Ухвала

від 07.04.2015 по справі 908/651/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"07" квітня 2015 р. Справа № 908/651/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

від кредитора - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, м.Київ (вх. № 940 З/2)

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.04.2014р.

у справі № 908/651/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор - ЛТД", м. Запоріжжя

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2014р. (суддя Юлдашев О.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-ЛТД"; припинено провадження у справі; визнано погашеними вимоги, не задоволені за недостатністю майна боржника; зобов'язано ліквідатора у строк до 30.05.2014р. надати до господарського суду письмові докази здачі документації банкрута на збереження та знищення печатки і штампу банкрута; зобов'язано державного реєстратора реєстраційної служби ЗМУЮ та Головне управління статистики у Запорізькій області виключити юридичну особу - банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст. 45, 46, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство) мотивована тим, що враховуючи, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.04.2014р. у справі №908/651/14 про затвердження звіту ліквідатора та припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що в порушення вимоги статті 60ГК України боржником не було надано ліквідаційного балансу до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності.

Сторони та ліквідатор у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали суду апеляційної інстанції від 09.04.2015р., проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників апелянта, сторін та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою ТОВ «Луксор-ЛТД»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т1, а.с.72).

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.03.2014р. у справі № 908/651/14 визнано ТОВ «Луксор-ЛТД» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Ільченка І.М.; визначено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури(т.1, а.с.75,76).

24.03.2014р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про визнання ТОВ «Луксор-ЛТД» банкрутом; відомості про ліквідатора та визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів (т.1, а.с.73).

30.04.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову з підстав, зазначених вище (т.1,а.с.105).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 106 ГПК України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (стаття 1 Закону про банкрутство).

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

У разі подання заяви з грошовими вимогами до боржника особа набуває тільки частину прав кредитора, які пов'язані з розглядом судом їх грошових вимог (участь у такому судовому засіданні; подання заяв, клопотань з приводу її грошових вимог; ознайомлення з матеріалами справи в частині її грошових вимог, тощо).

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме: кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Відповідно до частини 3 статті 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявляти свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Докази звернення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора та суду з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Луксор-ЛТД», а також докази звернення до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора у зв'язку з неможливістю проведення позапланової податкової перевірки в матеріалах справи відсутні.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі не зазначає про наявність будь-якої податкової заборгованості боржника перед ним.

Також, як свідчать матеріали справи, головою ліквідаційної комісії надсилалась на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві заява про припинення юридичної особи (платника податку) за формою 8-ОПП (а.с.т.1,а.с.26), що в сукупності свідчить про обізнаність апелянта про порушення провадження у справі про банкрутство та наявність у нього правових підстав, визначених вимогами статті 78 ПК України, та часу для проведення позапланової перевірки.

Однак матеріали справи не містять доказів проведення податковим органом позапланової перевірки боржника чи доказів неможливості її проведення.

Крім того, матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів звернення скаржника до місцевого господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора чи до Міністерства юстиції України зі скаргою у зв'язку з неможливістю проведення позапланової податкової перевірки, або до правоохоронних органів щодо фіктивного банкрутства, таким чином податковий орган не вчиняв жодних дій з метою проведення перевірки для встановлення наявності чи відсутності у боржника податкового боргу.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання апелянта на порушення головою ліквідаційної комісії боржника вимог статті 60 ГК України у зв'язку з неподанням до податкового органу ліквідаційного балансу ТОВ «Луксор-ЛТД» не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки на момент порушення провадження у справі про банкрутства дана стаття була виключена з Господарського кодексу України.

Будь-яких інших доводів в обґрунтування підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду від 30.04.2014р. у справі №908/651/14 скаржником не надано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Доказів того, що оскаржувана ухала місцевого господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.

Отже, встановивши той факт, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві не є стороною та учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «Луксор-ЛТД», питання про права та обов'язки скаржника місцевим господарським судом не вирішувались, і апелянтом не доведено, що оскаржувана ухвала зачіпає чи порушує його права та охоронювані законом інтереси, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про неможливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 16.05.2012р. у справі № 5010/2174/2011-Б-23/78, від 25.02.2015 р. у справі № 910/19650/13, від 28.01.2015 р. у справі № 916/1791/13.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.04.2014р. у справі №908/651/14.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.