Рішення

від 28.04.2015 по справі 922/1610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р.Справа № 922/1610/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія технологічних інвестицій", м. Харків; до Енерджі дітек Лтд, Лондон, Великобританія, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., Единбург ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вернар ЛТД, Нікосія; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз", Харків. про та позовом до про визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз", м. Харків відповідача 1: Енерджі дітек Лтд, м. Лондон, Великобританія , відповідача 2: Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед, м. Нікосія; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., Единбург ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вернар ЛТД, Нікосія; визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток. за участю представників:

позивача (ПП "Компанія технологічних інвестицій") - Кот Т.В., дов. від 14.04.15р.;

позивача (ТОВ "Інвестор-Нафтогаз")Чаплинський О.В., дов. від 16.03.15р.;

відповідача 1 (Енерджі дітек Лтд) - Шатова Ю.В., дов. №245 від 23.03.15р.;

відповідача 2 (Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед) - Атісков О.В., дов. №249 від 23.03.15р.;

третьої особи (Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П.) Солов'янчик І.В., дов. від 20.10.14р.;

третьої особи (Вернар ЛТД) - не з'явився;

третьої особи (ТОВ "Інвестор-Нафтогаз") - Чаплинський О.В., дов. від 16.03.15р.

ВСТАНОВИВ:

19.03.2015р. позивач ПП "Компанія технологічних інвестицій" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, підписаного 14 березня 2012 року між Приватним підприємством "Компанія технологічних інвестицій" (код ЄДРПОУ 30884592) та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД (компанія, що створена та діє відповідно до законодавства Англії та Уельсу) та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.І. (зареєстрований в реєстрі №258).

Ухвалою від 20.04.2015р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено: Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., Вернар ЛТД та ТОВ "Інвестор-Нафтогаз".

19.03.2015р. позивач ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД та до ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД про визнання договорів купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі недійсним: договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі, підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД від 14.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Івановою Ю.І. (зареєстрований в реєстрі за №252) та договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі, підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД від 14.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Івановою Ю.І. (зареєстрований в реєстрі за № 239).

Ухвалою від 20.04.2015р. було задоволено клопотання ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» та об'єднано в порядку ч.2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одне провадження справи №922/1610/15 та №922/1612/15 (за позовом та продовжено їх розгляд спільно, справі присвоєно №922/1610/15.

В обґрунтування позову позивачі ПП "Компанія технологічних інвестицій" та ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" вказують на те, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов спірних правочинів, а саме визначення порядку, строків і розміру платежів з оплати покупцями (відповідачами) придбаних ними часток в статутному капіталі ТОВ «Енергія-95», що є, на думку позивачів, підставою для визнання договорів недійсними. В якості правових підстав позивачі вказують на норми ст. ст. 203, 215, 692, 695 ЦК України.

Ухвалою від 20.04.2015р. розгляд справи відкладено на 28.04.2015р., явку представників учасників процесу в судове засідання визнано обов'язковою.

В судовому засіданні представник позивача ПП «Компанія технологічних інвестицій» та представник позивача ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» позовні вимоги підтримують повністю, наполягають на їх задоволенні з підстав, наведених у відповідних позовних заявах. Крім того, представники позивачів стверджують, що відповідні договори були підписані від імені продавців не уповноваженими на це особами, що також, на думку представників, є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Представник відповідача компанії ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві, наданому до матеріалів справи.

Представник відповідача - компанії ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД - проти позову заперечує, письмового відзиву до матеріалів справи не надав.

Представник третьої особи Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях, які долучені судом до матеріалів справи.

В своїх відзивах та в усних поясненнях відповідачі та третя особа просять суд в задоволенні позовних вимог ПП "Компанія технологічних інвестицій" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 14.03.2012р. підписаного між Приватним підприємством "Компанія технологічних інвестицій" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД і у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД та про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД, відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачі та третя особа посилаються на ст. 203, 204, 215, 638 ЦК України та 180 ГК України стверджують, що сторонами були належній формі у відповідності до вимог чинного законодавства визначені умови спірних договорів, а тому підстав для визнання цих догорів недійсними немає. Третя особа у своїх поясненнях вказує, що відсутність у договорі істотних умов (чого на її думку також наразі немає) може свідчити не про недійсність договору, а про те, що він є неукладеним, що також означає відсутність підстав для визнання спірних догорів недійсними.

Третя особа Вернар ЛТД правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у заяві цієї третьої особи та факт розміщення відповідних ухвал суду в т.ч. про відкладення розгляду справи на 28.04.2015р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого відповідно до ст.ст. 2, 5 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритими та офіційними.

Через канцелярію суду Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. та Вернар ЛТД подали заяви про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів за позовом ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД та про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД. В судовому засіданні представник Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. підтримує подане клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін приходить до висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. та Вернар ЛТД щодо однієї чи кількох з сторін у справі. Це випливає з того, що рішення суду може створити (змінити, припинити) права та обов'язки зазначених осіб по відношенню сторін у справі, а саме викликати необхідність вчинення певних дій майнового та/або немайнового характеру по відношенню до сторін у справі, необхідність приведення облікових даних щодо сторін у відповідність із рішенням суду, відшкодування збитків тощо.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У відповідності до п.3 ч.2 ст.104 ГПК України рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осі, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин суд, вважає за необхідне залучити Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. та Вернар ЛТД до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за позовом ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД та про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

14.03.2012р. від імені директора ПП «Компанія технологічних інвестицій» Солодової Н.В. було підписано Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-95» (далі за текстом - Договір-1) (т.І а.с. 11-16). На підставі цього Договору Позивач - ПП «Компанія технологічних інвестицій» - передає у власність компанії ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД, а компанія ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД приймає частку в статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» в розмірі 66.600,00 грн., що складає 37% статутного капіталу ТОВ «Енергія-95», та зобов'язується виплатити Продавцю грошову суму у розмірі, встановленому п.п.3.1.-3.2. цього Договору.

14.03.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-Нафтогаз» в особі директора Мєдведєвої Ганни Петрівни було підписано Договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-95» (далі за текстом - Договір-2) (т.ІІ а.а. 18-23). На підставі цього Договору Позивач ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» передає у власність компанії ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД, а компанія ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД приймає частину частки в статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» в розмірі 27.000,00 грн. що становить 15% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-95», та зобов'язується сплатити Продавцю грошову суму у розмірі, встановленому п.п.3.1.-3.2. цього Договору.

14.03.2012р. ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» було підписано ще один аналогічний Договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-95» (далі за текстом - Договір-3) (т.ІІ а.с. 12-17). Відповідно до цього Договору ТОВ «ІНВЕСТОР-НАФТОГАЗ» передає у власність Покупця (компанія ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД), а Покупець приймає частину частки в статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРГІЯ-95» у розмірі 86.400,00 грн., що складає 48 % статутного капіталу Товариства, та оплачує грошову суму у розмірі, встановленому п.п. 3.1.-3.2. цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 14.03.2012р. (Договір-1) Покупець (компанія ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД) сплачує Продавцеві (ПП «Компанія технологічних інвестицій» за визначену в даному договорі частку у статутному капіталі Товариства грошову суму у розмірі 66.600,00 грн., що є еквівалентом 8.340,64 дол. США за офіційним курсом валют НБУ станом на 14.03.2012р.

Відповідно до пункту 3.1. Договору-2 купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаному Позивачем з Компанією ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД, Покупець (Компанія ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД) сплачує Продавцеві (ТОВ «ІНВЕСТОР-НАФТОГАЗ») за визначену в даному договорі частину частки у статутному капіталі Товариства грошову суму у розмірі 86.400,00 грн., що є еквівалентом 10.820,29 дол. США за офіційним курсом валют НБУ станом на 14.03.2012р.

Відповідно до пункту 3.1. Договору-3 купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаному Позивачем з Компанією ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД, Покупець (Компанія ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД) сплачує Продавцеві (ТОВ «ІНВЕСТОР-НАФТОГАЗ») за визначену в даному договорі частину частки у статутному капіталі Товариства грошову суму у розмірі 27.000,00 грн., що є еквівалентом 3.381, 34 дол. США за офіційним курсом валют НБУ станом на 14 березня 2012 року.

Відповідно до пунктів 3.2. усіх трьох Договорів оплата повинна бути здійснена до 14.03.2014р.

Посилаючись на наведені обставини позивачі вказують, що не зважаючи на те, що строком для здійснення оплати за Договорами є період в один або навіть в два роки, сторонами чітко не було визначено вартість предмету Договорів, оскільки курс валюти-еквівалента за вказаний час значно змінився. Такі обставини, а саме визначення в договорі грошового еквіваленту в іноземній валюті без включення в тексти договорів застережень про здійснення перерахунку зобов'язань, на думку позивачів, суперечить приписам ч.2 ст.533 ЦК України (якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом).

Крім того, вказують позивачі, сторонами спірних Договорів не досягнуто згоди і не визначено порядок здійснення оплати Покупцями. Так, згідно з розділом третім даних Договорів «Ціна договору. Порядок розрахунків за договором» (тексти розділу аналогічні для Договору-1, 2 та 3) Покупець сплачує суму, визначену п. 3.1. Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або будь-яким іншим способом за згодою Сторін, після укладання даного Договору з розстроченням платежу на один рік. Всупереч цьому, в тому ж пункті договорів зазначається, що повний розрахунок за договорами Покупець повинен здійснити до 14.03.2014р. (тобто, протягом двох років, а не одного, як встановлено цим пунктом).

До того ж, стверджують позивачі, встановлюючи умову про розстрочення платежу, сторони не визначили порядок, строки і розміри платежів за весь період розстрочки, чим порушили приписи ч.2 ст.695 ЦК України (істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.)

Наведені обставини, на думку позивачів, свідчать про порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом визнання Договорів-1, 2 та 3 від 14.02.2012р. недійсними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (або його окремої частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Таким чином, позивачі в силу викладеного та у відповідності до вимог ст.4-3 та ст.33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) зобов'язані довести за допомогою належних та допустимих доказів наявність передбачених законом підстав для визнання спірних договорів недійсними, а саме встановлення норм права, котрим вони суперечать і доведення факту невідповідності змісту спірних договорів цим нормам.

Позивачами цей тягар доказування не витримано. Всупереч приписів наведених правових норм позивачі не довели факт невідповідності умов спірних договорів відповідним правовим нормам та не довели, що ці договори порушують їхні права та охоронювані законом інтереси.

Натомість, з обставин справи випливає, що спірні договори не створили жодних правових наслідків, тобто не спричинили виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а отже й не призвели і не могли призвести до порушення прав позивачів або охоронюваних законом інтересів позивачів. Зокрема, позивачі не можуть вважатися такими, що набули право вимоги коштів у розмірі вартості часток. Такого права не виникло ні щодо вартості в національній валюті, ні щодо вартості визначеній в еквіваленті в іноземній валюті. Відповідачі, відповідно, не є такими, що набули право власності на частки в статутному капіталі ТОВ "Енергія-95". Підставами для такого висновку є викладене нижче.

Відповідно до ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 695 Цивільного кодексу України істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

З аналізу спірних Договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-95» вбачається, що включаючи до тексту спірних договорів умови про строки оплати (розстрочку), сторони визначили їх, як істотні та намагались досягнути згоди за ними. Так сторони визначили, що оплата вартості частки має здійснюється в розстрочку.

Розстрочка - це спосіб оплати товарів і послуг, за якого платіж здійснюється не в повній сумі, а обумовленими частинами, у наперед визначені строки.

При цьому суд зауважує, що ці умови (ціна товару, порядок, строки і розміри платежів) є істотними у разі продажу товарів в розстрочку в силу того, що вони прямо визначені в якості таких Законом (абз.2 ч.1 ст.695 ЦК України (істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів)).

Натомість, з тексту договорів випливає, що сторонами договорів належним чином не було зафіксовано в письмовій формі ані вартість відчужуваних часток, ані порядок строки і розміри платежів за даним договором. Сторонами не досягнуто згоди щодо графіку платежів, а кінцевий строк взагалі не узгоджено (визначено суперечливо із погрішністю один рік). Тобто сторонами не досягнуто згоди щодо тих умов договору, котрі в силу приписів Закону є істотними для оплати в розстрочку.

Наслідки недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору визначені чинним законодавством України. Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відсутність у спірних договорах 1, 2 та 3 названих вище істотних умов, обов'язковість яких визначена положеннями Цивільного кодексу України, унеможливлює висновок про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та про укладення договорів і, відповідно, приводить суд до висновку про те, що ці договори є неукладеними (такими, що не відбулися).

Пленум Вищого господарського суду України у п.2.6. Постанови від 29.05.2013р. N11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснив, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами). Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі").

За таких обставин, враховуючи те, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 14.03.2012р. між Приватним підприємством "Компанія технологічних інвестицій" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД та договори купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., та купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД є неукладеними, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд критично оцінює твердження представника третьої особи та відповідачів у справі про те, що пункти умови щодо розстрочки платежів не є істотними умовами договорів, адже вони не передбачені в якості істотних приписами чинного законодавства з питань відносин купівлі-продажу. Такі твердження не відповідають дійсності і спростовуються нормами чинного законодавства.

По-перше, ч.3 ст.180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. В даному разі строк дії спірних договорів не визначено. Як зазначалося вище, п.3.2. договорів в частині строку містять суперечність в строках розрахунків (кінцевий термін здійснення розрахунків 14.03.2014р. не відповідає строку розстрочення платежу в один рік, тобто до 15.03.2013р.).

По-друге, ціна товару, порядок, строки і розміри платежів є істотними у разі продажу товарів в розстрочку в силу абз.2 ч.1 ст.695 ЦК України. Юридично неспроможними є твердження про те, що ця норма не стосується спірних відносин, адже вони не є кредитними. Згідно ч.1 ст. 694 ЦК України продаж товару з відстроченням або з розстроченням платежу це і є продаж в кредит. Відповідно абз.2 ч.5 ст. 694 ЦК України процент є факультативною умовою такого договору.

По-третє, суд зауважує, що істотними умовами згідно абз.2 ч.1 ст. 638 ЦК та ч.2 ст..180 ГК України є не тільки умови, що визначені такими Законом, а також й усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В даному разі з текстів спірних договорів вбачається, що сторони цих договорів, незалежно від наведених вище приписів закону, прямо і однозначно визначили своє бажання здійснювати оплату проданих часток в розстрочку, тобто заявили про те, що ці умови (про розміри та строки платежів) є для них в даному разі істотними.

Не можуть бути прийняті до уваги також посилання третьої особи на те, що договори є укладеними мотивовані їх виконанням. В даному разі обставини справи свідчать по те, що сторони дійсно намагались укласти спірні договори і намагались вчинити дії по їх виконанню, однак до цього часу договори залишаються невиконаними, адже оплата за відповідні частки не здійснена. З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідні кошти котрі сплачувались покупцями часток були повністю повернені ним відповідачами із призначенням платежу «повернення помилково зарахованих коштів» платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (Т.ІІІ а.с.8, 42, 43).

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРГІЯ-95» недійсними відсутні, що обумовлює необхідність відмови в позові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 215, 638, 655, 695 Цивільного кодексу України , ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Компанія технологічних інвестицій" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між Приватним підприємством "Компанія технологічних інвестицій" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД, відмовити повністю.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ЕНЕРДЖІ ДІТЕК ЛТД, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі від 14.03.2012р., підписаного між ТОВ "Інвестор-Нафтагаз" та ДІ-ТЕК ГАЗ ЕНЕРДЖІ ЛІМІТЕД, відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.04.2015 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/1610/15