Постанова

від 30.06.2015 по справі 13/294-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 13/294-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О., суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі№13/294-08 Господарського суду Київської області за позовомАкціонерного банку "Київська Русь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" за участюВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України простягнення 103 461 180,68 грн. за участю представників сторін від позивача:не з'явився від відповідача:Щербань О.М. від ДВС України:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2009 задоволено позов Акціонерного банку "Київська Русь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" про стягнення 15647635,05 грн. основної заборгованості по кредитній лінії з урахуванням індексу інфляції, 2603954,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами в гривні, 215949,01 грн. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами в гривні, 2811733,97 грн. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами в доларах США з урахуванням індексу інфляції, 210991,13 грн. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами в доларах США, 970330,87 грн. пені за прострочення повернення кредитних коштів, 626819,33 грн. 3% річних, 397878,63 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою від 23.03.2010 Господарський суд Київської області (суддя Карпечкін Т.П.) задовольнив заяви відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та Акціонерного банку "Київська Русь", зазначивши, що враховуючи, що загальна сума вимог, забезпечених іпотекою, які підлягають стягненню з ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" на користь АБ "Київська Русь" складає 23510909,99 грн., то у випадку передачі цілісного майнового комплексу (Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 32, що належить ТОВ "Швейна фабрика "Гаян"), на який звернено стягнення за виконавчим написом №10796 від 09.11.2007 Акціонерному банку "Київська Русь" як стягувачу в рахунок погашення заборгованості, борг за наказом №13/294-08 Господарського суду Київської області від 21.09.2009 буде вважатися погашеним.

Ухвалою від 14.04.2015 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Гончаров С.А., Скрипка І.М., Куксов В.В.) повернув скаржнику апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Щербаня О.М. на вказану вище ухвалу суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, відхиливши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та здійснення апеляційного провадження.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (у редакції на момент винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За вимогами ст. 87 ГПК України (у вказаній редакції) рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 за №75, (чинної на момент винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям надсилається решта належним чином засвідчених примірників процесуального документа. На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" Щербань Олексій Миколайович звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2010, подавши її через місцевий господарський суд 01.04.2015 (згідно з відміткою суду на першому аркуші апеляційної скарги), тобто з пропуском строку на оскарження цієї ухвали.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на її подання, мотивоване тим, що представники відповідача не брали участь у судових засіданнях при розгляді заяв Департаменту державної виконавчої служби та АБ "Київська Русь", а арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" дізнався про існування оскаржуваної ухвали лише наприкінці лютого 2015 року під час розгляду справи про банкрутство №Б22/162-10/3, в якій його призначено розпорядником майна ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2010.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що копії ухвали Господарського суду Київської області від 23.03.2010 були направлені сторонам у справі, про що свідчить відмітка суду першої інстанції на оригіналі цієї ухвали. До того ж до суду першої інстанції 10.10.2014 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 27.10.2014 уповноважений представник апелянта ОСОБА_8 був ознайомлений з матеріалами справи.

Звертаючись з касаційною скаргою, ПАТ "Банк "Київська Русь" проти вказаного висновку заперечує, посилаючись на те, що арбітражний керуючий Щербань О.М. почав виконувати функції керівника ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" починаючи з 06.07.2011, а ОСОБА_8 ніколи не був уповноваженим представником ліквідатора Щербаня О.М. та ТОВ "Швейна фабрика "Гаян".

Однак доводи скаржника про необізнаність арбітражного керуючого Щербаня О.М. про прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв'язку з тим, що він став ліквідатором ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" лише 06.07.2010, підлягають відхиленню, адже арбітражний керуючий Щербань О.М. звернувся з апеляційною скаргою не від власного імені, а саме на виконання повноважень керівника ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" як його ліквідатор.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вище вимог ст. 87 ГПК України та п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України ухвала Господарського суду Київської області від 23.03.2010 надіслана відповідачу 24.03.2010, про що проставлена відповідна відмітка на звороті першого примірника цієї ухвали. Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України при зверненні з апеляційною скаргою не надано жодних доказів неотримання ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, відправленої йому Господарським судом Київської області.

Тобто скаржником не доведено наявність певних обставин, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій з подання ТОВ "Швейна фабрика "Гаян" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.03.2010 у межах встановлених процесуальним законодавством строків, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги з огляду на недоведеність поважних причин пропуску цього строку, а відтак правильно повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі №13/294-08 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова