Постанова

від 14.04.2015 по справі 916/3884/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 916/3884/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання : Бондар М.Ю.

за участю:

від ТОВ «Людмила Плюс» - Карпенко В.І. за довіреністю № 1235, від 30.10.2014;

від Одеської міської ради - Асташенкова О.І., за довіреністю № 156/иск-гс, від 18.06.2014;

від Виконавчого комітету Одеської міської ради - Асташенкова О.І., за довіреністю № 02.2-20/37, від 20.01.2015;

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250, від 22.09.2012;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Шкрібляк М.І. за довіреністю № 01-36/50 від 31.03.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2015

у справі №916/3884/14

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила Плюс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

2. Виконавчий комітет Одеської міської ради

про стягнення 338 450,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила Плюс» про відшкодування збитків у сумі 338 450,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 №109, встановлено, що станом на 01.04.2014 ТОВ «Людмила Плюс» не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 5/10. Таким чином, відповідач є незаконним користувачем вищезазначеної земельної ділянки. Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам та землекористувачам 17.04.2014 складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття ТОВ «Людмила Плюс» та використання без правовстановлюючих документів становить 338 450,38 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2014 залучено до участі у справі № 916/3884/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.02.2015 (головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Гут С.Ф., Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Одеської міської ради до державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 769 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2015 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, Заступник прокурора Одеської області зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що ТОВ «Людмила Плюс» вжито заходів щодо належного оформлення землекористування. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки на період, за який нараховано збитки, у Державному земельному кадастрі була відсутня інформація про зареєстроване право Одеської міської ради на земельну ділянку, вона не може бути об'єктом цивільного права, а отже прокурором не доведено порушення права територіальної громади м. Одеси. Однак, такий висновок зроблено у порушення положень ст.ст. 12, 83 Земельного кодексу України, якими регламентовано перебування земель у комунальній власності та встановлено повноваження сільських, селищних. міських рад у галузі земельних відносин.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 02.03.2015, апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015 о 10:00.

17.03.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Людмила Плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2015 по справі 916/3884/14 залишити без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2015 залучено до участі у справі № 916/3884/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Одеської міської ради, розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.04.2015 об 11:00.

У судове засідання 14.04.2015 з'явились представники ТОВ «Людмила Плюс», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, прокуратури та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В судовому засіданні представник ТОВ «Людмила Плюс» надав пояснення та вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, без порушень застосування норм матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор, представники Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.02.2009 ТОВ «Людмила Плюс» Виконавчим комітетом Одеської міської ради (на підставі протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Людмила Плюс» від 26.01.2009 та статуту товариства) видане свідоцтво про право власності на 136/1000 частину нежитлових приміщень, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10 (а.с. 36 том І).

Відповідно до акту комісії з визначення poзміpy та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 № 109, станом на 01.04.2014 ТОВ «Людмила Плюс» не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 5/10, що позивачем розцінюється як самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,3040 га, чим територіальній громаді м. Одеси завдаються збитки у вигляді неодержаного доходу у зв'язку із ненадходженням орендних платежів у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на 136/1000 частин нежитлових приміщень, з 06.02.2009 відповідач використовує вказану земельну ділянку під експлуатацію виробничо-складських будівель та споруд.

Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014, складеним Комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, Положення про яку затверджене рішенням Виконкому Одеської міськради від 30.05.2013 №204 (із змінами від 15.08.2013 (надалі - Комісія)), встановлено, що станом на 01.04.2014 ТОВ «Людмила Плюс» не виконано вимоги щодо оформлення документів на земельну ділянку площею 0,3011кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Балтська дорога 5/10.

Цим же Актом комісія вирішила: розмір збитків, нанесених ТОВ «Людмила Плюс» територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 338 450,38грн., які ТОВ «Людмила Плюс» повинно відшкодувати не пізніше одного місяця після затвердження Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 (надалі - рішення №109) «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» відповідно до ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.156-157 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, згідно з переліком (Додаток 1), зобов'язано суб'єктів господарювання сплатити збитки, визначені актами, у місячний термін після прийняття рішення (Додаток 2).

Спірна сума збитків внесена в Додаток 2 до рішення №109 від 12.06.2014 під №9 (ТОВ «Людмила Плюс»). Невиконання відповідачем зазначеного рішення органу місцевого самоврядування і стало підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі.

Відповідно до ч.ч. 6,10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не заперечуючи обов'язковість згідно ст. 144 Конституції України виконання рішень органу місцевого самоврядування, слід також враховувати загальні положення ст. 22 ЦК України, відповідно до якої, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ст.156 ЗК України містить вичерпний перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, зокрема, таку підставу як неодержання власником/землекористувачем доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що пов'язується прокурором та позивачем саме з відшкодуванням збитків ТОВ «Людмила Плюс».

Крім того, згідно із п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно із пунктами 4,5 цього Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина. При вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних доходів, як неоформлення згідно із законом правовстановлюючих документів (договору оренди) фактичним землекористувачем.

Крім того, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що предметом правового регулювання норм ст.ст.156, 157 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказані правовідносини не слід ототожнювати з фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Сума збитків, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №109 від 12.06.2014, яку має сплатити ТОВ «Людмила Плюс», є наслідком умовного припущення про можливість отримання територіальною громадою в особі Одеської міської ради прибутку від одержання плати за землю у формі орендної плати, розмір якої обчислений виходячи з площі земельної ділянки 3,011 га та нормативної грошової оцінки - 3 531 300,8 грн. за вирахуванням сплаченого ТОВ «Людмила Плюс» земельного податку (108 357,16 грн.), проте щодо загального розміру збитків та методики їх обчислення в матеріалах справи на час ухвалення оскаржуваного рішення були відсутні будь-які докази.

Збитки у формі упущеної вигоди, завдані безпідставним користуванням ТОВ «Людмила Плюс» землею можливо і мають місце, проте повинні доводитись з урахуванням положень ст.ст.224,225 ГК України, ст.22 ЦК України на загальних підставах, не пов'язаних із застосуванням положень Порядку №284.

Згідно до п.3.4 постанови Пленуму за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

З моменту оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно ТОВ «Людмила Плюс» звернулося до заступника Одеського міського голови з проханням оформити землекористування на земельну ділянку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10 для обслуговування та експлуатація нежитлових приміщень, що належать відповідачу.

10.03.2009 відповідачем було отримано Висновок № 38/01-15/910 Управління архітектури та містобудування ОМР про надання земельної ділянки в оренду, яким ТОВ «Людмила Плюс» була надана можливість згідно з Земельним кодексом України оренди земельної ділянки в межах, визначених Генпланом в М 1: 500 по вул. Балтська дорога, 5/10 в довгострокову оренду строком до 25 poків для експлуатації виробничих будівель i споруд.

Рішенням Одеської міської ради від 13.07.2010 ТОВ «Людмила Плюс» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,3040 га в Суворовському районі за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10 для експлуатації виробничо-складських будівель i споруд.

31.01.2011 ТОВ «Людмила Плюс» звернулося до Одеського міського управління земельних ресурсів ОМР з клопотанням про виготовлення проекту відводу земельної ділянки ТОВ 3КБ «Резолют» у зв'язку з прийняттям ОМР рішення про надання відповідного дозволу ТОВ «Людмила Плюс».

21.02.2011 між ТОВ «Людмила Плюс» та ТОВ 3КБ «Резол ют» був укладений договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10.

У зв'язку з постійною зміною законодавства, а саме Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ № 677 в1д 26.05.2004, в частині порядку обов'язкового погодження проекту органами земельних pecypciв, містобудування i архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронним органом до вищезазначеного Договору були укладені неодноразові додаткові угоди від 20.08.2011; 20.02.2012; 20.08.2012; 20.02.2013; 20.08.2013.

Протягом 2009-2014 pp. ТОВ «Людмила Плюс» отримала погоджувальні документи, серед яких Акт Одеської міської санітарно-епідеміологічної станції від 14.03.2012; Висновок про сервітути і обмеження по праву оренди земельної ділянки Управління архітектури та містобудування від 24.07.2013 № 01-11/2158-167; Висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 14.10.2013 № 01-11/3982-228пз; Довідки Управлення Держземагентства у м. Одеса Одеської області від 20.02.2013 № 44/Д; Висновок Управління Держземагентства у м. Одеса Одеської області від 08.11.2013 № 846/В; Висновок Управлення Держземагентства у м. Одесі Одеської області від 11.11.2013 № 839/02 про перелік обмежень у використанні земельної ділянки.

27.08.2014 Рішенням Одеської міської ради № 5412-VI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:43:010:0007) площею 0,3011 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10; надано ТОВ «Людмила Плюс» земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 25 років, до початку реалізації планувальних рішень району для експлуатації виробничо-складських будівель та споруд; затверджено проект договору оренди між Одеською міською радою та ТОВ «Людмила Плюс»; затверджено оренду плату за земельну ділянку на період експлуатації об'єкта в poзмірi 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Станом на теперішній час ТОВ «Людмила Плюс» знаходиться на завершальній стадії оформлення землекористування, а саме фактичного підписання договору оренди та нотаріального посвідчення останнього.

Отже, вжиття ТОВ «Людмила Плюс», заходів, спрямованих на уникнення збитків, шляхом намагання оформити право користування спірною земельною ділянкою починаючи з 2009 року, які мають значення для вирішення спору про відшкодування збитків, оскільки свідчать про відсутність в діях відповідача такого елементу складу цивільного правопорушення, як вина, що виключає застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів та, як наслідок, тягне за собою відмову в задоволенні позову. Такої правової позиції дотримється Вищий господарський суд України по справі №916/3007/14 у постанові від 12.03.2015.

Крім цього, судом першої інстанції встановлені обставини стосовно плати, яка вносилася ТОВ «Людмила Плюс» за фактичне користування земельною ділянкою, за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/10, згідно реєстру документів з рахунку ТОВ «Людмила Плюс», відкритому у ПАТ «Марфін Банк», відповідачем з 01.06.2009 по 30.09.2014 було сплачено земельного податку на загальну суму 191 784,11 грн. Земельний податок відповідачем, починаючи з 2009 року, вираховувався виходячи з відповідних положень ст. 7 Закону України «Про плату за землю», відповідно до яких, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у pозмipi 1% від її грошової оцінки. З втратою чинності Закону України «Про плату за землю» від 01.01.2011 та прийняттям Податкового кодексу України відповідачем сплачувався податок на землю в порядку ст. 274 ПК України, якою передбачено, що ставка податку за земельної ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у poзміpi 1% відсотка від їx нормативної грошової оцінки.

Таким чином, рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2015 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2015 у справі №916/3884/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.04.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.Т. Пироговський