Рішення

від 19.06.2009 по справі 37/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/91

19.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Державного підприємства «Київський державний завод  «Буревісник»про стягнення 152 680,06 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2008/11/12-3 від 12.11.2008р., відповідача –Процюка В.А., довіреність                 № 400/2603-юр від 31.12.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 120 000 грн. боргу, 28 264,74 грн. інфляційної складової боргу, 4 415,33 грн. 3% річних, а загалом 152 680,06 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9598022 від 01.05.2001 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.04.2009 року.

В судовому засіданні 07.04.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де позов визнає частково.

У судовому засіданні 17.06.2009 року оголошувалась перерва на 24.06.2099 року.  

В судовому засіданні 19.06.2009 року представник позивача підтримав    позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.06.2009 року відповідач надав клопотання, де просив надати відстрочку виконання рішення строком на 2 місяці.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Державним підприємством  «Київський державний завод «Буревісник»(абонент) 01.05.2001 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9598022, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за      місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово   заявлено однією із сторін (п. 8.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.2 додатка №4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2008р. по 01.02.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2009 р. складає 120 000,00 грн.

Відповідачем  після порушення   провадження  у справі  сплачено  5 000,00 грн. боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за договором  у спірний період, що підтверджується   платіжним дорученням №450к від 02.03.2009р. Тому провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 115 000,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9598022 у сумі 115 000,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 115 000,00 грн. боргу.

          Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 115 000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 28 264,74 грн. інфляційної складової боргу,     4 415,33 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача в частині  стягнення 115 000,00 грн. основного боргу, 28 264,74 грн. інфляційної складової боргу, 4 415,33 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення мас право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використати право, яке надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та відстрочити виконання рішення строком на 2 місяця.

Відстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочення виконання рішення № 37/91 від 19.06.2009 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Державне мито у сумі 1 526,80 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п.1-1 ст.80 та ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства  «Київський державний завод «Буревісник»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, код 14312358) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 28 264 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 74 коп. інфляційної складової боргу, 4 415 (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 33 коп. 3% річних, 1 526 (одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 80 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.06.2009 у справі № 37/91 строком на 2 місяця.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна