Постанова

від 09.04.2015 по справі 906/733/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 906/733/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

від позивача: Шур Н.В.;

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Багатопрофільного Підприємства "Електробут" на рішення господарського суду Житомирської області від 26 січня 2015 року у справі № 906/733/14 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Багатопрофільного підприємства "Електропобут"

про стягнення в сумі 27 600 грн.

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» анович (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (том 1, а.с. 2-4) до Багатопрофільного підприємства «Електробуд» (надалі -Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача вартість неналежно виконаних робіт в сумі 23 000 грн. та штрафу у розмірі 20 % від вартості цих робіт.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26 січня 2015 року (том 1, а.с. 180-182) з підстав, вказаних у рішенні, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 22 998 грн. вартості неналежно виконаних ремонтних робіт. Також, даним рішенням покладено на Відповідача витрати за проведення судової експертизи в розмірі 3 484 грн. 86 коп., а також 1 522 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору. . В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 3-5) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 26 січня 2015 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, Відповідач як на підставу скасування рішення суду посилається на той факт, що у Позивача не виникло право вимоги щодо стягнення вартості виконаних робіт в сумі 23 000 грн. та штрафу в розмірі 20 % від вартості цих робіт, оскільки згідно умов пунктів 4.5 та 6.2 Договору між сторонами не було складено акт про виявлені недоліки та про порядок і строки їх усунення. Також, на думку Відповідача, об'єктом дослідження був не той електродвигун, ремонт якого здійснював Відповідач.

Ухвалою суду від 19 лютого 2015 року (том 2, а.с. 2) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 8 квітня 2015 року на 15 годину 10 хвилин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 20-22), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі Відповідача та просить залишити рішення господарського суду Житомирської області без змін.

Представник Відповідача в судове засідання від 8 квітня 2015 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про врученя поштового відправлення (том 2, а.с. 12). Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року явка сторін не була визнана обов'язковою.

Водночас, Відповідачем на адресу Рівненського апеляційного господарського суду було направлено клопотання від 31 березня 2015 року (том 2, а.с. 28), в котрому, з підстав, наведених у даному клопотанні, Відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Відповідно до пунктів 3.9.2, 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; при цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного та враховуючи приписи статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України в розрізі клопотання Відповідача про розгляд спарви без його участі, оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 8 квітня 2015 року Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, висвітлених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення Позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 26 січня 2015 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір підряду № 31-П-2013 ( надалі - Договір; том 1, а.с.11-14).

За умовами пунктів 1.1 - 1.2 Договору: Позивач доручав, а Відповідач зобов'язався виконати власними силами зі своїх матеріалів без залучення організацій у субпідряд, роботи по ремонту обмоток електричних (перемотці електродвигуна 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/м) згідно ТУ У 31.1-20402835.001-2003 та на підставі умов цього Договору; роботи виконуються за допомогою машин і механізмів Відповідача.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що: вартість робіт, що доручаються Відповідачу по цьому Договору, становить 23 000 грн. з ПДВ; у вартість робіт входить вартість матеріалів, лом міді; договірна ціна є твердою і перегляду у бік підвищення не підлягає протягом усього терміну дії Договору.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 Договору: роботи за цим Договором виконуються згідно ТУ У 31.1-20402835.001-2003; відповідальність за дотримання цих норм і правил несе Відповідач; матеріали, використані Відповідачем при виконанні робіт за цим Договором, повинні супроводжуватися сертифікатом якості або паспортом та надаються у терміни, обумовлені сторонами.

Згідно пунктів 4.3-4.4 Договору, виконані роботи оформляються актом здачі-приймання виконаних робіт та підписуються уповноваженими представниками сторін; Позивач зобов'язався прийняти роботи, виконані Відповідачем протягом 3-х днів з дня пред'явлення їх до приймання за умови, якщо вони виконані Відповідачем якісно і в повному обсязі; у разі виявлення недоліків у виконаних роботах Позивач має право не підписувати акт виконаних робіт до повного усунення недоліків Відповідачем.

У відповідності до пункту 4.5 Договору: у разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт, або за наявності інших зауважень до виконаних робіт Відповідачем за Договором, Позивач у письмовій формі повідомляє про це підрядника; протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення Відповідачу повідомлення, останній зобов'язався дати відповідь і разом з Позивачем оформити відповідний акт про виявлені недоліки в роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт; у строки, зазначені в акті про виявлені недоліки, Відповідач здійснює усунення недоліків за власний рахунок; у разі порушення указаного терміну Відповідач сплачує 20 % від вартості таких робіт.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що: Відповідач гарантує якість виконаних ним робіт та нормальну роботу відремонтованого ним устаткування протягом 6 (шести) місяців від дати підписання сторонами актів виконаних робіт та введення в експлуатацію.

Як визначено пунктом 6.2 Договору: у разі виявлення Позивачем протягом гарантійного строку недоліків у виконаних роботах, він письмово повідомляє про них Відповідача і сторони складають відповідний акт про виявлені недоліки та про порядок і строки їх усунення.

У відповідності до пунктів 6.3, 6.4 Договору, гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого устаткування не експлуатувалося внаслідок виявлених недоліків;гарантійні зобов'язання скасовуються, якщо вихід з ладу устаткування відбувся з вини Позивача.

Положеннями підпункту 7.1.6 Договору, Відповідач гарантує якісне виконання робіт, відповідність їх технічним нормам і вимогам.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, Позивач зобов'язався оплатити виконані ремонтні роботи у відповідності до умов цього Договору, в порядку, передбаченому Договором, підписати акт виконаних робіт, письмово повідомити Відповідача про виявлені недоліки в роботі.

Як зазначено умовами пунктів 9.1, 12.1 Договору: у разі неякісного виконання робіт, Відповідач зобов'язався усунути дефекти за свій рахунок у погоджений сторонами термін; цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт № 456 від 5 грудня 2013 року (том 1, а.с.18) Позивач прийняв у Відповідача з ремонту електродвигун на перемотку 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/хв., загальна сума виконаних робіт 22 998 грн..

Вартість ремонтних робіт склала 22 998 грн., які Позивач перерахував Відповідачу в повному обсязі, що підтверджується копіями банківської виписки від від 5 грудня 2013 року в сумі 11 499 грн. та банківською випискою від 21 листопада 2013 року на суму 11 499 грн. (том 1, а.с.168-169).

Позивач своїм листом за вих. № 330 від 13 лютого 2014 року (том 1, а.с. 19) повідомив Відповідача про вихід з ладу електродвигуна та необхідність вжити заходів по гарантійному ремонту згідно Договору і акту виконаних робіт.

В свою чергу, Відповідач 17 лютого 2014 року направив на адресу Позивача відповідь № 1 на лист від 13 лютого 2014 року, в котрій зазначив, що електродвигун був оглянутий, були проведені заміри опору ізоляції обмоток електричних даного двигуна та зроблено висновок про відсутність підстав для гарантійного ремонту (том 1, а.с. 20).

Листом за вих. № 52 від 14 березня 2014 року Позивач знову повідомив Відповідача про вихід з ладу електродвигуна з проханням вжити заходів по гарантійному ремонту електродвигуна відповідно до Договору і акта виконаних робіт (а.с.21).

Позивач направив Відповідачу претензію про неякісне виконання робіт за вих. № 628 від 28 березня 2014 року, в котрій звернув увагу на те, що двигун було перемотано емаль проводом, а технологія капітального ремонту даного типу електродвигунів передбачає використання мідної шини, що в свою чергу і спричинило неодноразову поломку двигуна (том 1, а.с. 23).

Крім того, слід зауважити, що в листі за вих. № 2 від 18 березня 2014 року Відповідач зазначив, що електродвигун не являється таким, що підлягає гарантійному ремонту, оскільки вихід з ладу устаткування відбулося саме з вини Позивача, а заміна мідної шини емальпроводом не являється наслідком виходу електродвигуна з ладу, так як всі параметри при ремонті обмоток були витримані згідно з заводськими даними (том 1, а.с. 24).

З врахуванням вказаних вище обставин Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області, за захистом, на думку Позивача свого порушеного права, з позовною заявою про стягнення з Відповідача вартості неналежно виконаних робіт в сумі 23 000 грн. та 4 600 грн. 20 % штрафу.

Отже, колегія суду проаналізувавши дані відносини, зазначає, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що: строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України: робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Як зазначено у статті 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 Цивільного кодексу України протягом усього гарантійного строку.

Відповідно до частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно статті 193 Господарського Кодексу України: зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки; одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільною кодексу України передбачено, що: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в площину вищенаведених матеріальних норм чинного законодавства України колегія суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи судом першої інстанції, з метою усунення суперечностей між сторонами стосовно недоліків проведеного Відповідачем ремонту електродвигуна, ухвалою місцевого господарського суду від 24 липня 2014 року (том 1, а.с. 63-64) була призначена по справі № 906/733/14 судову інженерно-технічна експертиза.

На вирішення експертизи були поставленні наступні питання: чи відповідають проведені Відповідачем ремонтні роботи електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв., належного Позивачу, технічним умовам 31.1-20402835.001-2003 та умовам договору підряду №31 -П-2013 від 21.11.201З; що є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв., ремонт якого проведено на підставі Договору; чи є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв. неналежне виконання ремонтних робіт Відповідачем згідно Договору та заміна конструкції електродвигуна (замінено один тип обмотки на інший) ; чи є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв. його неналежна експлуатація Позивачем.

Висновком судової електротехнічної експертизи № 10528/14-47 від 12 грудня 2014 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (том 1, а.с. 95-104), визначено, наступне:

· Багатопрофільне підприємство "Електропобут", здійснюючи ремонт електродвигуна 4АМН-280 потужністю 160 кВт, відповідно до вимог технічних умов ТУ У 31.1-20402835.001-2003 "Ремонт обмоток електричних машин змінного струму, потужністю до 100кВт за індивідуальними замовленнями" за договором підряду №31-П-2013 від 21.11.2013, не могло забезпечити відповідну якість робіт, оскільки потужність вказаного електродвигуна значно перевищує потужність, передбачену зазначеними технічними умовами;

· Причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280 160 кВт, 1500 об/хв., що належить ПАТ "Товкачівський ГЗК", є міжвиткове коротке замикання, яке виникло в результаті пошкодження ізоляції жил проводів у обмотці статора. Місце розташування пошкодження обмотки статора свідчить про те, що воно не могло виникнути від зовнішньої механічної дії часток окалини чи бруду, що могли утворитись або потрапити у середину електродвигуна при обертанні ротора, а також від його можливого тертя об сердечник статора;

· При ремонті електродвигуна 4 АМН-280 160 кВт, 1500 об/хв. (перемотці обмотки статора), спеціалістами БП "Електропобут" було використано емальований провід круглого перерізу, замість прямокутного, що не відповідає вимогам технічного описання і Інструкції по експлуатації на двигуни асинхронні 4АН, 4АНК, 4АМН, 4АМНК від 280 до 315 габариту, і перебуває у причино-наслідковому зв'язку із виходом його з ладу;

· Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутня інформація про режими та умови, в яких експлуатувався наданий на дослідження електричний двигун, у експертів немає підстав робити висновок про можливість виходу його з ладу з причини неналежної експлуатації.

Також, в мотивувальній частині висновку судового експерта зазначено, що: незважаючи на те, що електродвигун експлуатувався не в закритому приміщені, як це зазначено у Інструкції з експлуатації, ступінь захисту його оболонки та рівень запиленості зони, де він був установлений (тобто кліматичні та санітарні умови) не могли призвести до виходу його з ладу за період часу, який дорівнює одній робочій зміні.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з приписами частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що: у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Колегія суду критично відноситься до посилань Відповідача щодо невідповідності та недійсності висновку судової експертизи, оскільки він не суперечить іншим матеріалам справи і не викликає сумнівів у його неправильності. Крім того, представники Відповідача не були позбавлені можливості бути присутнми під час проведення огляду даного електродвигуна та місця його експлуатації.

Встановлені в давній судовій постанові обставини справи, в сукупності із зазначеними вище доказами та в площинні висновку судової експертизи приводять колегію суду до висновку про те, що ремонт електродвигуна 4АМН-280 потужністю 160 кВт проведений не у відповідності до технічних умов ТУ У 31.1-20402835.001-2003 і Інструкції по експлуатації на двигуни асинхронні 4АН, 4АНК, 4АМН, 4АМНК від 280 до 315 габариту.

Заперечення Відповідача спростовуються зазначеними матеріалами справи та висновком судової експертизи.

Відповідно до статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

На переконання Позивача, Відповідач на підставі статті 224 Господарського суду України повинен повернути кошти (відшкодувати збитки) за неналежно виконані роботи у розмірі 23 000 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу; одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з нормою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, Позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

Положеннями частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 226 Господпарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

З урахуванням усього вищевстановленого, колегія суду приходить до обґрунтованого висновку, що обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов'язання.

За загальним правилом, застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з позовної заяви Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 23 000 грн. вартості вартості неналежно виконаних робіт. В обґрунтування суми, яку Позивач просить стягнути (доведення саме такої суми збитків), Позивачем подано банківські виписки, котрі підтверджують перерахування Позивачем на рахунок Відповідача 22 998 грн..

Колегія суду зазначає, що Відповідача своїми умисними діями, котрі полягали в не проведенні якісного ремонту електродвигуна (вимога щодо виходу з ладу котрого була неодноразово заявлена Позивачем у визначений в Договорі гарантійний строк), встановлення висновком судової технічної експертизи відсутності вини з боку Позивача щодо неналежного експлуатування даного двигуна (такі несправності не могли виникнути від зовнішньої механічної дії часток окалини чи бруду), що спричинило наявність збитків для Позивача (адже Позивач не може скористатися належним чином тим на що він розраховував укладаючи такий Договір та передаючи електродвигун на ремонт) внаслідок таких дій Відповідача і безпосереднього встановлення причинного зв'язку між збитками та правопорушенням.

Оскільки Відповідачем недоліки, допущені при ремонті вказаного електродвигуна, не усунені, на даний час двигун у не робочому стані, за призначенням не використовується, колегія суду приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості неналежно виконаних ремонтних робіт, а саме в сумі 22 998 грн. є обгрунтованими та підставними, а тому підлягають до задоволення.

При цьому, колегія суду вважає обгрунтованою суму до стягнення саме в розмірі 22 998 грн., не зважаючи на те, що Позивачем заявлена суму в розмірі 23 000 грн., адже розмір такої суми підтверджений банківськими виписками. З огляду на незначну різницю (2 грн.) в заявленій та стягненій сумі, колегія суду не вбачає підстав для задоволення даної позовної вимоги в повному обсязі, і відповідно, зодоволює позов Позивача частково. Дане вчинено і місцевим господарським судом.

Відповідно Рівненський апеляційний господарський суд задовольняє позов Позивача в цій частині та залишає судове рішення в цій частині без змін.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення 4 600 грн. штрафу, то колегія суду з огляду на умови договору та наявні в матеріалах справ докази, зауважує, що дана вимога не узгоджуються з умовами укладеного між сторонами Договору.

Зокрема, пунктом 4.5 Договору, визначено, що: у разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт, або за наявності інших зауважень до виконаних робіт підрядником за договором, замовник у письмовій формі повідомляє про це підрядника; протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення підряднику повідомлення, останній зобов'язаний дати відповідь і разом з замовником оформити відповідний акт про виявлені недоліки в роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт; у строки, зазначені в акті про виявлені недоліки, підрядник здійснює усунення недоліків за власний рахунок; у разі порушення указаного терміну підрядник сплачує 20% від вартості таких робіт.

З огляду на даний пункт Договору, колегія суду констатує, що Позивачем не надано належними та допустимими доказами та в розрізі статтей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, факт складання відповідного акту про виявлені недоліки в роботі з визначенням строків їх усунення, а отже відсутні підстави для застосування штрафної санкції в розмірі 20 % від вартості таких робіт, а відтак, колегія суду приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Дане було вчинено й місцевим господарським судом, відповідно, колегія суду залишає рішення місцевого господарського суду й в цій частині без змін.

Відтак, доводи Відповідача, висвітлені у апеляційній скарзі є безпідставними, нормативно та документально необґрунтованими, спростовуються усім вищевказаним у даній судовій постанові і до уваги судом не беруться.

З огляду на усе вищевисвітлене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем .

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Багатопрофільного Підприємства "Електробуд" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 січня 2015 року у справі № 906/733/14 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 906/733/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.