Рішення

від 16.04.2015 по справі 369/9185/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9185/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/144/15 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І. Категорія 26 16.04.2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 квітня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоінвестбуд» про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувсядо суду із вказаним вище позовом,який мотивував тим, що 12 квітня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» і ТОВ «Екоінвестбуд» було укладено кредитний договір (з послідуючими змінами та додатковими угодами), згідно якого банк надав товариству кредит для будівництва житлового масиву в с.Чайки в розмірі 28998250 доларів США із терміном повернення не пізніше 1 червня 2013 року, а товариство зобов'язалося повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачкою ОСОБА_2 12 квітня 2007 року було укладено іпотечний договір (з послідуючими змінами і доповненнями), згідно якого остання передала в іпотеку належне їй майно: земельну ділянку площею 0,8326 га для будівництва багатоповерхових будинків в с.Чайки, П.П.-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Зазначав, що 27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Кредитпромбанк передав (відступив) Дельта Банку право вимоги за кредитним договором, укладеним із ТОВ «Екоінвестбуд», про що як позичальник так і майновий поручитель були повідомлені позивачем письмово. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальник ТОВ «Екоінвестбуд» мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконував цих обов'язків, після закінчення терміну надання кредит не повернув, має заборгованість в розмірі 178039721,99 грн. Письмові вимоги Дельта Банку про погашення боргу та наслідки їх невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки, направлені ТОВ «Екоінвестбуд» і ОСОБА_2 у грудні 2013 року, залишені ними без задоволення.

Посилаючись на ст.1054 ЦК України, ст.ст.33,36,37 Закону України «Про іпотеку» та умови кредитного і іпотечного договорів, просив в рахунок погашення боргу за кредитом в розмірі 178039721,99 грн. звернути стягнення на належний відповідачці ОСОБА_2 предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 0,8326 га для будівництва багатоповерхових будинків с.Чайки, П.П.-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на цю ділянку, вартість якої згідно звіту складає 3011540 гривень, а також стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Ухвалено в рахунок погашення боргу за кредитом в розмірі 178039721,99 грн. звернути стягнення на земельну ділянку в с.Чайки, П.П.-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області шляхом її продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмета іпотеки згідно положень законів України «Про виконавче провадження» і «Про іпотеку». Стягнуто з відповідачки на користь позивача судові витрати.

ПАТ «Дельта Банк», не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд безпідставно та всупереч положенням Закону України «Про іпотеку» та умовам договору іпотеки відмовив у зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на земельну ділянку. При цьому суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, звернувши стягнення на предмет іпотеки у спосіб, про який позивач не просив.

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Дельта Банк» апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, їх неявка відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 12 квітня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Екоінвестбуд» було укладено кредитний договір (з наступними змінами і додатковими угодами), згідно яких банк надав товариству кредит на поповнення обігових коштів для будівництва житлового масиву «Брест-Литовський» в с.Чайки в розмірі 28998250 доларів США із кінцевим терміном повернення не пізніше 1 червня 2013 року, а товариство у свою чергу зобов'язалося повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування (т.1 а.с.18-168).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачкою ОСОБА_2 12 квітня 2007 року було укладено іпотечний договір (з наступними змінами і доповненнями), згідно якого відповідачка передала в іпотеку належне їй майно: земельну ділянку площею 0,8326 га для будівництва багатоповерхових будинків, що розташована в с.Чайки, П.П.-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1. Згідно пункту 4.2 іпотечного договору банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (т.1 а.с.169-172).

Також, судом встановлено, що 27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого Кредитпромбанк передав (відступив) Дельта Банку право вимоги за кредитним договором, укладеним із ТОВ «Екоінвестбуд» 12 квітня 2007 року, а також за договорами забезпечення цього кредитного договору (т.2 а.с.225-230). Про відступлення права вимоги боржник ТОВ «Екоінвестбуд» був повідомлений позивачем письмово 10 жовтня 2013 року (т.2 а.с.224).

Крім того, судом встановлено, що позичальник ТОВ «Екоінвестбуд» за умовами кредитного договору від 12 квітня 2007 року (з наступними змінами і додатковими угодами) мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконував цих обов'язків, після закінчення терміну надання кредиту 1 червня 2013 року кошти в повному обсязі не повернув, станом на 25 липня 2014 року має заборгованість в розмірі 178039721,99 грн., з яких тіло кредиту - 129892944,51 грн., відсотки - 36917894,44 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8743752,45 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2485130,59 грн., що стверджується розрахунком боргу (т.1 а.с.173-185).

Письмові вимоги Дельта Банку про погашення боргу та наслідки їх невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки, направлені 10 грудня 2013 року ТОВ «Екоінвестбуд» і 11 грудня 2013 року ОСОБА_2, залишені ними без задоволення (т.2 а.с.141-152).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позичальник ТОВ «Екоінвестбуд» не виконав передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту і має заборгованість, що у свою чергу відповідно до вимог закону, умов кредитного і іпотечного договорів, а також договору купівлі-продажу прав вимоги порушує права нового кредитора ПАТ «Дельта Банк». Дані права підлягають до захисту шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно майнового поручителя ОСОБА_2

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Проте, задовольняючи позов частково і звертаючи стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, суд допустив порушення норм матеріального права, прийшовши до помилкового висновку про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності банком.

При цьому суд залишив поза увагою положення ст.37 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Наведеним приписам закону відповідає п.4.3 іпотечного договору (в редакції від 6 серпня 2007 року), який містить застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття банком права власності на майно (т.1 а.с.171).

Тобто, правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до роз'яснень п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положень статей 33,36, ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч.2 ст.16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду.

Отже, з урахуванням вказаних норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке є способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 11 грудня 2013 року при розгляді справи № 6-124цс 13, предметом якої був спір про звернення стягнення на предмет іпотеки . При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив висновок, відповідно до якого, виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких міркувань.

За положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задоволити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду (ч.3).

Частинами 1 та 3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що ТОВ «Екоінвестбуд» не виконав своїх обов'язків, покладених на нього кредитним договором від 12 квітня 2007 року, після закінчення терміну надання кредиту кошти не повернув, станом на 25 липня 2014 року має заборгованість в розмірі 178039721,99 грн.

Письмові вимоги Дельта Банку про погашення боргу та наслідки їх невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки, направлені 10 грудня 2013 року ТОВ «Екоінвестбуд» і 11 грудня 2013 року ОСОБА_2, залишені ними без задоволення (т.2 а.с.141-152).

За таких обставин відповідно до положень закону та умов укладених між сторонами кредитного і іпотечного договорів, вимоги нового кредитора ПАТ «Дельта Банк» про повернення грошових коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності банком на предмет іпотекиобгрунтовані і підлягають до задоволення.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умов п.4.3 іпотечного договору банк надав суду Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний 8 серпня 2014 року ТОВ «Консалтингова компанія «Бі.Еф.Сі.» і ТОВ «ЕкспертЦентр» (у справі наявні необхідні сертифікати та ліцензії на проведення робіт по оцінці землі) про вартість спірної ділянки в розмірі 3011540 грн. (т.2 а.с.160-170, а.с.198-205). Даний висновок не спростований відповідачкою.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд зазначає у рішенні всі складові вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю, та відомості про вартість предмета іпотеки.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року скасувати і ухвалити нове.

Позов задоволити. В рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповдальністю «Екоінвестбуд» перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за кредитним договором від 12 квітня 2007 року в розмірі 178039721 гривень 99 коп., з яких тіло кредиту - 129892944 гривні 51 коп., відсотки - 36917894 гривні 44 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8743752 гривні 45 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2485130 гривень 59 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 0,8326 га для будівництва багатоповерхових будинків, що розташована в с.Чайки, П.П.-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий № НОМЕР_1, вартістю 3011540 гривень, щозазначена в договорі іпотеки від 12 квітня 2007 року, яка належить ОСОБА_2, шляхом визнання права власності на вказану ділянку за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 1827 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :