Рішення

від 15.07.2009 по справі 13/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/56

15.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф "Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд - Україна"

простягнення 3 844 292,78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача              Корнієнко С.В. дов. б/н від 24.02.09;

від відповідача          не з'явивися

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

12.06.09 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф "Україна" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд - Україна" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 3209870,55 грн., інфляційних втрат у сумі 208641,58 грн., трьох відсотків річних у сумі 34297,25 грн., пені у сумі 391483,40 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 25500,00 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 312,50 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      18.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/56 витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 02.07.09.

Через неявку представника відповідача, невиконання вимог ухвали господарського суду розгляд справи 02.07.09 був відкладений до 15.07.09 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

15.07.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

        Відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

        Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, літ. А.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

01.09.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф "Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уралбуд - Україна" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 087-08/П (надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати бетон, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором приймати бетон і оплатити його вартість.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до Додатку № 2 до договору визначається асортимент бетону, що постачається за цим договором та його ціна.

Кількість бетону, який поставляється за цим договором визначається сторонами виходячи із наданих Покупцем замовлень (п. 2.1 Договору).

Вартість транспортування бетону за цим Договором визначається в Додатку № 3 до Договору та згідно з п.п. 5.3 та 5.4 не включається в ціну бетону  та зазначається в рахунку окремим рядком і сплачується Покупцем одночасно з оплатою вартості бетону.

    На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 11359813,92 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи, та прийнято відповідачем відповідно до довіреностей на отримання цінностей копії яких належним чином засвідчені також наявні у матеріалах справи.

    Згідно з п. 5.2 покупець зобов'язується сплачувати вартість кожної партії бетону 100% предоплатою, на підставі рахунку, наданого постачальником,  відповідно до замовлення покупця.

      Відповідно до п. 5.7 цього договору, що вразі постачання бетону без попередньої оплати, а також якщо вартість поставленого бетону перевищує розмір попередньої оплати, сплаченої покупцем, Відповідач після отримання товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за фактично отриманий товар протягом 3 банківських днів, починаючи з моменту одержання товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений бетон розрахувався лише частково на суму 8149943,37 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Таким чином заборгованість відповідача станом на день розгляду справи складає 3209870,55 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 26.11.08.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф "Україна" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 5.7), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 3209870,55 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 3209870,55 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 208641,58 грн., три відсотки річних у сумі 34297,25 грн., пеню у сумі 391483,40 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три відсотки річних в сумі 34297,25 грн. та втрати від інфляції в сумі 208641,58 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань в сумі 391483,40грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд - Україна" (01111, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, літ. А, п/р 2600913745100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005 код ЄДРПОУ 33939633), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф "Україна" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, п/р 26000000412000 в АТ «Каліон Банк Україна», МФО 351005, код ЄДРПОУ 31029255) 3209870 (три мільйони двісті дев'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 55 коп. основного боргу, 208641(двісті вісім тисяч шістсот сорок одна) грн. 58 коп. –збитків від інфляції, 34297 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 25 коп. –3% річних, 391483 (триста дев'яносто одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн.40 коп. - пені, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

    4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

     СуддяІ.Д. Курдельчук