Ухвала

від 14.04.2015 по справі 13/294-08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"14" квітня 2015 р. Справа №13/294-08

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Куксова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Щербаня Олексія Михайловича

на ухвала Господарського суду Київської області від 23.03.2010 року

у справі № 13/294-08 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Акціонерного банку „Київська Русь"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян"

про стягнення 10346180,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2009 року (суддя Наріжний С.Ю.) по справі № 13/294-08 позов задоволено повністю. Рішення вступило в законну силу, на його виконання 21.09.2009 року видано наказ.

22.03.2010 року відділ примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби звернувся до суду із заявою керуючись ст.ст. 5, 27, 28 Закону України "Про виконавче провадження" в якій державний виконавець просить роз`яснити, чи вважатиметься виконаним наказ по справі № 13/294-08, виданий 21.09.2009 року Господарський судом Київської області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 23510909,99 грн., у випадку передачі предмета іпотеки - майна боржника при примусовому виконанні виконавчого напису, вчинененого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 09.11.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 10796 про звернення стягнення на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 32 стягувачу.

Також 22.03.2010 року до суду звернувся стягувач Акціонерний банк „Київська Русь" з заявою в якій просить суд дати відповідь, чи вважатиметься борг за наказом у справі № 13/294-08, виданим 21.09.2009 року Господарським судом Київської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" (адреса: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 312, код ЄДРПОУ 05502769) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (м.Київ, вул.Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 23510909,99 грн., у випадку передачі предмету іпотеки - цілісний майновий комплекс, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян", при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 09.11.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 10796 - стягувачу Акціонерному банку "Київська Русь".

Ухвалою від 23.03.2010 року Господарський суд Київської області заяви відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та Акціонерного банку „Київська Русь" від 22.03.2010 року по справі № 13/284-08 задовольнив зазначивши, що враховуючи, що загальна сума вимог, забезпечених іпотекою, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" на користь Акціонерного банку "Київська Русь" складає 23510909,99 грн., то, у випадку передачі цілісного майнового комплексу (Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул.Б.Хмельницького, 32, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян"), на який звернено стягнення за виконавчим написом № 10796 від 09.11.07 року, Акціонерному банку "Київська Русь", як стягувачу, в рахунок погашення заборгованості, борг за наказом № 13/294-08 Господарського суду Київської області від 21.09.2009 року, буде вважатися погашеним.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Арбітражний керуючий Щербань Олексій Михайлович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та Акціонерного банку «Київська Русь».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

На підставі ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончарова С.А.(головуючий), Куксова В.В., Скрипки І.М.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена 23.03.2010 року. Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України є 29.03.2010 року.

Апеляційна скарга, згідно штампу суду першої інстанції подана лише 01.04.2015 року, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на оскарження ухвали.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2010 року було закінчено підготовче засідання, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Щербаня О.М. (справа № Б22/162-10/3, була порушена 12.08.2010 року). Участь у судовому засіданні при розгляді заяв Департаменту державної виконавчої служби та Акціонерного банку «Київська Русь», представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян» не приймали, про існування оскаржуваної ухвали стало відомо лише наприкінці лютого 2015 року під час розгляду справи про банкрутство № Б22/162-10/3, що підтверджується ухвалою та заявою УПФУ в м. Переяслав-Хмельницькому від 17.02.2015 року.

Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як зазначалось, останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали було 29.03.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції було подано клопотання 10.10.2014 року про ознайомлення з матеріалами справи та уповноважений представник апелянта Соломін В.О. був ознайомлен 27.10.2014 року, про що свідчить розписка представника на клопотанні. Також колегія суддів зазначає, що ухвала Господарського суду Київської області від 23.03.2010 року була направлена сторонам по справі, про що свідчить відмітка суду першої інстанції на оригіналі ухвали в матеріалах справи.

Отже, у даному випадку представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян" був ознайомлен з матеріалами справи, а отже мав можливість для подання апеляційної скарги після ознайомлення з матеріалами справи, що залежало виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Апелянтом не додано жодних доказів, які б перешкоджали йому подати апеляційну скаргу після ознайомлення представника, а наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист. Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, адже, за змістом однієї із основоположних засад судочинства - принципу законності, суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен неухильно додержуватись норм процесуального права. Так, приписами ст. 6 Конституції України встановлено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених межах Конституції України і відповідно до законів України.

Також, судова колегія зазначає, що основними засадами судочинства згідно ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права. Та, як вже зазначалось, відповідно до матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається порушення вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, а саме апеляційна скарга подана на ухвалу місцевого господарського суду з пропуском строку.

З урахуванням викладеного, клопотання Арбітражного керуючого Щербаня Олексія Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає відхиленню.

Згідно п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відхилення судом клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Арбітражного керуючого Щербаня Олексія Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали - відхилити.

2. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Щербаня Олексія Михайловича на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2010 року у справі № 13/294-08 повернути скаржнику.

3. Матеріали справи № 13/294-08 повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

В.В. Куксов