Ухвала

від 20.01.2017 по справі 924/240/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"20" січня 2017 р. Справа № 924/240/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Гудак А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Хмельницької області від "04" січня 2017 р. (за скаргою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України)

у справі № 924/240/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ

до Сільськогосподарського (фермерського) господарство "Влад", с.Гориця, Славутського району

про стягнення 26 055 280,55 грн. заборгованості та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.01.2017р. у справі №924/240/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України",м.Київна дії державного виконавця задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано повідомлення відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.10.2016р. № 20-1.571/17 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ від 17.04.2015 р. по справі №924/240/15.

В задоволенні скарги, в частині винесення постанови про відкриття виконавчогопровадження, провестивиконавчі дії в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» відмовлено.

Не погодившись із винесеною ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.01.2017р. у справі №924/240/15 скасувати. Крім того, просить у разі необхідності поновити строк для апеляційного оскарження та відстрочити сплату судового до розгляду справи по суті.

В обгрунтування вказує, що Департамент Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України є бюджетною установою та у зв'язку із відсутністю кошторису на утримання органів державної виконавчої служби на 2017 рік, та законодавством передбачені досить стислі строки на подачу апеляційної скарги на ухвалу суду.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги, скаржником не надано доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, не надано доказів відсутності кошторису.

При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що зумовлює утруднення сплати судового збору, або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору, зважаючи на норми статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У cправі "Креуз проти Польщі" (п.53, «Case of Kreuz v. Poland», рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

У пункті 60 Рішення Європейський суд з прав людини постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

          З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

У зв'язку з вищевикладеним, клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу та додані до неї документи Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України без розгляду.

3. Справу 924/240/15 надіслати до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.