Вирок

від 22.01.2007 по справі 1-3/07

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-3|07

Справа №1-3|07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

сmt. Стара Вижівка                                                                                    22 січня 2007 року

Старовижівський районний суд

Волинської області

під

головуванням: судді Кузьмінця О.М. за участю секретаря Бондар О.С прокурора Омелянчука А.В. адвоката ОСОБА_4 пр-ка

потерпілого ОСОБА_3 потерпілого - ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

українця, уродженця м.Луцька, жителя АДРЕСА_1,

з середньою освітою, неодруженого,непрацюючого, раніше не судимого, у

вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 26.09.2006 року о

18 годині біля бару «Європа» в смт.Стара

Вижівка під час суперечки, з неприязних стосунків, умисно вдарив ОСОБА_2 кулаком в

область щелепи, внаслідок чого потерпілий отримав середньої тяжкості тілесне

ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці лівого суглобового

паростку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винність свою в

пред'явленому звинуваченні визнав повністю

і пояснив, що 26.09.2006 року біля 18 години він дізнався, що біля бару

«Європа» хлопці побили його брата ОСОБА_5. А тому він зразу ж прибіг до бару і

став з'ясовувати хто і навіщо бив його брата. В ході суперечки, яка виникла між

ним і    потерпілим, який шарпав його за одяг, він вдарив останнього кулаком в

обличчя, внаслідок чого той впав на землю і втратив свідомість. Після

цього він побіг в лікарню і викликав до потерпілого автомобіль швидкої

допомоги.

Пред'явлений

до нього прокурором позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування

потерпілого в Старовижівській ЦРЛ визнав повністю.

Винність підсудного, крім повного

визнання ним своєї вини, підтверджується показаннями

потерпілого, свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 26.09.2006 року біля 18 години, коли він знаходився

біля бару «Європа», будучи в стані алкогольного сп'яніння і намагався не допустити бійки між підсудним і своїм братом

ОСОБА_6, то підсудний вдарив його кулаком в область щелепи, від чого він

впав і втратив свідомість.

Також підтвердив, що саме від удару

кулаком отримав тілесне ушкодження, у вигляді перелому нижньої щелепи з приводу чого стаціонарно лікувався в

Старовижівській районній та Волинській обласній лікарнях, що також

підтверджується, оглянутими в судовому засіданні історіями хвороби ОСОБА_2

-2-

Факт нанесення підсудним

потерпілому удару кулаком в область щелепи підтвердили також свідки

ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які показали, що 26.09.2006 року біля 18 години ОСОБА_1, який прийшов до бару і став виясняти навіщо брат

потерпілого зчинив бійку, вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_2, оскільки той

шарпав його за одяг. Також підтвердили, що ОСОБА_2 впав від удару на землю і

втратив свідомість , після чого його забрав автомобіль швидкої допомоги.

З висновку судово-медичної експертизи (а,с.41)

вбачається, що в ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої

щелепи в ділянці лівого суглобового

паростка і його утворення можливе в час і при обставинах вказаних підсудним і потерпілим.

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю

підтверджують винність ОСОБА_1 в умисному

заподіянні тілесного ушкодження середньої тяжкості, а тому його дії

правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України.

Суд вважає, що з обвинувачення

підсудного слід виключити вчинення ним злочину в стані

алкогольного сп'яніння за недоведеністю цієї обставини в судовому засіданні.

Обтяжуючих відповідальність підсудного обставин суд не

вбачає.

При

призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин який відноситься

до середньої тяжкості.

Поряд з цим суд також враховує, що

ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому

злочині, задовільно характеризується по місцю проживання, доглядає за престарілою бабусею і вважає, що для його

виправлення слід призначити покарання в межах санкції закону за яким

притягається до кримінальної відповідальності з застосуваннямст.75 КК України.

Заявлений прокурором позов в

інтересах Старовижівської ЦРЛ про відшкодування підсудним витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в

розмірі 351 грн.18 коп. підлягає задоволенню повністю у відповідності з

ст.93-1 КПК України.

Судові

витрати пов'язані з проведенням судової психіатричної експертизи в сумі 122

грн. 16 коп. підлягають стягненню з підсудного в доход держави на підставі

ст.93 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому 2(два)

роки обмеження волі.

На підставі ст.75,76 КК України

ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням при умові, що він

протягом одного року не вчинить нового злочину і протягом іспитового строку не буде виїжджати за межі України на

постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи

(КВС), буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи та буде

періодично з'являтися для реєстрації в органи КВС.

Цивільний позов задовольнити

повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь

Старовижівської ЦРЛ на р/р 354250003001904,

МФО 803014, УДК м.Луцьк, ідентиф.код 01983068 витрати на стаціонарне лікування

потерпілого в розмірі 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 18 коп. та в доход

держави судові витрати в сумі 122 грн. 16 коп.

Запобіжний

захід на час вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція

до апеляційного суду Волинської області через

Старовижівський районний суд протягом 15 діб з моменту

його проголошення.

СУДДЯ                                                         О.М.КУЗЬМІНЕЦЬ.