Ухвала

від 29.04.2015 по справі 2а-6100/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 876/976/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асканій" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області) до Приватного підприємства "Асканій" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова звернулася в суд з позовом до відповідача - ПП «Асканій», в якому просила стягнути заборгованість у розмірі 109428,39 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнено з приватного підприємства «Асканій» до Державного бюджету України податковий борг у сумі 109 428 (сто дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 39 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції порушено імперативну норму ст.165 ЦК УРСР (1963 року) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, адже в силу норм цієї статті, якщо строк зобов'язання не визначений та не встановлений моментом витребовування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі виконати в будь-який час. Разом з тим, у матеріалах перевірки ДПІ відсутні докази про звернення кредитора (постачальник ПП «Асканій») з такою вимогою і такі доводи відсутні у матеріалах справи. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

ПП «Асканій» зареєстроване як юридична особа Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому 24 лютого 1997 року та взяте на податковий облік 03 березня 1997 року №00703372.

Судом першої інстанції встановлено, що сума податкової заборгованості ПП «Асканій» станом на 09 лютого 2010 року становить 109428,39 грн. (в т.ч.: з ПДВ - 94172,03 грн., пеня у розмірі 1771,90 грн. та з податку на прибуток - 13236,42 грн., пеня у розмірі 248,04 грн.).

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ПП «Асканій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт №16/363/23-1/22340771 від 12 січня 2008 року.

24 січня 2008 року на підставі вказаного акта ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000122300/0/1456, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 12996,24 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000132300/0/1457, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 90742,50 грн.

ПП «Асканій» оскаржило в судовому порядку податкові повідомлення-рішення №№0000122300/0/1456, 0000132300/0/1457 від 24 січня 2008 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 11 серпня 2008 року (залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року №22-а-12692/08/9104) у справі №3/167/А за позовом Приватного підприємства «Асканій» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000122300/0/1456, 0000132300/0/1457 від 24 січня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2012 року №К-11536/10 касаційну скаргу ПП «Асканій» відхилено, а постанову Господарського суду Львівської області від 11 серпня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року залишено без змін.

У структуру податкового боргу входить також заборгованість щодо сплати зі сплати грошових зобов'язань, визначених за результатами проведення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ряду перевірок ПП «Асканій» з питань дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема, за результатами таких перевірок позивачем складено відповідні акти та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: №0002322320/0/18467 від 10 серпня 2009 року, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3705,33 грн.; №0002332320/0/18466 від 10 серпня 2009 року, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 268,17 грн.; №0002342320/0/18465 від 10 серпня 2009 року, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 125,9 грн.; №0002302320/0/18463 від 10 серпня 2009 року, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 125,33 грн.; №0002312320/0/18464 від 10 серпня 2009 року, яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 124,91 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу ПП «Асканій», що підтверджується супровідним листом №18468/23-121 від 10 серпня 2009 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості ПП «Асканій» є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, тому підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами».

П. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачав, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.4.1.1 ст.4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з вимогами п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 вказаного Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 вказаного Закону податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Крім того, з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

П.56.11 ст.56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова надіслано відповідачу першу податкову вимогу №1/37 від 12 січня 2009 року на суму 103627,77 грн. та другу податкову вимогу №2/193 від 19 лютого 2009 року на суму 103114,73 грн., відповідно до п.п.6.2.3 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, судом встановлено, що вказані податкові зобов'язання є узгодженими, відповідач не надав доказів погашення податкового боргу, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягають стягненню.

Згідно зі ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення такого в судовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на порушення судом першої інстанції імперативної норми ст.165 ЦК УРСР (1963 року) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асканій" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі № 2а-6100/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

М.П. Кушнерик