Рішення

від 07.04.2015 по справі 911/714/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. справа № 911/714/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк», м. Київ

до Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра», Автономна Республіка Крим, м. Ялта

про стягнення 244 807,81 доларів США та 352 776,59 гривень

за участю представників:

від позивача: Бондарук П.М. (довіреність №14 від 14.02.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.02.2015 Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі-ПАТ «Златобанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (далі-ДК «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра»/відповідач) про, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, стягнення 352 776,59 грн та 244 807,81 дол. США, що еквівалентно 5 605 375,44 грн, з яких:

- 233 513,48 дол. США заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором №320/21/13-KL від 27.12.2013, 334 868,86 грн пені та 1 305,11 дол. США 3% річних за порушення строків повернення кредиту,

- 9 989,22 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 12 907,73 грн пені за порушення строків сплати процентів,

- 5 000,00 грн штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2015 порушено провадження у справі №911/714/15 та призначено справу до розгляду на 10.03.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.03.2015 та 24.03.2015 розгляд даної справи відкладався на 24.03.2015 та 07.04.2015 відповідно.

В судові засідання 10.03.2015, 24.03.2015 та 07.04.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про розміщення інформації про судові засідання на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області від 25.02.2014, 14.03.2015 та 25.03.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 між ПАТ «Златобанк» (далі-банк) та ДК «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (далі-позичальник) було укладено кредитний договір №320/21/13-KL (далі-договір), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього договору.

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 та 7.6 договору передбачено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2 000 000,00 дол. США.

Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 26.12.2014 включно.

За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 14% річних.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит в межах 2 000 000,00 дол. США, з яких відповідачем використано 900 000,00 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом протягом жовтня 2014-лютого 2015 та повернення отриманих кредитних коштів до 27.12.2014 не виконав, внаслідок чого станом на 06.03.2015 за ним утворилось 243 502,70 дол. США сукупної заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання в частині проведення своєчасних грошових розрахунків за договором не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 243 502,70 дол. США сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 233 513,48 дол. США заборгованості по сплаті кредиту;

- 9 989,22 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 18.02.2015.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що позичальником суму отриманого кредиту повернуто частково, а проценти за користування кредитом за попередні періоди, тобто до листопада 2014, сплачено у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань останнього, які виникли після означеного періоду, залишились невиконаними.

Факт здійснення відповідачем, як позичальником, фінансових операції в рамках кредитного договору підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного (відсоткового) рахунків останнього за спірний період.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 1.4 та 2.5 договору передбачено, що кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 26.12.2014 включно.

Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, відкритого в рамках договору, свідчить про погодження останнім з умовами договору та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по поверненню використаного кредитного ліміту та сплаті процентів у повному обсязі та у строки, визначені договором.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 243 502,70 дол. США сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 233 513,48 дол. США заборгованості по сплаті кредиту;

- 9 989,22 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 18.02.2015, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як позичальником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з останнього:

- 334 868,86 грн пені за порушення строків повернення кредиту, нарахованої з 29.12.2014 по 06.03.2015 на 233 513,48 дол. США заборгованості,

- 12 907,73 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом протягом листопада 2014-лютого 2015, нарахованої щоденним зростаючим підсумком, за періоди:

З 09.12.2014 по 28.12.2014 на суму 2 724,35 дол. США заборгованості,

З 29.12.2014 по 29.12.2014 на суму 5 085,43 дол. США заборгованості,

З 30.12.2014 по 30.12.2014 на суму 5 357,86 дол. США заборгованості,

З 31.12.2014 по 07.01.2015 на суму 5 539,49 дол. США заборгованості,

З 08.01.2015 по 08.01.2015 на суму 6 175,16 дол. США заборгованості,

З 09.01.2015 по 11.01.2015 на суму 6 265,98 дол. США заборгованості,

З 12.01.2015 по 12.01.2015 на суму 6 538,41 дол. США заборгованості,

З 13.01.2015 по 13.01.2015 на суму 6 629,22 дол. США заборгованості,

З 14.01.2015 по 14.01.2015 на суму 6 720,03 дол. США заборгованості,

З 15.01.2015 по 15.01.2015 на суму 6 810,84 дол. США заборгованості,

З 16.01.2015 по 16.01.2015 на суму 6 901,65 дол. США заборгованості,

З 17.01.2015 по 18.01.2015 на суму 6 992,46 дол. США заборгованості,

З 19.01.2015 по 19.01.2015 на суму 7 174,08 дол. США заборгованості,

З 20.01.2015 по 20.01.2015 на суму 7 264,90 дол. США заборгованості,

З 21.01.2015 по 21.01.2015 на суму 7 355,71 дол. США заборгованості,

З 22.01.2015 по 22.01.2015 на суму 7 446,52 дол. США заборгованості,

З 23.01.2015 по 25.01.2015 на суму 7 537,33 дол. США заборгованості,

З 26.01.2015 по 26.01.2015 на суму 7 809,76 дол. США заборгованості,

З 27.01.2015 по 27.01.2015 на суму 7 900,57 дол. США заборгованості,

З 28.01.2015 по 28.01.2015 на суму 7 991,38 дол. США заборгованості,

З 29.01.2015 по 29.01.2015 на суму 8 082,19 дол. США заборгованості,

З 30.01.2015 по 01.02.2015 на суму 8 173,00 дол. США заборгованості,

З 02.02.2015 по 02.02.2015 на суму 8 354,63 дол. США заборгованості,

З 03.02.2015 по 03.02.2015 на суму 8 536,25 дол. США заборгованості,

З 04.02.2015 по 04.02.2015 на суму 8 627,07 дол. США заборгованості,

З 05.02.2015 по 05.02.2015 на суму 8 717,88 дол. США заборгованості,

З 06.02.2015 по 08.02.2015 на суму 8 808,68 дол. США заборгованості,

З 09.02.2015 по 09.02.2015 на суму 9 081,12 дол. США заборгованості,

З 10.02.2015 по 10.02.2015 на суму 9 171,93 дол. США заборгованості,

З 11.02.2015 по 11.02.2015 на суму 9 262,74 дол. США заборгованості,

З 12.02.2015 по 12.02.2015 на суму 9 353,55 дол. США заборгованості,

З 13.02.2015 по 16.02.2015 на суму 9 444,36 дол. США заборгованості,

З 17.02.2015 по 24.02.2014 на суму 9 716,79 дол. США заборгованості,

З 25.02.2015 по 06.03.2015 на суму 9 989,22 дол. США заборгованості;

- 5 000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором, з підстав п. 4.3 договору.

Приписами статей 611, 549 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сума пені розраховується у валюті кредиту та сплачується у національній валюті за курсом НБУ на дату фактичної сплати.

З огляду наведеного, а також враховуючи те, що арифметично вірний розмір пені за порушення строків повернення кредиту, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 334 868,82 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 334 868,86 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 334 868,82 грн.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

З системного аналізу означеного пункту слідує, що нараховані протягом місяця проценти за користування кредитом позичальником сплачуються щомісячно, а не щоденно.

Беручи до уваги наведене нормативні та договірні положення, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати процентів у позивача виникає щодо кожного календарного місяця нарахування процентів окремо, як-то: січень, лютий, березень, тощо, а не щодо кожного дня користування кредитом окремо, як помилково вважає позивач.

За таких обставин, враховуючи передбачені п. 2.5 договору строки проведення розрахунків, заявлений позивачем період, а також те, що суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати процентів за наступні періоди:

з 09.12.2014 по 06.03.2015 на 2 724,35 дол. США заборгованості за листопад 2014,

з 09.01.2015 по 06.03.2015 на 2 815,14 дол. США заборгованості за грудень 2014,

з 10.02.2015 по 06.03.2015 на 2 815,14 дол. США заборгованості за січень 2015.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 10 190,10 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12 907,73 грн пені за порушення строків сплати процентів підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 190,10 грн.

До того ж, п. 4.3 договору передбачено, що за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим договором, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Беручи до уваги наведені обставини, а також враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 4.3 договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн штрафу та, відповідно, її задоволення.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі №910/19082/13.

Крім того, у зв'язку з неповерненням відповідачем кредитних коштів у погоджені сторонами строки, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 305,11 дол. США 3% річних, нарахованих з 29.12.2014 по 06.03.2015 на 233 513,48 дол. США заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положень договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 305,11 дол. США 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Миру, 6, ідентифікаційний код 00411890) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код 35894495):

- 233 513 (двісті тридцять три тисячі п'ятсот тринадцять) дол. США 48 центів заборгованості по сплаті кредиту, 334 868 (триста тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 82 коп. пені та 1 305 (одну тисячу триста п'ять) дол. США 11 центів 3% річних за порушення строків сплати кредиту;

- 9 989 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) дол. США 22 центи заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 10 190 (десять тисяч сто дев'яносто) грн 10 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. штрафу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Миру, 6, ідентифікаційний код 00411890) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.04.2015

Суддя В.А. Ярема