Постанова

від 20.03.2015 по справі 398/3419/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2015 рокусправа № 398/3419/14-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області, в якому просив:

- дії УПФУ м. Олександрії та Олександрійського району Кіровоградської області, які пов'язані з нарахуванням та виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 2012 року у розмірах, менших ніж установлено ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», визнати неправомірними;

- зобов'язати УПФУ м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу державної пенсії за віком з 2012 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 49, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати УПФУ м. Олександрії та Олександрійського району Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу додаткової пенсії за шкоду причинену здоров'ю, установив її в розмірі 100% пенсії за віком з 2012 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 2012 року, відповідно от. 49, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано дії УПФУ у м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2012 року протиправними.

Зобов'язано УПФУ у м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижче десяти мінімальних пенсій за віком - основна пенсія та додаткової пенсії у розмірі не нижче 100% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2012 року по 01.01.2015 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом І групи довічно та отримує пенсію по інвалідності 1 групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок та виплату йому пенсії в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте йому було відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 1-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, відповідно до норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 1 групи, до яких відноситься позивач, повинна виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів зазначає, що задовольняючи позов позивача в повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові заявлено вимоги про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2012 року, тобто поза межами строку визначеними ст. 99 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Тому, враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.01.2012 року по 15 листопада 2013 року включно, без розгляду.

При цьому згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року, суду першої інстанції було вказано, що останній не мав процесуального права залишати без розгляду позов позивача за весь період, з часу призначення пенсії до теперішнього часу, однак це не стосується певного періоду, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Також суд першої інстанції не звернув увагу, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачу правомірно здійснювалась виплата пенсії у період з 16.11.2013 року по 31.12.2013 року.

Крім того, в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, суми з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, також визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

Проте, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року) було прийнято Закон України №1622-VIІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким доповнено "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7 та встановлено, що норми і положення статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що при визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, відповідач повинен провести нарахування та виплату державної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України N 796-XII з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області - задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 з 01.01.2012 року по 15.11.2013 року включно - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 10-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 100 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай