Рішення

від 13.05.2015 по справі 910/5915/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015Справа №910/5915/15-г

За позовом Приватного підприємства «Лендгранд»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про стягнення 36 915,86 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Загородня О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Лендгранд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості за договором № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. у розмірі 34 257, 00 грн., а також 98, 55 грн. - 3 % річних, 1 061, 97 грн. - інфляційних втрат та 1 398, 44 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/5915/15-г призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

25.03.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку зі збільшенням строку невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, у якому Приватне підприємство «Лендгранд» просить стягнути з відповідача 34 257, 00 грн. - суму основного боргу, 174, 57 грн. - 3 % річних, 1 815, 62 грн. - інфляційних втрат та 2 918, 89 грн. - пені.

12.05.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства «Лендгранд» надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, у якому позивач просить стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» заборгованість у розмірі 34 257, 00 грн., а також 278, 75 грн. - 3 % річних, 11 307, 05 грн. - інфляційних втрат та 5 002, 46 грн. - пені.

Крім того, від Приватного підприємства «Лендгранд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що заяви Приватного підприємства «Лендгранд» не суперечать вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх до розгляду та задовольнив, у зв'язку з чим даний спір вирішується, виходячи із нової ціни позову, а саме 34 257, 00 грн. - сума основного боргу, 278, 75 грн. - 3 % річних, 11 307, 05 грн. - інфляційних втрат та 5 002, 46 грн. - пені.

У даному судовому засіданні представник відповідача заперечень проти суми основного боргу не навів.

Представник позивача на виклик суду не з'явився.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.05.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, , заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2008 р. між Приватним підприємством «Лендгранд» та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» укладено договір на проведення проектно-вишукувальних робіт, за умовами якого позивач зобов'язався виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» в адміністративних межах Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області загальною площею 43, 3 га.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4. договору вартість робіт за договором становить 68 444. 00 грн. Оплата робіт здійснюється у наступному порядку: до початку виконання робіт протягом 15-ти банківських днів з дня укладення договору відповідач сплачує аванс у розмірі 50 % вартості робіт, що складає 34 222, 00 грн.; протягом 10-ти банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт відповідач здійснює остаточну оплату виконаних робіт за вирахуванням раніше сплачених сум.

Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2009 р. У разі, якщо сторони до цього строку не виконали в повному обсязі свої зобов'язання за договором, він продовжує свою дію до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою від 27.12.2012 р. до договору № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. сторони визначили дату закінчення робіт - 21.12.2013 р. та внесли зміни до п. 3.4. договору, відповідно до якого відповідач зобов'язаний протягом 30-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт провести повну оплату виконаних робіт; термін дії договору встановлено до 31.12.2013 р., а у разі, якщо сторони до цього строку не виконали в повному обсязі свої зобов'язання за договором, він продовжує свою дію до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

26.11.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. та викладено у новій редакції певні умови договору, зокрема, визначено, що предметом договору є виконання позивачем вишукувальних робіт з виготовленням технічного звіту по топографо-геодезичних роботах та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» для розміщення та обслуговування будівель і споруд залізничного транспорту в адміністративних межах Устянської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області загальною площею 43, 3 га та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 від 26.11.2013 р. датою завершення робіт є 01.10.21014 р.

Термін дії договору № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. встановлено до 01.10.2014 р.

18.12.2014 р. сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № 083407/НЮ-2 відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв роботи а договором № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. на суму 34 257, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує що відповідачем допущено прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим Приватне підприємство «Лендгранд» просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст договору № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р., виходячи з його предмету та обсягу прав і обов'язків сторін, суд дійшов висновку, що за своїми правовими ознаками вищевказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи з умов договору № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт є таким, що настав 03.02.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, заперечень щодо суми боргу за договором № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р. не навів.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 34 257, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 278, 75 грн. - 3 % річних, 11 307, 05 грн. - інфляційних втрат та 5 002, 46 грн. - пені.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором № ПЗ/ЗС-083407/НЮ від 15.12.2008 р., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача за період з 04.02.2015 р. (дата виникнення заборгованості) до 13.05.2015 р. (дата визначена позивачем самостійно) розмір пені становить 5 002, 46 грн., інфляційні втрати - 11 307, 05 грн. та 278, 75 грн. - 3 % річних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду та розраховані арифметично вірно.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Лендгранд» задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 34618760), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Лендгранд» (21037, м. Вінниця, вул. Польова, 17, кв. 79, код ЄДРПОУ 33553095) заборгованість у розмірі 34 257, 00 (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят сім грн. 00 коп.) грн., 278, 75 (двісті сімдесят вісім грн. 75 коп.) грн. - 3 % річних, 11 307, 05 (одинадцять тисяч триста сім грн. 05 коп.) грн. - інфляційних втрат, 5 002, 46 (п'ять тисяч дві грн. 46 коп.) грн. - пені та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.05..2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.