Ухвала

від 03.03.2015 по справі 808/2163/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 808/2163/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 р. по справі за позовом Державної фінансової інспекції у Запорізькій області до міського комунального підприємства "Основаніє" про зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив зобов'язати відповідача згідно п.2 вимог від 12.09.2013 №08-06-14-14/7814 за наявності поважних причин пропущеннястроку позовної давності стягнути заборгованість на загальну суму 61 899 грн. 22 коп. на підставі ст.267 Цивільного кодексу України; в іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог, відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 61 899 грн. 22 коп. на підставі ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача згідно п.3 вимог від 12.09.2013 №08-06-14-14/7814 за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути заборгованість на загальну суму 83 959 грн. 36 коп. на підставі ст.267 Цивільного кодексу України; в іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 83 959 грн. 36 коп. на підставі ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання п.1.2.4.3 Плану контрльно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області на ІІ квартал 2013 року ревізійного групою в період з 13.05.2013 року по 02.08.2013 року, з зупиненням на період з 21.05.2013 року по 12.07.2013 року, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства "Основаніє" за період з 01.09.2011 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2013 року №06-21/10.

На підставі порушень, зафіксованих актом ревізії від 02.08.2013 року №06-21/10, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ДФІ в Запорізькій області було сформовано та викладено у листі від 12.09.2013р. №08-06-14-14/7814 обов'язкові для виконання відповідачем вимоги.

Так, згідно п. 2 вимог ДФІ в Запорізькій області №08-06-14-14/7814 від 12.09.2013 р., відповідача, зокрема, було зобов'язано за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути заборгованість на загальну суму 231 881 грн. 19 коп. на підставі ст.267 Цивільні кодексу України. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 231 881 грн. 19 коп. на підставі ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України; згідно п.3 вимог - за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути заборгованість на загальну суму 83959 грн. 36 коп. на підставі ст.267 Цивільної кодексу України. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 83959 грн. 36 коп. на підставі ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.02.2014 у цивільній справі №2/334/4329/2013 (за позовною заявою МКП "Основаніє" до ОСОБА_1 про стягнення 134135 грн. 68 коп. збитків, зазначених у вимозі Держфінінспекції) у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26.02.2014 у цивільній справі №333/10356/13-ц (за позовною заявою про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь МКП "Основаніє" 35846 грн. 59 коп. збитків, зазначених у вимозі Держфінінспекції) у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності у органу державного фінансового контролю права вимагати виконання вимоги щодо стягнення завданих допущеними порушеннями збитків у примусовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Так, згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Так, пунктами 2, 3 вимоги №08-06-14-14/7814 від 12.09.2013 р. Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області було зобов'язано відповідача за наявності поважних причин пропущення строку позовної давності стягнути заборгованість, - а в іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірна вимога стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, а тому такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим