% штрафу від суми попередньої оплати, що нараховані позивачем на підставі п. 6.3 Договору.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно матеріалів справи позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором поставки щодо здійснення ним попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором поставки та приписів ст. 662, ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив первісному позивачу товар у встановлені у Договорі поставки строки, суму передоплати в розмірі 15 980 000,00грн. не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 980 000,00грн. неповернутої передоплати підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2% від суми, що визначена п. 3.1.1 цього Договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник окрім договірної санкції, сплачує також штраф у розмірі 30% від суми, що визначена п. 3.1.1 цього Договору.

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та договірних санкцій у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011 та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 780 520,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 02.11.2014 р. по 27.01.2015р. та 4 794 000,00 - 30% штрафу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

При цьому судом відповідно до ст. 11128 ГПК України враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові № 3-35гс13 від 03.12.2013 р. у справі № 908/43/13-г стосовно того, що в разі невиконання зобов'язань з поставки товару до боржника може бути застосована пеня. При цьому, на цю пеню не розповсюджуються дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки зобов'язання з поставки товару не є грошовим.

Згідно із п. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як вже зазначалося вище, у п. 5.4 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення постачальником грошових зобов'язань, останній зобов'язаний сплатити покупцю проценти у розмірі 24% річних за весь час користування грошовими коштами (п. 5.4 Договору).

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 24 процентів річних від простроченої суми у розмірі 2 500 760,55 грн. за період з 11.06.2014р. по 03.02.2015р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Влад", (адреса: вул.Шевченка, буд.60, с. Гориця, Славутського району, Хмельницької області 30324, ідентифікаційний код юридичної особи 32151629) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033 (адреса для листування: вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01601, ГТЕФ ПАТ "ДПЗКУ")), ідентифікаційний код юридичної особи 37243279, п/р № 26005040053310 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313 - 26 055 280,55 грн., із них 15 980 000,00грн. - основної заборгованості, 2 780 520,00 грн. - пені, 4 794 000,00 - 30% штрафу, 2 500 760,55грн. - 24% річних та 73 080,00грн. - витрат на оплату судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Суддя О.Д.Вибодовський

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу, вул.Шевченка, буд.60, с. Гориця, Славутського району.