Постанова

від 08.04.2015 по справі 910/9580/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р. Справа№ 910/9580/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача Вага Ю.В., дов. від 13.08.2014,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітех Трейдінг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015

(дата підписання - 09.02.2015)

у справі №910/8580/14 (суддя Яковенко А.В.)

за позовом Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітех Трейдінг»

про стягнення 1079430,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 позов Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітех Трейдінг» (далі - відповідач) про стягнення 1079430,75 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1181763,90 грн, з яких 1000000,00 грн основного боргу, 106805,00 грн інфляційних втрат, 74958,90 грн 3% річних за договором від 04.10.2010 №04/10/10-2 та 23635,28 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що, укладаючи договір про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги від 04.10.2010 №04/10/10-2, сторони мали на увазі укладення договору підряду, а не позики, та мали на меті виконання комплексу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт по реконструкції системи тимчасового опалення, водопостачання та каналізації на об'єкті позивача «Старий Арсенал» по вул. Лаврскій, 14-16 у м. Києві з використанням матеріалів та обладнання відповідача. За твердженням відповідача фінансова допомога 1000000,00 грн надавалась як попередня оплата (авансовий платіж) на підрядні роботи, які виконані відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2015 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 02.03.2015) позивачу - 04.03.2015 та відповідачу - 05.03.2015, долучені до матеріалів справи.

07.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник не може бути присутнім в судовому засіданні з поважних причин.

У судовому засіданні 08.04.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Згідно з ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа, а ст.77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін судового процесу.

Крім того, позивачем не надано доказів, в розумінні ст.33 ГПК України, поважності причин відсутності представника.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача, з метою дотримання вимог ст. 102 ГПК України, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині 1 статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2010 між ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" (позикодавець) та ТОВ "Унітех Трейдінг" (позичальник) укладено договір про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі №04/10/10-2 (далі - договір), відповідно до якого позикодавець у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язується надати позичальнику фінансову допомогу, використати її та повернути у встановлені договором строки (п.1.1 договору).

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору фінансовою допомогою є кошти в сумі 1000000,00 грн. Фінансова допомога має цільове призначення та надається для виконання робіт по реконструкції системи тимчасового опалення, водопостачання та каналізації будівлі "Старий Арсенал", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 14-16.

Фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику без нарахування відсотків за її користування. Фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику грошовими коштами, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів за платіжним дорученням на банківський рахунок Позичальника впродовж п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Сторони погодили, що строк, на який позикодавець надає фінансову допомогу позичальнику, встановлюється до 31.12.2011. Строк користування фінансовою допомогою (її частинами) може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється письмовими додатковими угодами до договору (п. 3.1 в редакції додаткової угоди від 31.05.2011 №3, п.3.2 договору).

У відповідності до п. 5.4 договору позичальник зобов'язаний:

- на вимогу позикодавця письмово звітувати про порядок, обсяги та цілі використання наданої фінансової допомоги (п. 5.4.1 договору);

- повернути фінансову допомогу в порядку та строк, передбачений положеннями договору (п. 5.4.2 договору);

- використовувати фінансову допомогу виключно на цілі, передбачені п. 1.3 договору та забезпечити можливість здійснення позикодавцем контролю за цільовим використанням суми позики, а у випадку невиконання позичальником цієї умови позикодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати від нього дострокового повернення суми позики (п. 5.4.3 договору);

- на письмову вимогу позикодавця, у випадку нецільового використання фінансової допомоги, достроково впродовж трьох робочих днів повернути її позикодавцю (п.5.4.4 договору).

Відповідно до п. 9.1 термін дії договору починається з дня його підписання сторонами і закінчується після повного виконання позичальником зобов'язань перед позикодавцем щодо повернення фінансової допомоги.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 1000000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 05.10.2010.

28.12.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією №1504, в якій повідомив про неналежне виконання умов договору від 04.10.2010 №04/10/10-2.

У відповідь на претензію відповідач надіслав лист від 11.01.2012 №3, в якому запропонував прийняти виконані підрядні роботи та обладнання на об'єкті на суму 1158060,64 грн та оплатити їх; припинити зобов'язання за договором від 04.10.2010 №04/10/10-2 шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 1000000,00 грн; оплатити різницю від зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 158060,64 грн.

28.03.2013 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №08-06/08/285, в якій просив повернути 1000000,00 грн фінансової допомоги.

25.04.2013 позивач вимог відповідача не виконав, а надіслав повідомлення №79 про результати розгляду претензії, в якій повторив пропозиції, викладені у листі від 11.01.2012 №3.

Таким чином, позов про стягнення з відповідача 1000000,00 грн позики був обґрунтовано задоволений місцевим господарським судом, з огляду на відсутність доказів її повернення позивачу.

Слід вказати, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/12858/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Унітех Трейдінг» до Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» про визнання договору від 04.10.2010 №04/10/10-2 про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі удаваним, зобов'язати вчини певні дії та стягнення 1274867,45 грн.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У пункті 6.1 договору вказано, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивач наводить розрахунок та просить стягнути з відповідача 10965,00 грн інфляційних втрат за період з січня 2012 року по лютий 2014 року та 68465,75 грн 3% річних за період з 03.01.2012 по 14.04.2014.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на те, що за своєю правовою природою спірний в справі договір не є договором підряду, а кваліфікується як договір позики (за істотною умовою договору - предметом).

Те, що сторони мають на увазі при укладанні договору не є належним доказом в матеріалах справи, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а питання щодо наявності та стягнення з позивача заборгованості за актами виконаних робіт не є предметом спору в даній справі, тому не розглядається колегією суддів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітех Трейдінг» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі №910/9580/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/9580/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай