Рішення

від 09.07.2009 по справі 26/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/222

09.07.09 р.

За позовом  Приватного підприємства  “ ВІКТА ”

до      Товариства з обмеженою відповідальністю  “ РЕМБУД –ГАРАНТ  ”

про    стягнення 13 823, 60  грн.

                      Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача        Кіян А.В. –предст.

Від відповідача    не з'явився  

Рішення прийняте 09.07.2009 р., оскільки у судовому засіданні 22.06.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                                         Обставини справи:

             Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача               13 823, 60  грн.  

             Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

           Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

            Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

               В С Т А Н О В И В:                    

              Між приватним підприємством “ ВІКТА ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю  “ РЕМБУД –ГАРАНТ ” ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товару.

              Товар ( OSB 2500 х 1250, 8 мм. ) на загальну суму 9 000,00 грн. був отриманий відповідачем в повному обсязі, що підтверджується підписаною сторонами накладною              № РН –0001261 від 18.07.2008 р., а також довіреністю серії ЯПК № 923116 від                  18.07.2008 р.

             Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

             Згідно  пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

             Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

           Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

            Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. ст. 655, 692  ЦК України   з  позивачем за поставлений товар не розрахувався.

            З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв на адресу  відповідача  претензії з вимогою погасити заборгованість в сумі  9000,00  грн., але відповідач відповіді на зазначені претензії позивачу не направив і борг не сплатив.

            На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 9000,00 грн. ( акт звірки взаєморозрахунків знаходиться в матеріалах справи ).

           Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі  556, 48  грн., 3% річних в сумі 139, 12 грн., збитки від інфляції в сумі 828, 00 грн. та витрати на юридичні послуги в сумі 3 300, 00 грн.,  а всього 13 823, 60 грн.

             Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк ( термін ) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

            Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

            Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу в розмірі  9000, 00 грн., 3% річних в сумі 120,58 грн. та збитків від інфляції в сумі 693, 00 грн. ( позивач невірно нарахував 3% річних в сумі 139,12 грн. та збитки від інфляції в сумі 828, 00 грн., оскільки невірно визначив період з якого повинні нараховуватися 3% річних  та збитки від інфляції ).

            Як зазначає, позивач у позовній заяві претензія відповідачу була направлена 27.11.2008 р., а тому період нарахування штрафних санкцій починається після спливу семиденного строку від дня пред‘явлення вимоги про сплати боргу, відповідно до              ст. 530 ЦК України.

              Разом з тим, відповідач нарахував штрафні санкції з 12.11.2008 р.

            В частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 556, 48 грн. суд відмовляє, оскільки договір між позивачем та відповідачем не укладався і відповідно пеня не передбачалась.

              По  витратам  на юридичні послуги суд також відмовляє, оскільки зазначені витрати не є витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.  

             Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.     

            З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України,   суд, -

В И Р І Ш И В:

               Позов задовольнити частково.

       Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ РЕМБУД –ГАРАНТ ”               ( 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 4-а, код 35646406 ) на користь приватного підприємства “ ВІКТА ” ( 02660, м. Київ, пр –т  Визволителів, 5, офіс 14, код 25587621 )  9000 ( дев'ять тисяч ) грн. основного боргу, 120 ( сто двадцять ) грн. 58 коп. 3% річних, 693 ( шістсот дев'яносто три ) грн. збитків від інфляції,  98 ( дев'яносто вісім ) грн.  державного мита та 221 ( двісті двадцять одну ) грн. 85 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.  

           Видати наказ.

           В іншій частині позову відмовити.           

         Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання.

СуддяВ.І.Пінчук