Рішення

від 06.08.2009 по справі 24/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/225

06.08.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт"

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар"

Про                    стягнення  6 079,17 грн.

 Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явився  

Від відповідача:          не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" 5908,00 грн. основного боргу, 104,89 грн. пені, 53,17 грн. збитків від інфляції, 13,11 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судове засідання від 06.08.2009р. не з'явився, але надіслав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій, в зв'язку з оплатою основного боргу, просить стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" 104,89 грн. пені, 53,17 грн. збитків від інфляції, 13,11 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 09.07.2008р. по 12.09.2008р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" отримав товар на загальну суму 5948,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РНр-008684 від 09.07.2008р. на суму 701,16 грн.;

- видаткова накладна № РНр-008820 від 11.07.2008р. на суму 755,22 грн.;

- видаткова накладна № РНр-009132 від 17.07.2008р. на суму 352,14 грн.;

- видаткова накладна № РНр-009611 від 28.07.2008р. на суму 693,12 грн.;

- видаткова накладна № РНр-009858 від 30.07.2008р. на суму 670,86 грн.;

- видаткова накладна № РНр-010437 від 14.08.2008р. на суму 299,82 грн.;

- видаткова накладна № РНр-010438 від 14.08.2008р. на суму 29,08 грн.;

- видаткова накладна № РНр-010695 від 20.08.2008р. на суму 76,32 грн.;

- видаткова накладна № РНр-010776 від 21.08.2008р. на суму 597,24 грн.;

- видаткова накладна № РНр-011196 від 02.09.2008р. на суму 779,10 грн.;

- видаткова накладна № РНр-011444 від 05.09.2008р. на суму 539,76 грн.;

- видаткова накладна № РНр-012000 від 12.09.2008р. на суму 454,20 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості товару в розмірі 40,02 грн.

07 квітня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату боргу вих. № 152 від 03.04.2009р. на суму 5908,00 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" повністю виконав зобов'язання по оплаті вартості товару в сумі 5908,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки на момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" повністю виконав зобов'язання по оплаті вартості товару, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 5908,00 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 53,17 грн., 3% річних - 13,11 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 53,17 грн. та 3% річних в розмірі 13,11 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 104,89 грн.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Оскільки між Позивачем та Відповідачем не укладався договір та розмір пені не був узгоджений, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати товару в розмірі 104,89 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 24/225 в частині стягнення основного боргу в розмірі 5908,00 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП "Скар" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 7; код ЄДРПОУ 35590631; р/р 26009053116346 в КГРУ "Приватбанк", МФО 321842; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (02660, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101-А; код ЄДРПОУ 34425622; р/р 26004036000050 в ТОВ КБ "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248) 53 (п'ятдесят три) грн. 17 коп. збитків від інфляції, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. 24 коп. державного мита та 307 (триста сім) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.          Рішення надіслати сторонам.

7.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В. В. Смілянець