Рішення

від 29.07.2009 по справі 24/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/192

29.07.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервис"

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш"

Про                    стягнення  2 772,69 грн.

 Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Гафаров Т.Р. (Дов.)

Від відповідача:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервис" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" 1629,62 грн. заборгованості за договором, 425,58 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.07.2009р. представник Позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" 1629,62 грн. заборгованості за договором, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2006 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервис" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" був укладений Договір поставки товару № 3900 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.2. Договору Позивач (Продавець) зобов'язувався передати, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити товар.

На виконання умов Договору в період з 15 по 25 січня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервис" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш" отримав товар на загальну суму 2438,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РНКК-00752 від 15.01.2008р. на суму 1344,12 грн.;

- видаткова накладна № РНКК-01161 від 21.01.2008р. на суму 321,96 грн.;

- видаткова накладна № РНКК-01586 від 25.01.2008р. на суму 771,96 грн.

Згідно п. 3.2. Договору Відповідач (Покупець) зобов'язувався оплачувати кожну партію товару на умовах протягом 7 календарних днів з моменту підписання накладних документів.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 808,42 грн.

17.02.2009р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 8 вих. № 24 від 17.02.2009р., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки товару № 3900 від 01.03.2006р. складає 1629,62 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки товару № 3900 від 01.03.2006р. в розмірі 1629,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14; код ЄДРПОУ 19123900; р/р 2600830586 в АКБ "Східно-Європейський банк" м. Київ, МФО 320854; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервис" (95040, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, буд. 7; код ЄДРПОУ 22247385; р/р 26004013722400 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 384801) 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 62 коп. заборгованості за договором, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В.В. Смілянець