Рішення

від 04.04.2008 по справі 2-2300/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№2-2300/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4

квітня 2008 року Луцький

міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючої - судді Крупінської С. С. ,

при секретарі -       Давидович А.А.,

з участю позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Луцьку справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Романівської сільської

ради,  СТзОВ «Романів» про визнання права

власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач зазначає, 

що після ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідної тітки ОСОБА_2 відкрилась спадщина на

земельну частку (пай) розміром 3, 19 га,  згідно сертифіката на право на земельну

частку (пай) ВЛ№0222919 та земельну частку (пай) розміром 2, 77га,  згідно сертифіката на право на земельну

частку (пай) ВЛ №0195705,  що знаходяться в

с. Романів Луцького району Волинської області. Позивач як єдиний спадкоємець за

законом фактично прийняла спадщину після смерті тітки ,  однак у

встановлений законом строк в нотаріальну контору не звернулась за прийняттям

спадщини. Враховуючи викладене,  позивач

просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2.

В судовому засіданні

позивач підтримала позовні вимоги з вище зазначених підстав,

просила їх задовольнити.

Представники відповідачів - Романівської сільської ради,  СТзОВ

«Романів» в судове засідання не з'явились. Романівським сільським

головоюОСОБА_3 подано заяву з проханням розглядати справу без участі

представника сільради,  заперечень проти

позову не має. Директором СТзОВ «Романів» ОСОБА_4подано заяву з проханням розглядати

справу без участі представника товариства. Судом визнано за можливе справу

розглядати у відсутності відповідачів по наявних матеріалах.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позов підставний та підлягає до

задоволення.

Відповідно до 

ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів.

З свідоцтва про одруження НОМЕР_1 (а.с. 14) вбачається, 

що 18.11.1953

року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,  після реєстрації шлюбу ОСОБА_6. змінено

прізвище на ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом встановлено, 

що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_3 (а.с. 8)ОСОБА_5належить право на земельну частку (пай) у

землі,  яка перебуває у колективній

власності підприємства «Мрія» розміром 3, 19га без визначення меж цієї частки в

натурі. Вартість земельної частки (паю) становить 12116грн. Відповідно до сертифікату на право на земельну

частку (пай) НОМЕР_4(а.с. 8)ОСОБА_2. належить право на земельну частку (пай) у

землі,  яка перебуває у колективній

власності підприємства «Мрія» розміром 2, 77 га без визначення меж цієї частки в натурі. Вартість земельної частки (паю)

становить 10525

грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер,  що

стверджується свідоцтвом про його смерть (а.с. 6). Після смерті ОСОБА_5.

відкрилась спадщина на належну йому вище зазначену земельну частку (пай) . Дружина спадкодавця   

ОСОБА_2 вступила у фактичне володіння спадковим майном до шести місяців ,  відповідно

до  ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року),  вважається

такою ,  що прийняла

спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5. Однак в нотаріальну контору вона не

зверталась,  що стверджується

повідомленням Луцької районної держнотконтори від 17.03.2008 року (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_4ОСОБА_2.,  що

стверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7). Після смертіОСОБА_2. відкрилась

спадщина на належну їй вище зазначену земельну частку (пай) та на успадковану

після смерті ОСОБА_5. земельну ділянку (пай) відповідно до сертифікату на право

на земельну частку (пай) серії ВЛ№0222919.

Спадкоємці першої черги

після смертіОСОБА_2. відсутні.

Відповідно до  ст.

530 ЦК

Української РСР (в редакції 1963 року) при відсутності спадкоємців першої черги або при

неприйнятті ними спадщини,  а також в

разі,  коли всі спадкоємці першої черги

не закликаються до спадкування, 

успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого,  а також дід та бабка як з боку батька,  так і з боку матері (друга черга).

З свідоцтва про одруження НОМЕР_2 (а.с. 11) вбачається,  що ОСОБА_7. після укладення шлюбу з ОСОБА_8  змінила прізвище на ІНФОРМАЦІЯ_2

В свідоцтві про народження позивача (а.с. 12) її батьками

зазначені ОСОБА_9та ОСОБА_10

З свідоцтв про народження матері позивача - ОСОБА_10 (а.с. 15) та спадкодавцяОСОБА_2. (а.с. 13) вбачається,  що вони є рідними сестрами,  їх батьками зазначеніОСОБА_11 та ОСОБА_12

Відповідно до  ст.

551 ЦК

Української РСР ( в редакції 1963

року) якщо спадкоємець, 

закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом,  помер після відкриття спадщини,  не встигнувши її прийняти в установлений

строк,  право на прийняття належної йому

частки спадщини переходить до його спадкоємців.

Мати позивача - ОСОБА_10 померла 1993

року,  що

стверджується свідоцтвом про її смерть (а.с. 17).

Позивач ОСОБА_1. відповідно до  ст. 549 ЦК Української РСР фактично прийняла спадщину після смерті тітки -ОСОБА_2. і даний факт стверджується довідкою Романівської

сільської ради (а.с. 9).

Враховуючи викладене , 

суд прийшов до висновку, 

що підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання за позивачем

права власності на спадкове майно після смертіОСОБА_2.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 60,

212, 215, 223 ЦПК України, на підставі 

ст.  328 ЦК України,   ст.  ст.  525, 529,

530, 549, 551 ЦК Української РСР (в редакції 1963

року),  суд , -

вирішив   :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на спадкове майно - земельну частку (пай)розміром 3, 19 га в с. Романів Луцького району,  згідно сертифіката на право на земельну

частку (пай)НОМЕР_3,  виданого

Луцькою районною державною адміністрацією 15 червня 1998

року на ім'я ОСОБА_5, 

та на земельну частку (пай)розміром 2, 77 га в с. Романів Луцького району,  згідно

сертифіката на право на земельну частку (пай) НОМЕР_4,  виданого

Луцькою районною державною адміністрацією 21 квітня 1997 року на ім'я ОСОБА_2 .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої

інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, 

якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі

3

подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.