Рішення

від 31.01.2007 по справі 15/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

"31" січня 2007 р.                                                                            Справа  № 15/299

За позовом        Приватне підприємство фірма “Дюкер”

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Стимул ЛТД”

про                     стягнення в сумі 365.139,00 грн.

                                                  Суддя          Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

За участю представників: від позивача     –Мельничук М.С. (дов. в справі);

від відповідача– Грицина А.І. –директор.

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.

В судовому засіданні оголошувалися перерви.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Приватне підприємство фірма “Дюкер” м. Рівне, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Стимул ЛТД” смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області 365.139,00 грн., в тому числі 145.464,00 грн. понесених збитків та 219.675,00 грн. штрафних санкцій.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги. Останні обгрунтовує, зокрема, неналежним виконанням відповідачем передбачених договором субпідряду будівельно-монтажних робіт по будівництву АЗС в с. Бирки Дубенського району Рівненської області. Як вказує позивач, з перерахованих відповідачу коштів в сумі 275.000,00 грн., останнім виконано БМР на суму 129.536,00 грн.

Натомість відповідач, не виконавши умови договору, надані та невикористані кошти в сумі 145.646,00 грн. не повернув. Враховуючи це, з огляду на передбачену п. 9.2 Договору майнову відповідальність, просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач наявність заборгованості в сумі 145.464,00 грн. не оспорює. При цьому посилається на те, що дані кошти витрачені ним на будівельні витрати та дизпаливо, відтак повернути їх позивачу він на даний час не має можливості. Крім того, зазначає про наявність порушень та невиконання умов договору, саме зі сторони позивача, як підрядника, за договором.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача просить врахувати всі обставини, що мали місце, та розстрочити виконання рішення, оскільки для реалізації будівельних матеріалів, які придбані за кошти позивача, необхідний певний час.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

25 січня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір субпідряду (далі –Договір; а.с. 10-12), відповідно з яким відповідач за дорученням позивача зобов'язувався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкта АЗС за адресою: с. Бирки Дубенського району Рівненської області (п. 1.1 Договору).

В свою чергу, позивач, як підрядник за договором, зобов'язувався надати відповідачу всю необхідну затверджену проектно-кошторисну документацію, погоджену до початку виконаних робіт, будівельний майданчик з погодженням на підключення необхідних комунікацій для виконання БМР та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт  (п. 2.1 Договору).

При цьому, позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.2 Договору) здійснювати оплату виконаних робіт (в чотири етапи по мірі виконання робіт та підписання поетапно актів Ф-2).

Як з'ясовано судом, позивачем на виконання умов договору, в період з 25.01.2006 р. по 16.03.2005 р. було переховано відповідачу кошти в сумі 275.000,00 грн.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 13-17).

В свою чергу, відповідачем на виконання умов договору було виконано будівельно-монтажних робіт на загальну суму 129.536,00 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи Актами прийняття виконаних підрядних робіт за лютий та  червень 2006 року, відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат та розрахунком поточної вартості матеріалів виробів та конструкцій (а.с. 18-37).

Відповідно до п. 3.6 Договору, термін будівництва об'єкта встановлено на протязі чотирьох місяців з  моменту отримання авансу.

При цьому, здача-приймання виконаних робіт відбувається по актах Ф-2 на протязі одного тижня з моменту повідомлення підрядника про готовність предмета договору до приймання (п. 6.1 Договору).

Відповідачем зазначене дотримане не було, в результаті чого останнім не було виконано БМР на суму 145.464,00 грн.

Наявність заборгованості в сумі 145.464,00 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2006 р., підписаного сторонами 05.07.2006 р. та в цілому відповідачем не оспорюється.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що договір може бути розірвано будь-якою зі сторін з обов'язковим письмовим повідомленням другої сторони про розірвання договору в місячний строк.

Враховуючи це, позивачем 04 травня 2006 року було направлення вимогу за № 15 про розірвання договору (а.с. 41-42).

Відповідно до п. 9.1 Договору субпідрядник, в разі невиконання зобов'язань по будь-якому з передбачених об'ємів робіт, зобов'язаний повернути підряднику раніше надані грошові кошти для виконання цих робіт протягом двох неділь після письмового повідомлення.

Натомість на претензію № 27 від 17.07.2006 р. з пропозицією в добровільному порядку повернути кошти в сумі 145.464,00 грн. відповідач відповіді не дав, розрахунків не повернув.

Доказів сплати 145.464,00 грн. збитків у вигляді понесених позивачем витрат відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 145.464,00 грн. збитків обгрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не оспорюються відповідачем і на підставі ст.ст. 173, 193, 225, 318 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п. 1, 612, 837, 849, 852 ЦК України підлягають до задоволення.

Крім того, ст.ст. 549, 551, 611 п. 3 ЦК України, ст.ст. 322 ч. 1 ГК України пп. 9.2 Договору передбачена майнова відповідальність.

Оскільки невиконання зобов'язань по строкам здачі об'єкта більше тридцяти днів з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 5% від договірної ціни об'єкта за кожний день прострочення, але не більше 50% від загальної договірної ціни, тобто 219.675,00 грн. (439 350,00 х 50%) обгрунтовані та підставні.

Натомість суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, надмірно великий розмір належних до сплати штрафних санкцій, порівняно із збитками кредитора, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України і на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір неустойки , яка підлягає до стягнення з відповідача, як сторони, яка порушила зобов'язання, присудивши до стягнення 219,68 грн. штрафу.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Крім того, суд вважає за можливе, з огляду на незаперечення з цього приводу представника позивача, задоволити подане відповідачем клопотання і розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Стимул ЛТД” (смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 13975803, р/р 2601300105020 в «Укрсоцбанк», МФО 333012),–на користь Приватного підприємства фірми “Дюкер” (33001, м. Рівне, вул. Віденська, 41, код ЄДРПОУ 24168785, р/р 26001301585749 в ПІБ, МФО 333335),–145 464 (сто сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. завданих збитків, 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 68 коп. штрафу,  3651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 39 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу, 9000  (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. понесених витрат на оплату послуг адвоката, а всього 158 233 (сто  п'ятдесят вісім тисяч двісті тридцять три) грн. 00 коп.

3.          Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців шляхом сплати по 26372 (двадцять шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 23 грн. щомісячно, останній місяць –26372 (двадцять шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 24 коп.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя                                                                

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано «12»січня 2007 року.