Постанова

від 07.04.2015 по справі 826/16348/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2015 року № 826/16348/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Традиція-98» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Мале приватне підприємство «Традиція-98» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення №0003992202 від 31.05.2013 та №0004002202 від 31.05.2013р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Традиція-98» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014р. касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, матеріали справи направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до розподілу справ між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року адміністративну справу передано на розгляд судді Качуру І.А.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що суди попередніх інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що у позивача відсутні підстави на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт», оскільки позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з контрагентами.

Однак, суд касаційної інстанції визнав такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі та зазначив проте, що судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка МПП «Традиція-98» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» за період 01.07.2011 по 30.06.2012рр., за результатами якої складено акт №506/22.2-10/30045559 від 08.05.2013, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 816 707,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 711302,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 31.05.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004002202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889128,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 177826,00 грн.; №0003992202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 820094,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3387,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у межах нового розгляду справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що за перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини наступними контрагентами, зокрема: ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт». За наслідками перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем приписів податкового законодавства при здійсненні господарських операції з вказаними суб'єктами господарювання.

Водночас, зі змісту акту перевірки вбачається, що доводи відповідача про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, ґрунтуються на інформації, відображеної у актах інших податкових органів, зокрема:

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 2268/23-04/34486030 від 27.10.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГМФ», код за ЄДРПОУ 34486030 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2011-30.09.2011 року»;

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 147 /23-04/36412065 від 15.02.2012 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін»;

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №598/22-40/37617602 від 18.06.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ньюмодуль 2011» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-листопад 2011 року, січень 2012 року»

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 572/22-40/30399950 від 13.06.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Соло-25» (ЄДРПОУ 30399950) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.11.2011 по 30.04.2012р.»;

- акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1196/2240/33751018 від 22.08.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «СТАРТ» (ЄДРПОУ 33751018) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «ТК «СТАРТ».

Поряд з цим, зі змісту акту перевірки, не вбачається дослідження відповідачем первинних документів, оформлених на виконання укладених позивачем та його контрагентів правочинів, не зафіксовано інформації щодо неналежності їх оформлення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що при встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належать складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідності строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Так, як свідчать фактичні обставини справи, між позивачем та ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін» укладені Договори про надання послуг від 01.09.2011р. №БС -009, від 01.08.2011р. №№БС -008, на виконання яких видані та оформлені: - рахунки - фактур №БС -009 від 01.09.2011р. на суму 883000, 08грн., №БС -008 від 01.08.2011р. на суму 1025999, 93 грн.; Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) №128 від 01.09.2011р.; №129 від 02.09.2011р.; №130 від 02.09.2011р.; №131 від 05.09.2011р.; №132 від 06.09.2011р., №133 від 07.09.2011р., №134 від 08.09.2011р., №135 від 09.09.2011р., №136 від 09.09.2011р., №137 від 12.09.2011р., №138 від 13.09.2011р., №139 від 14.09.2011р., №140 від 15.09.2011р., №141 від 16.09.2011р., №142 від 16.09.2011р., №143 від 19.09.2011р., №144 від 20.09.2011р., №145 від 21.09.2011р., №146 від 22.09.2011р., №148 від 23.09.2011р., №147 від 23.09.2011р., №149 від 26.09.2011р., №150 від 27.09.2011р., №151 від 28.09.2011р., №153 від 30.09.2011р., №166 від 01.08.2011р., №167 від 02.08.2011р., №168 від 03.08.2011р., №169 від 05.08.2011р., №170 від 05.08.2011р., №171 від 08.08.2011р., №172 від 09.08.2011р., №173 від 11.08.2011р., №174 від 12.08.2011р., №175 від 12.08.2011р., №176 від 12.08.2011р., №177 від 15.08.2011р.,№178 від 16.08.2011р., №179 від 17.08.2011р., №180 від 18.08.2011р., №181 від 18.08.2011р., №182 від 19.08.2011р., №183 від 19.08.2011р., №184 від 22.08.2011р., №185 від 23.08.2011р., №186 від 25.08.2011р., №187 від 26.08.2011р., №188 від 26.08.2011р., №189 від 29.08.2011р., №190 від 30.08.2011р., №191 від 30.08.2011р., №193 від 31.08.2011р.; податкові накладні №130 від 01.09.2011р. на суму 35000,00грн., №122 від 01.09.2011р.; на суму 35000,00грн., №123 від 02.09.2011р.; на суму 35000,00грн., №124 від 02.09.2011р. на суму 36600,00грн., №125 від 05.09.2011р. на суму 35000,00грн., №126 від 06.09.2011р. на суму 35000,00грн., №127 від 07.09.2011р. на суму 35000,00грн., №128 від 08.09.2011р. на суму 35000,00грн., №129 від 09.09.2011р. на суму 35000,00грн., №131 від 13.09.2011р. на суму 35000,00грн., №132 від 14.09.2011р. на суму 35000,00грн., №133 від 15.09.2011р. на суму 35000,00грн., №134 від 16.09.2011р. на суму 35000,00грн., №135 від 16.09.2011р. на суму 36600,00грн., №136 від 19.09.2011р. на суму 35000,00грн., №137 від 20.09.2011р. на суму 35000,00грн., №138 від 21.09.2011р. на суму 35000,00грн., №139 від 22.09.2011р. на суму 35000,00грн., №141 від 23.09.2011р. на суму 36600,00грн., №140 від 23.09.2011р. на суму 35000,00грн., №142 від 26.09.2011р. на суму 35000,00грн., №143 від 27.09.2011р. на суму 35000,00грн., №144 від 28.09.2011р. на суму 35000,00грн., №145 від 30.09.2011р. на суму 36600,00грн., №166 від 01.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №167 від 02.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №168 від 03.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №169 від 05.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №170 від 05.08.2011р. на суму 49419, 00грн., №171 від 08.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №172 від 09.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №173 від 11.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №174 від 12.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №175 від 12.08.2011р. на суму 49419, 00грн., №176 від 12.08.2011р. на суму 53553, 50грн., №177 від 15.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №178 від 16.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №179 від 17.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №180 від 18.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №181 від 18.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №182 від 19.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №183 від 19.08.2011р. на суму 49419, 00грн., №184 від 22.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №185 від 23.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №186 від 25.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №187 від 26.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №188 від 26.08.2011р. на суму 49419, 00грн., №189 від 29.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №190 від 30.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №191 від 30.08.2011р. на суму 33589, 90грн., №193 від 31.08.2011р. на суму 49419, 00грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що 30.04.2012р. позивачем з ТОВ «ТК «Смарт» укладено Договір доручення на надання юридичних послуг №3004-12, на виконання якого видані та оформлені: - акт №ТК-8/05 здачі - приймання (надання послуг) від 08.05.2012р.; рахунок - фактура №ТК -8/05 від 08.05.2012р. на суму 12000,00 грн.; податкова накладна №185 від 08.05.2012р. на суму 12000,00 грн.

01.03.2012р. позивачем з ТОВ «Соло-25» укладено Договір доручення на надання юридичної допомоги №С-1/03, на виконання якого видані та оформлені: - рахунки - фактур №С-1/03 від 01.03.2012р.на суму 10957, 00грн.; №С-4/03 від 01.03.2012р. на суму 54455,00грн.; акти №110 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 16.03.2012р., №111 від 29.03.2012р.; податкові накладні №110 від 16.03.2012р. на суму 10957, 00грн., №111 від 29.03.2012р. на суму 54455,00грн.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що позивачем 27.06.2011р. укладено Договір про надання клінінгових послуг №414 з ТОВ «ГМФ», згідно якого Замовник (МПП «Традиція-98») доручає, а Виконавець (ТОВ «ГМФ») бере на себе обов'язок організації виконання комплексу робіт по прибиранню приміщення Замовника, за указаною адресою. На виконання такого Договору видані та оформлені: - Технічне завдання про надання клінінгових послуг (Додаток до Договору №414 від 27.06.2011р.), в якому безпосередньо деталізовані адреса об'єкту надання послуг, види надаваємих робіт та графік їх надання); рахунок - фактура №ГМ -1/07 від 01.07.2011р. на суму 360000, 00грн.; Акти здачі - прийому робіт (надання послуг) №ГМ-249 від 01.07.2011р.; №ГМ-250 від 04.07.2011р.; №ГМ-252 від 05.07.2011р.; №ГМ-253 від 06.07.2011р.; №ГМ-254 від 08.07.2011р.; №ГМ-255 від 11.07.2011р.; №ГМ-257 від 12.07.2011р.; №ГМ-258 від 14.07.2011р.; №ГМ-259 від 15.07.2011р.; №ГМ-260 від 18.07.2011р.; №ГМ-262 від 19.07.2011р.; №ГМ-263 від 20.07.2011р.; №ГМ-264 від 21.07.2011р.; №ГМ-265 від 22.07.2011р.; №ГМ-266 від 25.07.2011р.; №ГМ-268 від 26.07.2011р.; №ГМ-269 від 27.07.2011р.; №ГМ-270 від 28.07.2011р.; №ГМ-271 від 28.07.2011р.; №ГМ-272 від 29.07.2011р.; податкових накладних №414 від 01.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №250 від 04.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №252 від 05.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №253 від 06.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №254 від 08.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №255 від 11.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №257 від 12.07.2011р.; №258 від 14.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №259 від 15.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №260 від 18.07.2011р. суму 18000, 00грн., №262 від 19.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №263 від 20.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №264 від 21.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №265 від 22.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №266 від 25.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №268 від 26.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №269 від 27.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №270 від 28.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №271 від 28.07.2011р. на суму 18000, 00грн., №272 від 29.07.2011р. на суму 18000, 00грн.

29.06.2011р. позивачем з ТОВ «ГМФ» укладено Договір про надання юридичних послуг №401 з ТОВ «ГМФ», на виконання якого видані та оформлені: - рахунок - фактура №ГМ -2/07 від 01.07.2011р. на суму 677000, 00грн.; Акти здачі - прийому робіт (надання послуг) №ГМ-251 від 04.07.2011р.; №ГМ-256 від 11.07.2011р.; №ГМ-261 від 18.07.2011р.; №ГМ-267 від 25.07.2011р.; №ГМ-273 від 29.07.2011р.; податкових накладних №251 від 04.07.2011р. на суму 154250, 00грн., №256 від 11.07.2011р. на суму 154250, 00грн., №261 від 18.07.2011р. на суму 154250, 00грн., №267 від 25.07.2011р.; №273 від 29.07.2011р. на суму 154250, 00грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем 01.10.2011р. укладено Договір про надання послуг №НЬ-10 з ТОВ «Ньюмодуль 2011», на виконання якого видані та оформлені: - рахунок - фактура №НЬ -10 від 01.10.2011р. на суму 1232400, 00грн.; податкові накладні №32 від 01.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №33 від 04.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №34 від 05.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №35 від 06.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №36 від 07.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №37 від 07.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №38 від 10.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №39 від 11.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №40 від 12.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №41 від 13.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №42 від 14.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №43 від 14.10.2011р. на суму 48232, 50грн., №44 від 17.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №45 від 18.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №46 від 19.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №47 від 20.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №48 від 21.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №49 від 21.10.2011р. на суму 48232, 50грн., №50 від 24.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №51 від 25.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №52 від 26.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №53 від 27.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №54 від 28.10.2011р. на суму 51973, 50грн., №55 від 31.10.2011р. на суму 48232, 50грн.; Акти здачі - прийому робіт (надання послуг) №-55 від 31.10.2011р.; №-54 від 28.10.2011р.; №-53 від 27.10.2011р.; №-52 від 26.10.2011р.; №-51 від 25.10.2011р.; №-50 від 24.10.2011р.; №-49 від 21.10.2011р.; №-48 від 21.10.2011р.; №-47 від 20.10.2011р.; №-46 від 19.10.2011р.; №-45 від 18.10.2011р.; №-44 від 17.10.2011р.; №-43 від 14.10.2011р.; №-42 від 14.10.2011р.; №-41 від 13.10.2011р.; №-40 від 12.10.2011р.; №-39 від 11.10.2011р.; №-38 від 10.10.2011р.; №-37 від 07.10.2011р.; №-36 від 07.10.2011р.; №-35 від 06.10.2011р.; №-34 від 05.10.2011р.; №-32 від 01.10.2011р.; №-33 від 04.10.2011р.;

30.12.2011р. позивачем з ТОВ «Ньюмодуль 2011» укладено Договір про надання послуг №НЬ-12, на виконання якого видані та оформлені: - рахунок - фактура №НЬ -12 від 30.12.2011р. на суму 12000,00 грн.; податкова накладна №118 від 30.12.2011р. на суму 12000,00 грн.; Акти здачі - прийому робіт (надання послуг) №118 від 30.12.2011р.

В аспекті викладеного, суд зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, до суду на підтвердження реальності вчинених господарських операцій, позивачем надані належним чином засвідчені копії первинних документів, які на переконання суду містять обов'язкові вимоги, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність реального факту вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт», що свідчить про відсутність у позивача права на податковий облік вказаних операцій, також з наступних підстав.

Особливості виникнення, зміни та припинення договірних зобов'язань, вимоги до правочинів, умови та наслідки їх недійсності регламентовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

При цьому, як вже судом зазначалось, висновки відповідача про нереальний характер господарських правовідносин, ґрунтуються виключно на актах інших контролюючих органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з їхніми контрагентами, що у свою чергу в силу приписів чинного законодавства не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем вимог закону.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем у ході перевірки не досліджувались дані, що відображені у первинній документації позивача, оформленій за результатами вчинених позивачем з ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» господарських операцій.

Також, податковим органом не враховано, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер .

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Як встановлено пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вимог у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, де складу витрат не включаються (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Враховуючи вищевикладені імперативні приписи чинного законодавства, доводи відповідача про завищення позивачем витрат на суму 3556510,00грн та заниження суми податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 816 707, 00грн., що ґрунтуються виключно на інформації, викладеної у актах інших контролюючих органів, оформлених за результатами здійснення податкового контролю по відношенню до контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарської діяльності, без дослідження первинної документації позивача з його безпосередніми контрагентами - ТОВ «ГМФ», ТОВ «БС «Консалтінг Юкреін», ТОВ «Ньюмодуль 2011», ТОВ «Соло-25», ТОВ «ТК «Смарт» є такими, що не носять правового підґрунтя.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосування незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві, дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Суд звертає увагу на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджет, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про застосування до МПП «Традиція-98» штрафних (фінансових санкцій), а саме: №0003992202 від 31.05.2013р. на загальну суму 820 094,00 грн. та № 0004002202 від 31.05.2013р. на загальну суму 889 128,00грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Традиція-98» понесені судові витрати в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур