Ухвала

від 30.04.2015 по справі 921/808/14-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" квітня 2015 р. Справа № 921/808/14-г/8

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М. розглянув заяву б/н б/д (вх. №10406) Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД, вул. Дорошенка, 26а, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом Фермерського господарства "Осінь Буковини", вул. К. Галкіна, 61, с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, 60022

до відповідача Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД, вул. Дорошенка, 26-а, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732

про cтягнення заборгованості

За участі представників:

Стягувача: не прибув

Боржника: не прибув

В порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/808/14-г/8 за позовом Фермерського господарства "Осінь Буковини", вул. К. Галкіна, 61, с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, до відповідача - Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД, вул. Дорошенка, 26-а, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область про стягнення заборгованості на загальну суму 30 278 грн.

17.04.2015 р. Виробничий кооператив "ОЛСЕС" ЛТД (відповідач/боржник у справі), в порядку ст. 121 ГПК України, звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 р. у справі №921/808/14-г/8 до 01 грудня 2015 р. В обґрунтування даної заяви посилається приписи ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 р. за №5-рп/2013, а також, відсутність грошових коштів на рахунках підприємства. Стверджує, що основним та єдиним видом діяльності, що здійснюється боржником, є сільськогосподарське виробництво з вирощування плодово-ягідних культур, проведення будь-яких заходів щодо примусового стягнення боргу у весняно-осінній період, призведе до унеможливлення здійснення весняно-польових робіт і, як наслідок, відсутності очікуваного врожаю в осінній період. Просить суд врахувати, що надходження коштів на підприємство від здійснення єдиного виду господарської діяльності стане неможливим і існуватиме реальна загроза банкрутства останнього.

В підтвердження наведеного надано виписку по особовому рахунку ВК "ОЛСЕС" ЛТД станом на 28.11.2014 р.

Ухвалою суду від 20.04.2014 року судове засідання по розгляду заяви б/н б/д Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД про відстрочку виконання рішення суду було призначено на 09:30 год. 30 квітня 2015 р. та зобов'язано заявника (ВК "ОЛСЕС" ЛТД) до дати проведення судового засідання надати суду: належні докази на підтвердження важкого фінансового стану підприємства, обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, письмові відомості про розмір погашеної заборгованості та залишку несплачених коштів згідно рішення суду у даній справі (при наявності). Також, ухвалою від 20.04.2015 р. суд зобов'язав позивача у справі (стягувача за виконавчим документом) до дати проведення судового засідання надати (надіслати) суду письмово викладену позицію щодо заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення від 13.10.2014 р. по справі №921/808/14-г/8 терміном до 01.12.2015 року.

В судове засідання 30.04.2015 р. повноважні представники стягувача та боржника не прибули, причин неприбуття не повідомили, витребовуваних ухвалою суду від 20.04.2015 р. документів не представили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Пунктом 7.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК.

Питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання повинно бути розглянуто господарським судом протягом 10 днів з дня подання заяви. За змістом п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд не може продовжити встановлений частиною першою статті 121 ГПК України строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, зважаючи на наведене вище, суд розглядає заяву №б/н б/д (вх. №10406) Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД про відстрочку виконання рішення суду у даній справі без участі сторін, за наявними і ній документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені боржником документи, судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 року у справі №921/808/14-г/8 позов ФГ "Осінь Буковини" задоволено частково: стягнуто з Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД, Тернопільська область (ідентифікаційний код 14052101) на користь Фермерського господарства "Осінь Буковини", Чернівецька область (ідентифікаційний код 35605925): 21 000 грн основного боргу; 1 566 грн 39 коп. пені; 1 068 грн 3% річних; 2 562 грн інфляційних нарахувань та 1 580 грн 71 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

28.10.2014 р. господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у даній справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 року у справі №921/808/14-г/8 залишено без змін, а апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД від 31.10.14 року б/н - без задоволення.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов'язково умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На думку суду, наведені відповідачем обставини не є винятковими та такими, що дають підстави задовольнити заяву боржника, оскільки:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 року у справі №921/808/14-г/8, залишеним без змін Постановою апеляційної інстанції від 13.01.2015 року, встановлено обов'язок відповідача сплатити заборгованість за отриманий згідно договору б/н від 26.10.2012 р. товар (саджанці яблук) та нараховані в порядку передбаченому чинним законодавством за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань суми 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафних санкцій (пені). Ухвалою від 20.04.2015 р. суд зобов'язував боржника надати, зокрема, письмові відомості про розмір погашеної заборгованості та залишку несплачених коштів згідно рішення суду у даній справі. Проте, станом на день проведення даного судового засідання вимог ухвали від 20.04.2015 р. не виконано, доказів, які б свідчили про часткову сплату боргу та залишок непогашеної суми відповідачем не надано, як і не надано доказів вжиття заходів до виконання зобов'язання.

Долучені боржником (відповідачем у справі) до заяви про відстрочку виконання рішення документи не є тими належними та допустимими доказами, які б підтверджували винятковість обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим та можуть бути підставою для відстрочки сплати боргу. Зокрема, надана суду банківська виписка з рахунку підприємства відображає інформацію щодо його фінансового стану (операцій) на певну дату і сама по собі не свідчить про неспроможність відповідача (боржника) виконати свої зобов'язання перед позивачем (стягувачем), не є належним доказом постійної відсутності грошових коштів у необхідній кількості чи важкого фінансового стану, а, відповідно, і підставою, в розумінні ст. 121 ГПК України, для надання відстрочки виконання судового рішення.

Окрім того, важкий фінансовий стан боржника (відповідача) є результатом його власної господарської діяльності, і не може бути прийнятий судом як об'єктивна обставина, що унеможливлює виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Аналізуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, господарський суд прийшов до висновку, що вчасне невиконання останнім зобов'язань по оплаті вартості отриманого 26.10.2012 р. у позивача товару стало підставою для звернення фермерського господарства до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а невжиття боржником заходів для погашення боргу після набрання рішенням законної сили, завдає шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача (стягувача), який теж, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з ЄДРЮО ФОП за №19379500, є сільськогосподарським підприємством.

Отже, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що надання відстрочки сплати боргу може завдати істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам стягувача, суд визнає заяву боржника про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 року по справі № 921/808/14-г/8 необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Слід також зазначити, що прийняття до уваги лише доводів відповідача та не враховуючи при цьому матеріальний стан та інтереси позивача, в даному випадку, буде порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 4 2 та 4 3 ГПК України.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Виробничого кооперативу "ОЛСЕС" ЛТД б/н д/д (вх. №10406) про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2014 р. у справі №901/808/14-г/8 - відмовити.

2. Ухвалу направити стягувачу та боржнику справі.

Заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя І.М. Гирила