Рішення

від 30.06.2009 по справі 44/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/156

30.06.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Феникс -  Сталь»

До                Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс компані»  

про     стягнення 2 555 720,76 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Садовнікова Н.О. - представник

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 30.06.2009p., оскільки в судових засіданнях 03.04.2009 р., 21.05.2009р., 02.06.2009р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Феникс -  Сталь» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера плюс компані» (далі – відповідач) 2 555 720,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 03.04.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. № 110 від 02.02.2009р., уточненнях до позову від 05.05.2009р., 30.06.2009р.   та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки представника суд не повідомив.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 81/07 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію виробничо –технічного призначення (далі –товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, найменування, кількість та асортимент продукції зазначаються сторонами в специфікаціях до договору, узгоджених сторонами на кожну партію товару.

Згідно з п. 5.1. договору ціна товару визначається в специфікаціях на кожну партію товару. Загальна вартість договору на момент укладання складає суму 5 000 000 гривень.

В порядку п. 6.2. платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях доданих до договору.

Як вбачається зі змісту п. 4.2. договору приймання - передача товару по кількості здійснюється відповідно до товаросупроводжувальних документів, по якості –відповідно до документів, що засвідчують якість товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію загальною вартістю 3 234 329,00 грн., а відповідач прийняв вказану продукцію в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 230901 від 23.09.08, №290905 від 29.09.08, №290906 від 29.09.08, №№ 201001, 201002, 201003, 201004, 201005 від 20.10.08, №№181102, 181103, 181101 від 18.11.08, № 101201 від 10.12.08.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 809 535,12 грн., що підтверджується банківськими виписками про операції за 21.01.2009р., 27.01.2009р., 14.01.2009р., 29.12.2008р., 23.12.2008р., 15.12.2008р., 25.11.2008р., 11.12.2008р.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 2 424 794,28 грн.

Під час розгляду справи відповідач сплатив за поставлений товар у розмірі 1 314 229, 83 грн, що підтверджується банківськими виписками про операції за 27.03.09р., 24.03.09р., 30.03.09р., 07.04.09р., 14.04.09р., 12.06.09р., 11.06.09р., 10.06.09р., 03.06.09р., 02.06.09р., 28.05.09р., 15.05.09р.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 1 110 564,45 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 1 110 564,45 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В порядку п. 7.3. договору у разі несвоєчасної оплати продукції відповідач зобов'язався сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період невиконання зобов'язання по оплаті відповідачем, за кожен день прострочення платежу від несплаченої суми.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 175 680,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 21 960,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 129 335,02 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Сфера плюс компані”  (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, код ЄДРПОУ 34003072) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Феникс –сталь» (49000,  м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 4, код ЄДРПОУ 33858330) 1 110 564 (один мільйон сто десять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 45 коп. основного боргу, 175 680 (сто сімдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. пені, 129 335 (сто двадцять дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 21 960 (двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. трьох процентів річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 09 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                       П.П.Чеберяк