Рішення

від 02.10.2015 по справі 906/733/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" жовтня 2015 р. Справа № 906/733/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.2015р.,

ОСОБА_2, довіреність від 28.09.2015р. (приймав участь в засіданні 29.09.2015р.),

ОСОБА_3, довіреність від 01.10.2015 р.,

від відповідача: ОСОБА_4, керівник,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" (смт. Першотравневе Овруцький район Житомирська область)

до Багатопрофільного підприємства "Електропобут" (м. Житомир)

про стягнення 27600,00 грн.

з перервою в судовому засіданні, оголошеною відповідно до ст.77 ГПК України,

з 29.09.2015р. до 02.10.2015р.,

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.01.2015р. по справі №906/733/14 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) позов Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково; вирішено стягнути з Багатопрофільного підприємства "Електропобут" на користь Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат": 22998,00грн. - вартості неналежно виконаних ремонтних робіт, 3484,86грн. - витрат за проведення судової експертизи, а також 1522,44грн. - сплаченого судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. по справі №906/733/14 апеляційну скаргу Багатопрофільного підприємства "Електропобут" залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 26.01.2015р. у справі №906/733/14 залишено без змін.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. по справі №906/733/14 касаційну скаргу Багатопрофільного підприємства "Електропобут" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 26.01.2015р. у справі №906/733/14 скасовано; справу №906/733/14 направлено до Господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

Після надходження справи до господарського суду Житомирської області, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2015р., справу №906/733/14 розподілено на розгляд судді Ляхевич А.А.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.08.2015р. справа №906/733/14 прийнято визначеним складом суду (суддя Ляхевич А.А.) до свого провадження та призначено розгляд справи на 10.09.2015р.

08.09.2015р. до суду надійшло клопотання ПрАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" про відкладення розгляду справи №906/733/14 у зв'язку з тим, що представник позивача знаходиться у відпустці і на призначену дату не може підготувати та подати письмових пояснень на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 10.09.2015р. представники відповідача проти позову заперечили в повному обсязі, просили відмовити в його задоволенні. Представники на виконання вимог ухвали суду подали до справи письмові пояснення (вх.№12115/15 від 10.09.2015р.). Представники відповідача пояснили, що дійсно БП "Електропобут" здійснювало за замовленням позивача ремонт електродвигуна (обмоток електричних), на якому жодного маркування чи розпізнавальних знаків не було, тому після ремонту даний електродвигун був відповідачем пофарбований з метою його ідентифікації. В подальшому, як відомо відповідачу, після використання позивачем відремонтованого електродвигуна він вийшов з ладу і його повторний ремонт здійснювало уже інше підприємство, і саме після повторного ремонту електродвигун згорів. Тому, представники відповідача вважають, що жодних претензій у позивача до БП "Електропобут" не має бути. При цьому, представники зазначили, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що повторний ремонт електродвигуна проводився саме відповідачем. Представники відповідача категорично заперечили проти проведення експертизи, оскільки, вважають, що відсутній об'єкт дослідження, а саме - електродвигун, який вийшов з ладу після здійсненого БП "Електропобут" ремонту.

Зважаючи на неявку представника позивача, розглянувши клопотання позивача, для надання позивачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалою від 10.09.2015р. відклав розгляд справи на 29.09.2015 р.

Заслухавши в засіданні 29.09.2015р. пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2015р., про що представники сторін були повідомлені та підписались у додатку до протоколу судового засідання. При цьому, протокольною ухвалою суд зобов'язав надати господарському суду: позивача - для огляду оригінали акту прийому - передачі, претензії за вих.№628 від 28.03.2014р. та докази на підтвердження завданих збитків; відповідача - письмові, документально підтверджені пояснення щодо застосовуваних при ремонті технічних умов та ГОСТів, письмові пояснення з приводу матеріалу, який підлягав використанню при ремонтних роботах та, для огляду, оригінал технічних умов.

Після продовження слухання справи 02.10.2015р. Приватним акціонерним товариством "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" подано до справи письмові пояснення за вих.№1904 від 01.10.2015р. (а.с.118-119, т.2), в яких позивач зазначив, що відповідач при здійсненні робіт по перемотці електродвигуна 4АМН-280 160кВт.1500 об/м був використаний емаль провід, а отже, порушена технологія ремонту даного типу електродвигунів, яка передбачає використання мідної шини; використання невідповідного матеріалу при ремонті електродвигуна і спричинило його неодноразову поломку. Позивач посилається на висновок судової електротехнічної експертизи №10528/14-47 від 12.12.2014р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яким визначено, що: "Багатопрофільне підприємство "Електропобут", здійснюючи ремонт електродвигуна 4АМН-280 потужністю 160кВт, відповідно до вимог технічних умов ТУ У 31.1.-20402835.001-2003 "Ремонт обмоток електричних машин змінного струму, потужністю до 100 кВт за індивідуальними замовленнями" за договором підряду №31-П-2013 від 21.11.2013р., не могло забезпечити відповідну якість робіт, оскільки потужність вказаного електродвигуна значно перевищує потужність, передбачену зазначеними технічними умовами. Посилаючись на викладене та положення ст.857, ч.2 ст.623 ЦК України, ст.224, ч.1 ст.225, ст.226 ГК України, позивач вважає, що Багатопрофільним підприємством "Електропобут" роботи по перемотці електродвигуна 4АМН-280 160 кВт 1500 об/м були виконані неналежним чином, з порушенням технології ремонту даного типу двигунів, а також, не у відповідності до ТУ У 31.1-20402835.001-2003, що спричинило наявність збитків для підприємства позивача.

При розгляді справи в судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі; підтвердили, що визначають заявлену в позові суму саме як завдані відповідачем збитки внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором підряду.

Відповідачем 02.10.2015 р. також подано до справи письмові пояснення по справі (№2, а.с.120-121, т.2), на виконання вимог протокольної ухвали суду. В поясненнях по справі №2 відповідач зазначив, що всупереч умов договору щодо дій сторін у разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт чи наявності зауважень до виконаних підрядником робіт за договором, між сторонами не складалося акту про виявлені недоліки, порядок і строки їх усунення або будь-якого іншого дефектного акту. В поясненнях зазначено також, що при виявлені дефектів, виявлених у процесі ревізії, монтажу або випробування устаткування складають акт про виявлені дефекти устаткування форми №М-17, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996р. №193. Стосовно технічних умов відповідач зазначив у поясненнях, що в технічних умовах не конкретизовано яким саме проводом буде виконано обмотку двигуна: з прямокутним перерізом чи круглим перерізом; обидва виду проводи є такими, що не погіршують роботу агрегата. Відповідач вказав також, що за бажанням чи вимогою замовника можна було б використати провод того чи іншого виду, проте, замовник такої вимоги не виявив; крім того до укладення договору у замовника була реальна можливість прийняти остаточне рішення щодо того підходять чи не підходять йому технічні умови, які йому надав виконавець для ознайомлення.

Представник відповідача під час розгляду справи проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність та незаконність позовних вимог, з мотивів, викладених у наявних в справі письмових поясненнях відповідача. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши при розгляді справи пояснення представників сторін, дослідивши письмові доказів, зібрані в матеріалах справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року між Багатопрофільним підприємством "Електропобут" (підрядчик/відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник/позивач) укладено договір підряду №31-П-2013 (а.с.11-14, т.1), за умовами якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується виконати власними силами зі своїх матеріалів без залучення організацій у субпідряд, роботи по ремонту обмоток електричних (перемотці електродвигуна 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/м) згідно ТУ У 31.1-20402835.001-2003 та на підставі умов цього договору (п.1.1 договору).

Роботи виконуються за допомогою машин і механізмів підрядника (п.1.2 договору).

За змістом п.2.1. договору, вартість робіт, що доручаються підряднику по цьому договору, становить 23000,00 грн. з ПДВ, яка включає в т.ч. вартість матеріалів.

У відповідності до п.3.2 договору, роботи за цим договором виконуються згідно ТУ У 31.1-20402835.001-2003. Відповідальність за дотримання цих норм і правил несе підрядник.

Згідно з п.3.4. договору, матеріали, використані підрядником при виконанні робіт за цим договором, повинні супроводжуватися сертифікатом якості або паспортом та надаються у терміни, обумовлені сторонами.

Відповідно до п.4.3. договору, виконані роботи оформляються актом здачі-приймання виконаних робіт та підписуються уповноваженими представниками сторін.

В пункті 4.4. договору обумовлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником протягом 3-х днів з дня пред'явлення їх до приймання за умови, якщо вони виконані підрядником якісно і в повному обсязі. У разі виявлення недоліків у виконаних роботах замовник має право не підписувати акт виконаних робіт до повного усунення недоліків підрядником.

У відповідності до пункту 4.5 договору, у разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт, або за наявності інших зауважень до виконаних робіт відповідачем за Договором, Позивач у письмовій формі повідомляє про це підрядника; протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення Відповідачу повідомлення, останній зобов'язався дати відповідь і разом з Позивачем оформити відповідний акт про виявлені недоліки в роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт; у строки, зазначені в акті про виявлені недоліки, Відповідач здійснює усунення недоліків за власний рахунок; у разі порушення указаного терміну Відповідач сплачує 20 % від вартості таких робіт.

Пунктом 6.1 договору визначено, що відповідач гарантує якість виконаних ним робіт та нормальну роботу відремонтованого ним устаткування протягом 6 (шести) місяців від дати підписання сторонами актів виконаних робіт та введення в експлуатацію.

В пункті 6.2 договору обмовлено, що у разі виявлення позивачем протягом гарантійного строку недоліків у виконаних роботах, він письмово повідомляє про них відповідача і сторони складають відповідний акт про виявлені недоліки та про порядок і строки їх усунення.

У відповідності до пункту 6.3 гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого устаткування не експлуатувалося внаслідок виявлених недоліків.

Водночас, згідно з п.6.4 договору, гарантійні зобов'язання скасовуються, якщо вихід з ладу устаткування відбувся з вини позивача.

За умовою пункту 7.1.6 договору, відповідач гарантує якісне виконання робіт, відповідність їх технічним нормам і вимогам.

Відповідно до пункту 7.2 договору, позивач зобов'язується оплатити виконані ремонтні роботи у відповідності до умов цього договору, в порядку, передбаченому договором, підписати акт виконаних робіт, письмово повідомити відповідача про виявлені недоліки в роботі.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач здійснив ремонт електродвигуна позивача 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/хв, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №456 від 15.12.2014р. на суму 22998,00грн., який підписаний замовником без будь-яких зауважень та застережень.

В свою чергу, позивач на виконання умов договору, оплатив відповідачу вартість виконаних ним ремонтних робіт на суму 22998,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.11.2013 р. та від 05.12.2013 р.

13.02.2014 року Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Багатопрофільного підприємства "Електропобут" з листом вих.№330, в якому зазначено про необхідність вжиття підрядником заходів по гарантійному ремонту згідно з договором та актом виконаних робіт у зв'язку з виходом з ладу електродвигуна.

Підрядник листом від 17.02.2014р. повідомив замовника про те, що на звернення замовника ним було оглянуто електродвигун та проведені заміри опору ізоляції обмоток електричних даного двигуна і зроблено висновок про відсутність підстав для гарантійного ремонту з посиланням на те, що в лобовій обмотці було виявлено бруд, мастильну речовину та вологу, що є наслідком порушення правил експлуатації електродвигуна та стало причиною зниження опору ізоляції обмоток електричних і як наслідок - простріл міжфазних обмоток. Вказані порушення входять до кола випадків, перелік яких міститься в акті приймання-передачі, в яких електродвигун не підлягає гарантійному ремонту.

14.03.2014р. Приватне акціонерне товариство "Товкачівський гірничо - збагачувальний комбінат" вдруге звернулось до Багатопрофільного підприємства "Електропобут" з листом за вих.52, в якому зазначено про необхідність вжиття підрядником заходів по гарантійному ремонту електродвигуна згідно з договором та актом виконаних робіт, у зв'язку з виходом електродвигуна після повторного ремонту та установки із ладу.

28.03.2014р. позивач також направив відповідачу претензію про неякісне виконання робіт, в якій звернув увагу на те, що двигун було перемотано емаль проводом, а технологія капітального ремонту даного типу електродвигунів передбачає використання мідної шини, що на думку замовника і спричинило неодноразову поломку двигуна.

У відповідь на претензію відповідач зазначив, що електродвигун не являється таким, що підлягає гарантійному ремонту, оскільки вихід з ладу устаткування відбулося з вини позивача, а заміна мідної шини емальпроводом не являється наслідком виходу електродвигуна з ладу, так як всі параметри при ремонті обмоток були витримані згідно з заводськими даними та додатково надано сертифікати якості на використовувані ним матеріали.

За наведених обставин, неякісне, на думку позивача, виконання відповідачем підрядних робіт за договором стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з Багатопрофільного підприємства "Електропобут" як підрядника за договором, 23000,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням підрядних робіт у розмірі їх вартості та 4600 грн. штрафу у розмірі 20% від вартості цих робіт. Під час нового розгляду справи позовні вимоги ПАТ "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" не змінило, водночас, на вимогу ухвал суду, визначилось щодо правової природи заявленої до стягнення суми у розмірі 22998,00 грн. як збитків.

Розглядаючи питання законності та обґрунтованості позовних вимог по справі, суд враховує вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

Спірні відносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору підряду №31-П-2013 від 21 листопада 2013 року.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ст.852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ст.858 Цивільного кодексу України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи приписи ч.4 ст.853 Цивільного кодексу України та з метою усунення суперечностей між сторонами у спорі щодо якості проведення відповідачем ремонту електродвигуна, під час першого розгляду справи, ухвалою місцевого господарського суду від 24.07.2014р. (а.с.63-64, т.1) призначено по справі №906/733/14 судову інженерно-технічну експертизу. На вирішення експертизи були поставленні наступні питання: чи відповідають проведені відповідачем ремонтні роботи електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв., належного позивачу, технічним умовам 31.1-20402835.001-2003 та умовам договору підряду №31-П-2013 від 21.11.201З; що є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв., ремонт якого проведено на підставі договору; чи є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв. неналежне виконання ремонтних робіт відповідачем згідно договору та заміна конструкції електродвигуна (замінено один тип обмотки на інший); чи є причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв. його неналежна експлуатація позивачем.

Водночас, у висновку судової електротехнічної експертизи №10528/14-47 від 12.12.2014 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с.95-104, т.1) зазначено наступне:

- Багатопрофільне підприємство "Електропобут", здійснюючи ремонт електродвигуна 4АМН-280 потужністю 160 кВт, відповідно до вимог технічних умов ТУ У 31.1-20402835.001-2003 "Ремонт обмоток електричних машин змінного струму, потужністю до 100кВт за індивідуальними замовленнями" за договором підряду №31-П-2013 від 21.11.2013, не могло забезпечити відповідну якість робіт, оскільки потужність вказаного електродвигуна значно перевищує потужність, передбачену зазначеними технічними умовами;

- причиною виходу з ладу електродвигуна 4АМН-280 160 кВт, 1500 об/хв., що належить ПАТ "Товкачівський ГЗК", є міжвиткове коротке замикання, яке виникло в результаті пошкодження ізоляції жил проводів у обмотці статора. Місце розташування пошкодження обмотки статора свідчить про те, що воно не могло виникнути від зовнішньої механічної дії часток окалини чи бруду, що могли утворитись або потрапити у середину електродвигуна при обертанні ротора, а також від його можливого тертя об сердечник статора;

- при ремонті електродвигуна 4 АМН-280 160 кВт, 1500 об/хв. (перемотці обмотки статора), спеціалістами БП "Електропобут" було використано емальований провід круглого перерізу, замість прямокутного, що не відповідає вимогам технічного описання і Інструкції по експлуатації на двигуни асинхронні 4АН, 4АНК, 4АМН, 4АМНК від 280 до 315 габариту, і перебуває у причино-наслідковому зв'язку із виходом його з ладу;

- враховуючи те, що у матеріалах справи відсутня інформація про режими та умови, в яких експлуатувався наданий на дослідження електричний двигун, у експертів немає підстав робити висновок про можливість виходу його з ладу з причини неналежної експлуатації.

Також, в мотивувальній частині висновку судового експерта зазначено, що незважаючи на те, що електродвигун експлуатувався не в закритому приміщені, як це зазначено у Інструкції з експлуатації, ступінь захисту його оболонки та рівень запиленості зони, де він був установлений (тобто кліматичні та санітарні умови) не могли призвести до виходу його з ладу за період часу, який дорівнює одній робочій зміні.

Слід зазначити, що відповідно до положень ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

В пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У даному випадку, суд критично оцінює наявний у справі висновок судової електротехнічної експертизи №10528/14-47 від 12.12.2014р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с.95-104, т.1), враховуючи наступне. По-перше, експертом фактично не надано відповідь на запитання "Чи відповідають проведені відповідачем ремонтні роботи електродвигуна 4АМН-280, 160 кВт, 1500 об/хв., належного позивачу, технічним умовам 31.1-20402835.001-2003 та умовам договору підряду №31-П-2013 від 21.11.2013р.?", яке є важливим для встановлення факту неналежного виконання умов договору підряду, покладеного в основу позовних вимог про стягнення суми збитків. По-друге і основне, для проведення та дослідження експерту був наданий електродвигун, який, як вбачається з матеріалів справи був повторно відремонтований, при цьому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що такий ремонт проводився саме відповідачем, а відповідно за відсутності таких доказів та встановлення цієї обставини не можна брати до уваги висновки такого дослідження, як такі, що підтверджують достеменно факт відступлення підрядником від умов договору та істотність такого відступлення.

Суд враховує, що у відповідності до предмету договору підряду №31-П-2013 від 21.11.2013р., укладеного між сторонами, погоджено, що роботи по ремонту обмоток електричних (перемотці електродвигуна 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/м) проводяться підрядником згідно з ТУ У 31.1-20402835.001-2003.

Водночас, вказані технічні умови, застосування яких та відповідність яким погодив позивач згідно з умовами договору, встановлені для ремонту обмоток електричних машин змінного струму потужністю до 100 кВт, за індивідуальним замовленням (а.с.137-148, т.1). При цьому, всупереч доводів позивача, вказаними технічними умовами не встановлено обов'язкове застосування матеріалу для ремонту - мідної шини; стосовно використовуваного матеріалу в ТУ (п.1.5.) зазначено лише, що матеріали та комплектуючі вироби, які використовуються при ремонті обмоток, повинні відповідати вимогам нормативної документації на них та документами, які підтверджують їх відповідність, забезпечувати працездатність обмоток і не погіршувати їх зовнішній вид. Враховуючи те, що виконані відповідачем роботи були оглянуті та прийняті замовником за актом приймання-передачі від 05.12.2013 року без будь-яких зауважень та застережень щодо якості робіт та їх відповідності обумовленим договором, вищевказані посилання позивача судом до уваги не приймаються.

Крім того, зважаючи на погодження позивачем при укладенні договору та замовленні підрядних робіт по ремонту обмоток електричних (перемотці електродвигуна 4АМН-280 160 кВт. 1500 об/м) застосування ТУ У 31.1-20402835.001-2003, встановлених для ремонту обмоток електричних машин змінного струму потужністю до 100 кВт, позивач фактично був попереджений про можливі наслідки (в т.ч. ймовірно неякісний ремонт двигуна та виникнення збитків), та міг їм запобігти своїми діями, але цього не зробив: як при укладенні договору, так і прийнявши виконані підрядні роботи без жодних зауважень.

Дефектні акти та акти про виявлені недоліки в роботах між сторонами, всупереч узгоджених ними умов договору, також не складались.

Тому, твердження позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду та, як наслідок, понесення ним збитків у розмірі вартості неякісного ремонту, суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами по справі.

З'ясовуючи питання наявності фактичних та правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення заявленої суми збитків, суд приймає до уваги також наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу; одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, що передбачено ст.225 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За змістом ч.ч.1,3,4 ст.226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

За загальними правилами з відповідача можуть бути стягнуті збитки за наявності повного складу правопорушення, а саме:

1) порушення відповідачем своїх обов'язків перед позивачем;

2) наявності збитків, завданих відповідачем, в тому числі неодержаного позивачем прибутку;

3) причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності);

4) вини відповідача у настанні негативних наслідків, яка проявилась у будь -якій формі, тобто умислу, грубої або звичайної необережності.

За таких обставин, позивачем у справі має бути доведено наявність складу правопорушення у діях відповідача.

При цьому, відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, заявляючи вимогу про застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків внаслідок порушення ним договірного зобов'язання, позивач, проте, не довів наявності підстав для задоволення вказаної вимоги, а саме: ні самого факту порушення відповідачем зобов'язання за договором підряду №31-П-2013 від 21.11.2013р., ні вини відповідача, ні причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкідливим результатом, на наявність якого посилається позивач.

За таких обставин, в суду відсутні правові підстави вважати сплачену позивачем суму вартості здійсненого відповідачем ремонту у розмірі 22998,00 грн. (сплата лише цієї суми підтверджена документально) завданими відповідачем позивачу збитками. У зв'язку з чим, а також, враховуючи безпідставність позовних вимог і щодо решти заявленої до стягнення суми збитків (2,00 грн.), у позові про стягнення 23000,00 грн. збитків суд відмовляє.

Окрім того, стосовно позову в частині стягнення 4600,00 грн. штрафу, суд приймає до уваги, що така вимога не ґрунтується на умовах укладеного між сторонами договору та фактичних обставинах справи.

Так, пунктом 4.5 договору сторони обумовили, що у разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт, або за наявності інших зауважень до виконаних робіт підрядником за договором, замовник у письмовій формі повідомляє про це підрядника; протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення підряднику повідомлення, останній зобов'язаний дати відповідь і разом з замовником оформити відповідний акт про виявлені недоліки в роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт; у строки, зазначені в акті про виявлені недоліки, підрядник здійснює усунення недоліків за власний рахунок; у разі порушення указаного терміну підрядник сплачує 20% від вартості таких робіт.

Як вище уже зазначалось, позивачем не доведено факту неякісного, неналежного виконання робіт за договором відповідачем, як не доведено ні оформлення відповідного акту про виявлені недоліки в роботах з визначеними строками усунення дефектів чи недоліків робіт, ні порушення зазначених строків усунення недоліків робіт, а тому жодних підстав для стягнення з відповідача штрафу в заявленій сумі 4600,00 грн. суд не вбачає.

Таким чином, у позові суд відмовляє у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.10.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком.)