Рішення

від 03.04.2015 по справі 697/31/15-ц

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/31/15-ц

№ пров. 2/697/167/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2015 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді Литвина В.М.

за участю секретаря Титар Ю.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ізрядченко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «ПСП-Агро» про зобов'язання повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала у спадок земельну ділянку 2,8350 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Беркозівської сільської ради, Канівського району, Черкаської області. Спадкодавець ОСОБА_4 10.12.2010 р. уклав договір оренди землі НОМЕР_1 із СТОВ «ПСП-Агро». Не бажаючи укладення договору оренди землі із відповідачем СТОВ «ПСП - Агро» ОСОБА_3 01.04.2012 р. звернулася до користувача про невикористання земельної ділянки.

Позивач не бажаючи передавати земельну ділянку СТОВ «ПСП «Агро» та враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 10.12.2010 року є неукладеним, уклала договір оренди землі з ТОВ «СГП «Щире» від 15.02.2014 року.

Після того, як було укладено договір оренди землі, даний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 20040752 від 04.04.2014 р., до позивача звернувся орендар ТОВ «СГП «Щире» та повідомив, що не може належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання так, як на даний час земельну ділянку використовує інша особа, зокрема СТОВ «ПСП-Агро».

Позивач вважає, що договір оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. є неукладеним тому, що він протирічить ст.11, ч.1, ч.4 ст.15, ст.17, ст.19 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, згідно п.20 договору НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Однак, договір оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. зареєстрований 14.02.2011 р., а відповідно до додатків, які додані до вказаного договору акт приймання-передачі земельної ділянки, земельна ділянка була передана 10.12.2010 р., тобто в момент підписання договору, а не через тиждень після державної реєстрації. Даний факт суперечить вимогам як закону, так і договору, що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди та визнання договору недійсним відповідно до закону, тому недотримання п.20 договору оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. є недійсним в момент укладення (нікчемний).

Крім того, в п.1 договору оренди землі не вірно зазначено кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування та розмір земельної ділянки, тому це суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі". Згідно державного акту площа земельної ділянки становить 2,8348 га, а не так, як вказано в договорі 2,8350 га.

На основі вище викладених фактів, з посиланням на норми законодавства, договір оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. є недійсним в момент укладення (нікчемний), а його недійсність прямо передбачена нормами ст.ст.203, 215 ЦК України, тому визнання такого правочину недійсним не вимагається судом.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю та показав, що спадкодавець ОСОБА_4 при житті 10.12.2010 р. уклав договір оренди землі із СТОВ "ПСП -Агро". Вказаний договір вважає неукладеним тому, що земельна ділянка була передана в оренду в день підписання договору 10.12.2010 р., що суперечить ст.15 Закону України "Про оренду землі", так як приймання-передачу земельної ділянки необхідно здійснювати через тиждень після державної реєстрації оренди землі. Договір оренди землі було зареєстровано після складання акту приймання-передачі - 14.02.2011 р. Крім того, в державному акті площа землі складає 2,8348 га, а в договорі - 2,8350 га, а також не вірно зазначено кадастровий номер земельної ділянки. Представник позивача вважає, що договір оренди НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. є неукладеним, а отже, недійсним в момент укладення (нікчемний). Його недійсність прямо передбачена ст.ст.203,215 ЦК України, тому визнання такого правочину недійсним не вимагається судом, що і являється підставою для пред'явлення позову. Крім того, ОСОБА_3 не бажаючи передавати земельну ділянку СТОВ «ПСП -Агро» та враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 10.12.2010 року є неукладеним, уклала договір оренди землі з ТОВ «СГП «Щире» від 15.02.2014 року.

Представник позивача просить винести рішення, яким витребувати від СТОВ «ПСП-Агро» земельну ділянку, площею 2,8348 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 та повернути вказану земельну ділянку ОСОБА_3

Представник відповідача Ізрядченко Д.М. позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що між СТОВ "ПСП -Агро" та ОСОБА_4 10.12.2010 р. укладено договір оренди земельної ділянки. Договір оренди землі ніким не оскаржувався. СТОВ «ПСП -Агро» правомірно орендує вказану земельну ділянку. Позивач як спадкоємець, набула всіх прав і обов'язків орендодавця. Позивачем не наведено жодних підстав нікчемності договору. Вказаний договір також не визнаний недійним. Позивач звернувся до суду із позовом про витребування майна (земельної ділянки) із чужого незаконного володіння. Позивачем не наведено жодних доказів, які б вказували на незаконність володіння (орендованого використання) земельної ділянки. Вважає, що заявлені позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 22.03.2002 р. ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки, площею 2,8350 га, в межах Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.19).

Згідно договору оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. між СТОВ «ПСП -Агро» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,850 га в межах Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області строком на 15 років (а.с.15-18).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.12.2010 р. СТОВ «ПСП-Агро» прийняв в оренду земельний пай ОСОБА_4 площею 2,8350 га. в межах Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області (а.с.22).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.03.2011 р. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12. 2011 року зареєстрованого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори в реєстрі №2532, спадкоємицею майна, яке складається із земельної ділянки площею 2,8350 га, яка розташована на території Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області, яка була надана померлому ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого Беркозівською сільською радою 22.02.2001р., є його дочка -ОСОБА_3 (а.с.11)

На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.06.2012 р. площею 2,8348 га в межах Беркозівської сільської ради Канівського району Черкаської області (а.с. 12).

Згідно листів СТОВ « ПСП- Агро» від 19.05.2015 р. та 20.05.2014 р. ТОВ «СП Щире» повідомлено, що між ОСОБА_4 та СТОВ «ПСП- Агро» від 10.12.2010 р. був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 15 років. В зв'язку з смертю орендодавця власником вказаної земельної ділянки стала ОСОБА_3 Згідно ст..32 ЗУ «Про оренду землі» та п.40 договору оренди землі НОМЕР_1 від 10.12.2010 р. перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. До нового власника земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця (а.с.28-29).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, виходячи з наступного.

Згідно ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06.03.2013 у справі №6-5цс13, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки в період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм ЗК України, ЦК України, ЗУ «Про оренду землі» та ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» незалежно від дати проведення такої реєстрації, до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі № 6-162цс13, за змістом ст.ст.18, 20 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин - 10.12.2010) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. У момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

У аспекті викладеного вище, суд оцінює критично доводи позивача про те, що спірний договір оренди землі є неукладеним, оскільки його сторони, скріпивши договір підписами, засвідчили про наявність згоди щодо істотних умов договору оренди землі та, фактично, його уклали. При цьому суд враховує, що наразі спірний договір оренди зареєстровано 14.02.2011р.

Суд також відхиляє доводи позивача про нікчемність спірного договору оренди землі з посиланням на ст.ст.203, 215 ЦК України, оскільки зазначені статті регламентують загальні вимоги для визнання правочинів недійсними та ніяким чином безпосередньо не встановлюють недійсність договору оренди землі. Інших обґрунтувань нікчемності спірного договору з посиланням на відповідні норми ЦК України, ЗК України, ЗУ «Про оренду землі» чи інших нормативно-правових актів позивачем не наведено.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 р. у справі № 6-88цс13, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу, отже, за наявності спірного договору оренди землі, положення ст. 1212 ЦК України, на які посилається позивач, застосовані бути не можуть.

Далі, згідно ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Суд враховує, що згідно положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (принцип диспозитивності цивільного процесу). У даному ж випадку позивачем не ставиться перед судом вимога про визнання спірного договору оренди землі недійсним. Отже, за наявності чинного договору оренди землі, з урахуванням необхідності захисту як прав орендодавця так і прав орендаря, суд не вбачає підстав для витребування від відповідача на користь позивача земельної ділянки, право на оренду якої у відповідача наявне на підставі чинного договору оренди.

На підставі ст.ст.10,11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 407-410, 203, 215, 638 , 1212ЦК України, ст.11, ч.1, ч 4 ст.15, ст.ст.17,18, 19, 20, 27, Закону України «Про оренду землі», суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до СТОВ "ПСП-Агро" про зобов'язання повернення земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий підпис В . М . Литвин

З оригіналом, який зберігається

в матеріалах цивільної справи

№ 697/31/15-ц, згідно В.М.Литвин