Ухвала

від 10.05.2017 по справі 378/319/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Ставищенського району Київської області до ОСОБА_4, Головного управління Держземагентства України в Київській області, треті особи: відділ Держземагентства в Ставищенському районі Київської області, Реєстраційна служба Ставищенського районного управління юстиції в Київській області, селянське фермерське господарство Одікон , про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за касаційною скаргою представника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року прокурор Ставищенського району Київської області звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що прокуратурою району було встановлено порушення земельного законодавства під час відведення ОСОБА_4 земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ставищенського району в Київській області в адміністративних межах Сухоярської сільської ради та укладення з ним договору оренди землі.

Межі земельної, наданої в оренду ОСОБА_4, співпадають із межами земельної ділянки, яка надана селянському фермерському господарству Одікон (далі - СФГ Одікон ) на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 17 червня 1997 року серії НОМЕР_1.

СФГ Одікон використовує земельну ділянку з моменту державної реєстрації, тобто з 10 жовтня 1997 року і по даний час.

У листі начальника відділу Держземагентства України у Ставищенському районі в Київській області від 19 лютого 2015 року №10-1024-0.2-212/2-15 зазначено, що інформація про вилучення земельних ділянок, наданих засновнику СФГ Одікон , у відділі відсутня, що свідчить про порушення встановленого державою порядку надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Ураховуючи наведене, прокурор просив визнати недійсними та скасувати зазначені вище накази Головного управління Держземагентства України у Київській області; визнати недійсним договір оренди землі; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року, позов прокурора Ставищенського району Київської області задоволено.

Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держземагентства України у Київській області від 1 жовтня 2014 року № 6265/15-14 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою і від 28 жовтня 2014 року № 1-8743/15-14-гс Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

Визнано недійсним договір оренди землі від 4 листопада 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства України в Київській області та ОСОБА_4, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер 17549542 від 27 листопада 2014 року.

Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер 17549542 від 27 листопада 2014 року, про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. ст. 116, 123, 124, 134, 141, 152 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що оспорювані накази Головного управління Держземагентства України в Київській області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, тому і договір оренди землі від 4 листопада 2014 року підлягає визнанню недійсним.

При передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 відповідачем було порушено встановлений Законом України Про фермерське господарство порядок отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Колегія погоджується з такими висновками.

Рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом апеляційної інстанції були враховані висновки та мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року, які відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України є обов'язковими при новому судовому розгляді справи.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.І. Журавель Б.І. Гулько С.П. Штелик