Ухвала

від 31.03.2015 по справі 30/166-10-4664

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 березня 2015 року Справа № 30/166-10-4664

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Губенко Н.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Самусенко С.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.12.2014 у справі№ 30/166-10-4664 за позовом 1) Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер", 2) Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Гарант", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів : 1) ОСОБА_6, 2) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_7, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний реєстротримач", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Реєстраторський центр "ДЮК", про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Гарант", до: 1) Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер", 2) Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний реєстротримач", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Реєстраторський центр "ДЮК", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_6, 2) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про визнання дій незаконними, визнання незаконними та недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Компанії "Джастера Лімітед" до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний реєстротримач", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Реєстраторський центр "ДЮК", 3) Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер", 4) Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" про визнання дій незаконними, визнання договорів незаконними та недійсними, та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.09.2013 у справі №30/166-10-4664, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, первісний позов задоволено повністю: визнано недійсним договір на ведення реєстру Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" № 211 від 01.10.2009, укладений між Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" та Відкритим акціонерним товариством "Комекс- Реєстратор", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс"; визнано недійсним договір на ведення реєстру Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" № 212 від 01.10.2009, укладений між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Люксембурзький" та Відкритим акціонерним товариством "Комекс-Реєстратор", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" повернути Закритому акціонерному товариству "Одесакондитер" всі документи та всю інформацію систем реєстрів власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер", що були передані за актом прийому-передачі від 01.10.2009 Відкритому акціонерному товариству "Комекс-Реєстратор"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" повернути Закритому акціонерному товариству "Торговий дім "Люксембурзький" всі документи та всю інформацію систем реєстрів власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький", що були передані за актом прийому-передачі від 01.10.2009 Відкритому акціонерному товариству "Комекс-Реєстратор"; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Комекс-Фінанс" відмовлено в повному обсязі; у задоволенні позову компанії "Джастера Лімітед" відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2014 у справі №30/166-10-4664 постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.12.2014 у справі №30/166-10-4664, у якій заявник просить вказану постанову скасувати в частині визнання недійсним: договору на ведення реєстру Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" № 211 від 01.10.2009 та договору на ведення реєстру Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" № 212 від 01.10.2009.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2009 у справі №40/88-09, від 21.09.2011 у справі №9/154, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З постанови від 29.12.2014 у справі №30/166-10-4664, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення первісного позову про визнання недійсними укладених Відкритим акціонерним товариством "Комекс-Реєстратор" із Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" та із Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Люксембурзький" договорів на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, зобов'язання відповідача повернути всі документи та всю інформацію систем реєстрів власників іменних цінних паперів зазначених юридичних осіб, що були передані за актами прийому-передачі (в частині, що стосується доводів заявника). Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що оспорюванні договори укладені з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, оскільки були укладені від імені емітентів неуповноваженими на те особами і без належного волевиявлення акціонерів товариств та без відповідного рішення наглядової ради, при їх укладенні використовувались дублікати печаток емітентів, які були отримані незаконним шляхом, а також не відбулось їх подальшого схвалення емітентами. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки були відсутні передумови розірвання раніше укладених договорів про ведення реєстрів іменних цінних паперів з попереднім реєстратором, та емітентами не приймалися рішення щодо передачі реєстрів власників іменних цінних паперів до нового реєстратора, тому останній повинен повернути позивачам всі документи та всю інформацію систем реєстрів власників іменних цінних паперів.

У постанові від 09.12.2009 у справі №40/88-09, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання незаконною діяльності відповідача по веденню власного реєстру власників іменних цінних паперів, оскільки статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України не передбачено такого способу захисту прав, як визнання незаконною діяльність суб'єкта господарювання, а зобов'язання відповідача передати реєстр власників іменних цінних паперів для подальшого ведення незалежному реєстратору не встановлено ні законом, ні договором.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того не може здійснюватись посилання на постанову від 21.09.2011 у справі №9/154, як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у зазначеній справі Вищий господарський суд України, як і у справі №30/166-10-4664, про перегляд постанови у якій просить заявник, погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним укладеного сторонами договору про надання послуг з ведення реєстру власників іменних цінних паперів виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що на момент укладання вказаного договору позивачем вже було укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, який не був розірваний або визнаний недійсним; спірний договір не був затверджений загальними зборами або спостережною (наглядовою) радою позивача; спірний договір не було схвалено подальшими діями позивача. Таким чином у згаданих постановах відсутні неоднакові правові висновки.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" у допуску справи №30/166-10-4664 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Дунаєвська Судді:Н. Губенко Н. Кочерова Н. Мележик С. Самусенко