Рішення

від 22.05.2015 по справі 378/319/15-ц

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/319/15-ц

Провадження № 2/378/121/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2015 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Шевченко Т. А.,

позивача - прокурора

Ставищенського району

Київської області: Турчина С.О.,

представника відповідача-

ОСОБА_2: ОСОБА_3,

представника третьої особи:

відділу Держземагенства України

в Ставищенському районі: Ситник Н.В.,

представника третьої особи:

селянського фермерського

господарства "Одікон": Коберник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом прокурора Ставищенського району Київської області до ОСОБА_2, Головного Управління Держземагенства України в Київській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагенства України в Ставищенському районі Київської області, Реєстраційна служба Ставищенського районного управління юстиції в Київській області, селянське фермерське господарство "Одікон" про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держемагенства України в Київській області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся прокурор Ставищенського району Київської області посилаючись на те, що прокуратурою району встановлено порушення земельного законодавства під час відведення земельних ділянок в оренду на території Ставищенського району в адміністративних межах Сухоярської сільської ради для ведення фермерського господарства ОСОБА_2. Зокрема, Головним управлінням Держземагенства України в Київській області передано в оренду на 49 років ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 04.11.2014 року земельну ділянку площею 43,8938 га на території Сухоярської сільської ради для ведення фермерського господарства. Вказаний договір укладений на підставі наказу Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки. Згідно з п. 5 вказаного договору оренди, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 43,8938 га складає 936 275, 82 грн. Відомості про надання ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.11.2014 року, цього ж дня до реєстру внесено відомості про інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки за вищевказаним договором оренди землі із ОСОБА_2. Однак, межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, наданої в оренду ОСОБА_2, співпадають із межами земельної ділянки, яка надана СФГ «Одікон» на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2, що підтверджується листом директора ПП «Земля» Сіренка А.В., яким на замовлення голови СФГ «Одікон» Коберник О.В. виготовлялась технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого засновнику фермерського господарства ОСОБА_4. та матеріалами вказаної технічної документації. СФГ «Одікон» використовує земельну ділянку на праві постійного користування із моменту його державної реєстрації, тобто з 10.10.1997 року і по даний час, що підтверджується листом СФГ «Одікон» від 05.02.2015 року про те, що жодних заяв до державних органів про відмову від використання земельної ділянки не направлялось. В листі начальника відділу Держземагенства України в Ставищенському районі №10-1024-0.2-212/2-15 від 19.02.2015 року зазначено, що інформація про вилучення земельних ділянок, наданих засновнику СФГ «Одікон» у відділі відсутня. Вищевикладене вказує на порушення встановленого державою порядку щодо надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Головним управління Держземагентства України в Київській області прийнято наказ від №6265/15-14 від 01.10.2014 року всупереч вимогам ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. 116 ЗК України та ст. ст. 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство». Зокрема, в поданому ОСОБА_2 клопотанні про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому, самі перспективи діяльності фермерського господарства. ОСОБА_2 не має можливості займатися фермерським господарством, так, як в останнього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель, що підтверджується листом державного інспектора відділу Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Відповідач ОСОБА_2 із заявами про отримання (придбання) у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства до Ставищенської районної державної адміністрації не звертався (лист №06-20/174 від 11.02.2015 року). Реєстрація селянських фермерських господарств, засновником яких є, зокрема ОСОБА_2, державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців Ставищенського районного управління юстиції впродовж 2013-2015 років не проводилась (лист № 03.03-02/1 від 11.02.2015).

Наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 43, 8938 га, відповідно, прийнято з порушенням ст. 116 ч. 5, ст. 123 ч. 2 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка в СФГ «Одікон» у встановленому законом порядку не вилучалась, відмова від права користування останнім не надавалась. Крім цього, порушено встановлений Законом України «Про фермерське господарство» порядок отримання земельних ділянок для здійснення фермерського господарства, що в свою чергу свідчить про недотримання встановленого законом порядку набуття і реалізації права на землю, а також принципу верховенства права закріпленого в ст. 8 Конституції України та порушення вимог ст. 19 Конституції України. Таким чином, наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року прийнято в порушення вимог ст. ст. 13, 14, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 123 ЗК України і повинен бути визнаним недійсним та скасованим на підставі ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, для відновлення становища, яке існувало до порушення. У зв'язку з тим, що на підставі вказаного наказу укладено договір оренди земельних ділянок, останній відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсним. Застосування саме таких способів захисту забезпечить досягнення мети щодо захисту порушених прав та інтересів держави.

Вищевикладені порушення Конституції та законів України у сфері земельних відносин та порушення принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗК України, у відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» дають підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Прокурор просить суд визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства України у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року № 6265/15-14; визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року № 10-8743/15-14-сг; визнати недійсним договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П. індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

В судовому засіданні прокурор Ставищенського району Турчин С.О. підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в своїй позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про місце та час судового розгляду по справі сповіщений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що Головне управління Держземагенства України у Київській області, коли видавало накази «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року №6265/15-14 та «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року №10-8743/15-14-сг діяло в межах законодавства України. ОСОБА_2 також дотримувався вимог законодавства України. Йому на законних підставах передано в оренду на 49 років на підставі договору оренди від 04.11.2014 року земельну ділянку площею 43,8938 га на території Сухоярської сільської ради для ведення фермерського господарства. У ОСОБА_2 для цього є всі необхідні документи. Державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2, виданий на голову СФГ «Одікон» ОСОБА_4 проте в 2014 році останній помер, а новий голова СФГ «Одікон» Коберник О.В. в установленому порядку не оформила свої спадкові права на землю. Тому вважає, що державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2 є недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Держземагентства України у Київській області Черемних М.М. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_2 звертався до Головного управління Держземагентства України у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області. До свого клопотання ОСОБА_2 додав усі документи, передбачені для отримання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства. З цього приводу відділ Держземагенства України в Ставищенському районі проводив відповідну перевірку і встановив, що будь-які обмеження щодо надання дозволу відсутні, земельна ділянка для передачі в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 не перебувала у власності чи користуванні третіх осіб. При внесенні до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства України у Ставищенському районі відомостей про земельну ділянку ОСОБА_2, будь-яких накладень меж земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки СФГ «Одікон» виявлено не було. В іншому випадку присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку, що відводилась ОСОБА_2 було б не можливим. Пошук земельної ділянки в національній кадастровій системі здійснюється виключно за кадастровим номером. Оскільки, державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4 є старого зразка, то відповідно і кадастровий номер на земельну ділянку присвоєний не був, а отже відомості про дану земельну ділянку відсутні в Державному земельному кадастрі. Зазначений державний акт виданий на ім'я ОСОБА_4 а згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців головою СФГ «Одікон» є Коберник О.В.. Остання зобов'язана була переоформити відповідно до чинного законодавства право оренди на земельну ділянку, але не зробила цього. Таким чином, накази Головного управлінням Держземагенства «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року №6265/15-14 та «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року №10-8743/15-14-сг видані з дотриманням чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу Держземагенства України в Ставищенському районі Ситник Н.В. проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що відомості про межі земельної ділянки СФГ «Одікон» в Державному земельному кадастрі відсутні. Державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ, що виданий на ім'я ОСОБА_4 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 00025 у відділі Держземагенства України в Ставищенському районі. Зазначений державний акт є старого зразка, то відповідно і кадастровий номер на земельну ділянку присвоєний не був, а отже відомості про дану земельну ділянку відсутні в Державному земельному кадастрі. Формування земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, визначення площі 43,8938 га, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру виконано 25.10.2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, розробленої Київським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою та проведено державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства України в Ставищенському районі відповідно до ст. 79-1 ЗК України. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства України у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Наказом Головного управління Держземагентства України у Київській області від 28.10.2014 року №10-8743/15-14-сг ОСОБА_2 затверджено та передано в оренду земельну ділянку, розміром 43,8938 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно із ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Реєстраційною службою Ставищенського районного управління юстиції Київської області 27.11.2014 року здійснено державну реєстрацію на вказане нерухоме майно, а саме земельну ділянку строком на 49 років.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - СФГ «Одікон» Коберник О.В. в судовому засіданні проти задоволення позову прокурора не заперечила, суду пояснила, що її батьку ОСОБА_4. на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2 для ведення селянського фермерського господарства було надано у постійне користування земельну ділянку площею 47 га, що знаходиться на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області. В зв'язку з цим, він в установленому порядку зареєстрував СФГ «Одікон», ставши його головою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Проте, ще за його життя, 16.07.2012 року на зборах членів СФГ «Одікон» її було обрано новим головою даного господарства, зареєстровано відповідні зміни в статут СФГ «Одікон» та затверджена його нова редакція. СФГ «Одікон» використовує земельну ділянку на праві постійного користування із моменту його державної реєстрації, тобто з 10.10.1997 року і по даний час, жодних заяв до державних органів про відмову від використання земельної ділянки не направлялось. Підстави припинення права користування СФГ «Одікон» земельною ділянкою відсутні. Претензій до господарства з боку податкових органів щодо сплати податку на прибуток не було.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явився. З Реєстраційної служби до суду надійшов лист з проханням розгляд справи проводити без участі її представника, проти задоволення позову заперечень не має.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора Турчина С.О., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача - Головного управління Держземагентства України у Київській області Черемних М.М., представника третьої особи відділу Держземагенства України в Ставищенському районі - Ситник Н.В., представника третьої особи СФГ «Одікон» - Коберник О.В., та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4. для ведення селянського фермерського господарства було надано у постійне користування земельну ділянку площею 47 га, що знаходиться на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 11-12).

10.10.1997 року розпорядженням голови Ставищенської РДА №356 зареєстровано селянське фермерське господарство «Одікон», головою якого став ОСОБА_4. Рішенням Ставищенської районної ради від 17.04.1997 року №143 йому було надано в постійне користування земельну ділянку площею 47 га із земель запасу Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області та перенесено в натуру її межі (а. с. 195-210).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а. с. 171). Ще за життя останнього 16.07. 2012 року головою СФГ «Одікон» на зборах членів господарства було обрано Коберник О.В., зареєстровано відповідні зміни в статут СФГ «Одікон» та затверджена його нова редакція (а. с. 10, 84-92, 116-121, 211-213).

Розпорядженням Ставищенської РДА від 20.11.2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Ставищенського району Київської області (а. с. 127-128).

Згідно заяви Коберник О.В., ПП «Земля» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 101-114).

Відповідно до довідок ПП «Земля» від 19.02.2015 року №34 та від 20.05.2015 року №100 земельна ділянка з

кадастровим номером НОМЕР_1, площею 43,8938 га, що надана в оренду ОСОБА_2, накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні СФГ «Одікон» згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2 (а. с. 14, 191-192).

Відповідно до довідки Сухоярської сільської ради від 06.05.2015 року №90 інформація щодо надання земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні СФГ «Одікон», іншим землекористувачам в сільській раді відсутня. Крім того, з сільською радою не погоджувалось надання даної земельної ділянки іншим землекористувачам (а. с. 141). Згідно довідки Ставищенської районної ради від 21.05.2015 року №83 рішення щодо припинення користування земельною ділянкою СФГ «Одікон» не приймалось (а. с. 194).

13.04.2014 року відповідач ОСОБА_2, ще за життя засновника СФГ «Одікон» ОСОБА_4 подав до Головного управління Держземагентства України у Київській області клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області, орієнтовною площею 60 га на 49 років. Наказом Головного управління від 01.10.2014 року №6265/15-14, без проведення належної перевірки щодо наявності інших землекористувачів, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 18-19). 28.10.2014 року Головним управлінням за №10-8743/15-14-сг видано наказ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 загальною площею 43, 8938 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 193). 04.11.2014 року було укладено договір оренди землі (а. с. 225-228). Речове право відповідача ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме: оренда земельної ділянки в установленому порядку 27.11.2014 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (а. с. 9).

Відповідно до довідки Сухоярської сільської ради від 10.02.2015 року №15 на протязі 2013-2014 років ОСОБА_2 про отримання у власність чи оренду земельної ділянки на території ради з метою ведення фермерського господарства не звертався (а. с. 13). До Ставищенської РДА про отримання (придбання) у власність чи оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства ОСОБА_2 також не звертався (а. с. 16).

В листі начальника відділу Держземагенства України в Ставищенському районі №10-1024-0.2-212/2-15 від 19.02.2015 року зазначено, що інформація про вилучення земельних ділянок, наданих засновнику СФГ «Одікон» у відділі відсутня (а. с. 15).

Із довідки відділу статистики у Ставищенському районі від 11.02.2015 року №37-26/28 вбачається, що СФГ «Одікон» використовує земельну ділянку на праві постійного користування (а. с. 118).

Відповідно до довідки державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції від 11.02.2015 року №04.03-02/1 державна реєстрація фермерських господарств, засновником яких є ОСОБА_2 протягом 2013-2015 років не проводилась (а. с. 17).

Згідно довідки державного інспектора інспекції сільського господарства в Київській області від 25.03.2015 року №2 за ОСОБА_2 сільськогосподарська техніка не зареєстрована (а. с. 20).

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта, ОСОБА_2 отримав в оренду для ведення фермерського господарства по Ставищенському району значну кількість земельних ділянок різної площі (а. с. 142-168).

Згідно із ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

У статті 14 Конституції України закріплено те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема, у ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» порядок створення фермерського господарства визначено у розділі ІІ. При цьому, у ч. 1 ст. 7 вказаного Закону визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації фермерського господарства визначено у ст. 8 зазначеного Закону згідно якої, після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Згідно ст. ст. 89, 91, 92 ЦК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Відповідачем Головним управлінням Держземагентства України у Київській області видано наказ від №6265/15-14 від 01.10.2014 року всупереч зазначеним вимогам законодавства. Зокрема, в поданому відповідачем ОСОБА_2 клопотанні про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства. ОСОБА_2, як встановлено із матеріалів справи, не має можливості займатися фермерським господарством, так, як в нього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель, що підтверджується відповідною довідкою державного інспектора відділу Державної інспекції сільського господарства в Київській області.

Встановлено, що ОСОБА_2 із заявами про отримання (придбання) у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства до Ставищенської районної державної адміністрації не звертався. Реєстрація селянських фермерських господарств, засновником яких є ОСОБА_2, державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців упродовж 2013-2015 років не проводилась.

У ч. 5 ст. 116 ЗК України зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Згідно ч. 2 абзацу другого ст. 123 ЗК України у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Враховуючи вищевикладене, наказ Головного управління Держземагенства в Київській області № 10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 43, 8938 га, відповідно, прийнято з порушенням ст. ст. 116 ч. 5, 123 ч. 2 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка у СФГ «Одікон» у встановленому законом порядку не вилучалась, відмова від права користування останнім не надавалась. Порушено, також, встановлений Законом України «Про фермерське господарство» порядок отримання земельних ділянок для здійснення фермерського господарства, що в свою чергу свідчить про недотримання порядку набуття і реалізації права на землю.

Пунктом 2 Постанови КМ України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Коберник О.В. про заміну державного акта на право постійного користування землею старого зразка не зверталась, тобто державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії НОМЕР_2, виданий на ОСОБА_4 є чинним.

Згідно Розділу VII п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. Тобто, земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування СФГ «Одікон» є сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера.

Враховуючи вищезазначене, підстави припинення права користування земельною ділянкою, зазначені в ст. 141 ЗК України, у СФГ «Одікон» відсутні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

На підставі наказу Головного управління Держземагенства в Київській області № 10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року укладено договір оренди земельної ділянки. Суд дійшов висновку, що даний договір відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України слід визнати недійсним.

Вищевикладені порушення Конституції та Законів України у сфері земельних відносин та порушення принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗК України, у відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» дають вмотивовані підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Пункт 4 вказаного рішення Конституційного Суду України передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних наказів суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.

Відповідно до статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону. Згідно із ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Водночас законодавством не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (надійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з цивільним позовом, суд вважає, що прокурор обґрунтовано пред'явив цей позов у інтересах держави як позивач.

За положеннями ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок комунальної власності тощо) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України від 22.09.2005 року №5-рп/2005, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що накази Головного управлінням Держземагенства України в Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року №6265/15-14 та «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року №10-8743/15-14-сг прийняті з грубим порушенням чинного законодавства України і їх слід визнати недійсними та скасувати; договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П. індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року слід визнати недійсним; рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 13, 14, 19, 121, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 15, 16, 21, 89, 91, 92, 167, 169, 203, 215, 374, 393 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 31, 80, 84, 116, 123, 124, 134, 141, 152, 155, 188 ЗК України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року N 973-IV, Розділом VII п. 2, 4 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року N 3613-VI, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV, ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV, п. 2 Постанови КМ України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року №449, ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року N 1789-XII, рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 року, рішенням Конституційного Суду України у справі №5-рп/2005 від 22.09.2005 року, постановою Верховного Суду України від 04.11.2014 року, постановою Вищого Адміністративного Суду України від 22.01.2014 року №К/800/40388/13, ст. ст. 10, 11, 45, 60, 88, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Ставищенського району Київської області задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства України у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року № 6265/15-14.

Визнати недійсними та скасувати наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року № 10-8743/15-14-сг.

Визнати недійсним договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П. індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р. В. Гуртовенко