Постанова

від 20.05.2015 по справі 910/2470/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 910/2470/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/2470/13 Господарського суду міста Києва за позовомПершого заступника прокурора Деснянського району в м. Києві в інтересах держави до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател" провизнання недійсним та скасування пунктів рішення Київської міської ради, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання відсутнім права користування земельними ділянками в судовому засіданні взяли участь представники : - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О. - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2Онопрієнко В.Ф.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року Перший заступник прокурора Деснянського району в місті Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател" про: визнання недійсним та скасування пунктів 56, 57 рішення № 31/905 Київської міської ради від 25.09.2003 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.05.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател", площею 0, 8344 кв. м., розташованої в парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва", який зареєстровано за № 62-6-00165 від 23.07.2004 (кадастровий номер 8000000000:62:206:0010), вартість якої станом на 2013 рік становить 7 767 479, 18 грн.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.05.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател", площею 1, 31 га, розташованої в парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва", який зареєстровано за № 62-6-00166 від 23.07.2004 (кадастровий номер 8000000000:62:206:0009), вартість якої станом на 2013 рік становить 12 194 867, 84 грн.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.09.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател", площею 5 228 кв. м., розташованої в парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва", який зареєстровано за № 62-6-00172 від 14.10.2004 (кадастровий номер 8000000000:62:206:0008), вартість якої станом на 2013 рік становить 4 211 633, 31 грн.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.09.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімател", площею 4 626 кв. м., розташованої в парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва", який зареєстровано за № 62-6-00173 від 14.10.2004 (кадастровий номер 8000000000:62:206:0011), вартість якої станом на 2013 рік становить - 3 892 296, 76 грн.; визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімател", права користування земельними ділянками, що розташовані у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва: площею 0, 8344 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0010, вартістю 7 767 479, 18 грн.; площею 1, 31 га, кадастровий номер 8000000000:62:206:0009, вартістю 12 194 867, 84 грн.; площею 5 228 кв. м, кадастровий помер 8000000000:62:206:0008. вартістю 4 211 633, 31 грн.; площею 4 626 кв. м., кадастровий номер 8000000000:62:206:0011, вартістю З 892 296, 76 грн.

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 (головуючий Пригунова А.Б., судді: Гулевець О.В., Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (головуючий Власов Ю.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Корсакова Г.В.) у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Київська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімател" не скористалися правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Київська міська рада не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено наступне.

25.09.2003 Київською міською радою прийнято рішення № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками", відповідно до пункту 56 якого:

- затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва;

- вилучено з користування Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" частину земельної ділянки, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 05.06.72 № 907 "Про відведення земельної ділянки Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий", від 12.11.73 № 1791 "Про відведення додаткової земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий" Подільського району" та від 15.12.75 № 1263/4 "Про хід виконання рішень виконкому міськради "Про впорядкування місць масового відпочинку трудящих на території Дніпровських островів і берегів Дніпра" та відведення додаткової земельної ділянки управлінню "Київзеленбуд", площею 0,99 га (лист-згода від 13.08.2003 N 1097);

- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател", за умови виконання п. 56.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до п. 56 цього рішення, в тому числі: - ділянку № 1 площею 0,47 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку № 2 площею 0,52 га - в довгострокову оренду на 25 років;

- вказано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" про те, що земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України.

Відповідно до пункту 57 вказаного рішення Київської міської ради:

- припинено Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" право користування частиною земельної ділянки, відведеної відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 05.06.72 № 907 "Про відведення земельної ділянки Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий", від 12.11.73 № 1791 "Про відведення додаткової земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" в урочищі "Чорторий" Подільського району" та від 15.12.75 № 1263/4 "Про хід виконання рішень виконкому міськради "Про впорядкування місць масового відпочинку трудящих на території Дніпровських островів і берегів Дніпра" та відведення додаткової земельної ділянки управлінню "Київзеленбуд", площею 2,14 га (лист-згода від 13.08.2003 № 1098) і віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу рекреаційного призначення;

- затверджено проект відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва;

- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател", за умови виконання п. 57.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 2,14 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, в тому числі: - ділянку № 1 площею 1,31 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; - ділянку № 2 площею 0,83 га - в довгострокову оренду на 25 років;

- вказано Товариству з обмеженою відповідальністю "Прімател" про те, що земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України.

На виконання пунктів 56 та 57 рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками" від 25.09.2003 №31/905, між відповідачем - 1 - Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем-2 - ТОВ "Прімател" укладено чотири договори оренди земельної ділянки, а саме:

- договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00165, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 25 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 0,8344 кв.м., з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0010;

- договір оренди земельної ділянки від 21.05.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 23.07.04 за № 62-6-00166, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 10 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 1,31 га в межах прибережних захисних смуг, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0009;

- договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 за № 62-6-00172, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 25 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 5 228 кв. м, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0008;

- договір оренди земельної ділянки від 01.09.2004, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 14.10.04 № 62-6-00173, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 10 років (строкове платне користування) земельну ділянку у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, розміром 4626 кв.м. в межах прибережних захисних смуг, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу, кадастровий номер 8000000000:62:206:0011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 у справі № 52/382, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Київської міської ради № 789/6176 від 14.07.2011 про скасування пунктів 56, 57 рішення Київської міської ради № 31/905 від 25.09.2003 про надання ТОВ "Прімател" в оренду земельних ділянок. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.05.1997 № 1-зп (у справі щодо несумісності депутатського мандату) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни у разі, якщо на їх підставі виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

В своєму позові прокурор послався на те, що прокуратурою Деснянського району м. Києва була проведена перевірка, під час якої встановлено, що пунктами 56, 57 рішення Київської міської ради № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками" від 25.09.2003 затверджено проект відведення ТОВ "Прімател" двох земельних ділянок площею 1, 31 га та 4, 626 кв. м в межах прибережних захисних смуг та частина земельної ділянки під об'єктом водного фонду загальнодержавного значення - акваторією річки Дніпро, розпорядження якою належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Прокурор вважає, що Київська міська рада не мала права розпоряджатися частиною відповідної земельної ділянки.

Прокурором також зазначено, що в порушення ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельних ділянок площею 2,14 га ТОВ "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно - спортивного комплексу у парку Дружби народів в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва не погоджено природоохоронним, санітарно-епідеміологічним органами та органом охорони культурної спадщини. Крім того, всупереч ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 87 Водного кодексу України, відомості стосовно встановлення водоохоронної зони р. Дніпро в проектах землеустрою - відсутні, водоохоронну зону не відображено на планово-картографічних матеріалах проектів відведення земельних ділянок площами 2,14 га та 0,99 га, що розташовані в урочищі Чорторий на території парку культури і відпочинку Дружби народів. В поданих на дослідження проектах землеустрою містяться позитивні висновки державної землевпорядної експертизи від 18.08.2003 №№ 4776, 4777, видані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА.

За посиланням прокурора, в порушення вимог ст. 123, ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття Київською міською радою рішення про надання в оренду земельних ділянок площами 2,14 га та 0,99 га ТОВ "Прімател"), державну експертизу землевпорядної документації не було проведено уповноваженим органом.

Зазначені обставини, на думку прокурора, є підставою для часткового визнання недійним рішення Київради та визнання недійсними укладених на його виконання договорів оренди земельних ділянок.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, в тому числі, розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтями 60, 61 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, Київської та Севастопольської міської ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1.2. Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997 № 39 (в редакції діючій на час виникнення спірних відносин) об'єктами державної землевпорядної експертизи є усі види передпроектних та проектних розробок (програми, техніко-економічні обгрунтування (ТЕО), схеми, проекти, надалі - проектна документація), пов'язані з регулюванням земельних відносин, проведенням землеустрою, використанням і охороною земель, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель.

Відповідно до пункту 3.7 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи висновки набувають правового статусу державної землевпорядної експертизи після затвердження їх відповідно керівництвом Держкомзему України, Держкомзему Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів.

Згідно з статтею 15 Порядку надання земельних ділянок у користування в м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради № 512/672 від 26.06.2003 підставами для розроблення проекту відведення земельної ділянки (підготовки матеріалів погодження місця розташування об'єкта) є: а) згода на складання проекту відведення земельної ділянки; б) дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта; в) згода на розробку проекту відведення земельної ділянки із дозволом на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта. Особи, які отримали відповідно до цього Порядку згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта), мають право звертатися із замовленням про розроблення проекту відведення земельної ділянки або про підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта до організацій, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт. Головне управління економіки та розвитку міста виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Головне управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київська міська санітарно-епідеміологічна станція, землекористувачі та власники земельних ділянок, інші підприємства, установи та організації зобов'язані приймати для розгляду з метою погодження матеріали проекту відведення земельної ділянки (погодження місця розташування об'єкта) на підставі відповідної згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки (дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта). Матеріали проекту відведення (погодження місця розташування) після отримання висновку землевпорядної експертизи подаються до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) на папері та в електронному вигляді для внесення до бази даних у форматі, визначеному Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.07.2001 Київрадою прийнято рішення № 381/1357 від "Про погодження місць розташування об'єктів", пунктом 14 якого погоджено ТОВ "Прімател", місце розташування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Ватутінському районі на частині земельної ділянки, відведеної Виробничому управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому під спорудження парку "Дружби народів" та відведення додаткової земельної ділянки управлінню "Київзеленбуд".

В червні 2003 року ТОВ "Прімател" звернулось до Київської міської державної адміністрації з листами, в яких просило дати згоду на відведення спірних земельних ділянок за адресою м. Київ, парк Дружби народів, урочище Чорторий, Деснянського району з метою проектування та будівництва "Водно-спортивного комплексу". В свою чергу, Київрада звернулась до Головного управління земельних ресурсів з листом ТОВ "Прімател" для складання проекту відведення земельної ділянки.

В подальшому, ТОВ "Прімател" виготовлено проект відведення земельних ділянок та були отримані висновки та погодження відведення спірних земельних ділянок для будівництва та експлуатації водно-спортивної бази в парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий від Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головного державного санітарного лікаря міста Києва, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Головного управління земельних ресурсів. Крім того, комісією КП УЗН Деснянського району за участю представників ТОВ "Прімател" складено акти обстеження зелених насаджень що підлягають знесенню чи пересадці в зв'язку з забудовою та впорядкуванням земельних площ та території м. Києва, які погоджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві. Головним управлінням земельних ресурсів затверджено позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 4776 та № 4777 до проектів відведення земельних ділянок ТОВ "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі. Також, ТОВ "Прімател" отримано висновки про погодження відведення земельної ділянки під водно-спортивний комплекс в урочищі Чорторий у Деснянському районі, в якому погодило оформлення відведення земельної ділянки (площею 1 га) та земельної ділянки (площею 0,99 га) у встановленому порядку від Відкритого акціонерного товариства "Київпроект"; отримано від Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" листи, в яких останнє повідомило, що не заперечує проти припинення права користування частинами земельної ділянки орієнтовною площею 2,5 га та 0,99 га для відведення її ТОВ "Прімател". При цьому, земельні ділянки, що передані ТОВ "Прімател" та розміщені в межах прибережних захисних смуг підлягають використанню без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України.

Рішенням Київради від 25.09.2003 № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування земельними ділянками", пунктом 56 затверджено проект відведення земельних ділянок Відповідача 2 для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва. Вилучено з користування Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" частину земельної ділянки площею 0,99 га. Передано ТОВ "Прімател", за умови виконання п.56.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, в тому числі: ділянку №1 площею 0,47 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; ділянку №2 площею 0,52 га - в довгострокову оренду на 25 років. Відповідно до п.57 рішенням Київради від 25.09.2003 № 31/905 припинено Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" право користування частиною земельної ділянки і віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу рекреаційного призначення. Затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ "Прімател" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва. Передано ТОВ "Прімател" земельні ділянки загальною площею 2,14 га за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, в тому числі: ділянку №1 площею 1,31 га, в межах прибережних захисних смуг, - в довгострокову оренду на 10 років; ділянку №2 площею 0,83 га - в довгострокову оренду на 25 років. На виконання вказаного рішення Київради, між останнім та ТОВ "Прімател" укладені договори оренди земельних ділянок.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що зі змісту рішення Київради № 31/905 від 25.09.2003, а також документів, на підставі яких складено проект відведення земельних ділянок, ТОВ "Прімател" передано земельні ділянки площею 0,99 га та 2,14 га в урочищі Чорторий Деснянського району міста Києва, серед яких ділянки площею 0,47 га та 1,31 га - розміщені в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро. При цьому, на момент розроблення проекту відведення вищевказаних земельних ділянок та прийняття ТОВ "Прімател" рішення № 31/905 від 25.09.2003 земельні ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро були зайняті тимчасовими спорудами, огороджені та частково заасфальтовані, про що зазначається, зокрема, у листі Головного державного санітарного лікаря міста Києва від 07.08.2003 № 5846, висновку Державного управління екології та природних ресурсів в місті Києві № 08-08-20/6396 від 14.08.2003, а також висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 28.07.2003 № 19-1108, у якому, зокрема, зазначається що спірні земельні ділянки знаходяться в зеленій зоні охоронюваного ландшафту та визначено, що будівництво об'єкта можливе після виконання комплексу заходів по захисту території від підтоплення і затоплення повеневими водами та виконання інженерної підготовки території.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили того, що проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, на момент його розроблення, відповідав вимогам земельного законодавства України, а саме статті 123 Земельного кодексу України та Положенню про здійснення державної землевпорядної експертизи. Наявність чинних позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації №№ 4776, 4777 від 18.08.2003 є підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про реалізацію передбачених такою документацією заходів, тобто затвердження проекту та надання в оренду земельних ділянок.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проекти відведення земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі міста Києва, у визначеному чинним законодавством України порядку були погоджені із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини.

Згідно з статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень розділу Х Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час прийняття спірного рішення міськрадою розмежування земель між державною та комунальною власністю проведено не було, а земельні ділянки, відносно яких виник спір, знаходяться в межах м. Київ.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що до розмежування земель державної та комунальної власності розпорядження землями в межах м. Київ здійснює Київська міська рада, а тому Київська міська рада мала право на укладання договорів оренди спірних земельних ділянок з ТОВ "Прімател".

Визнавши встановленими зазначені обставини на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що рішення Київради приймалося в межах її повноважень, на підставі схваленої землевпорядної документації.

Щодо позовних вимог про скасування пунктів 56, 57 рішення Київради № 31/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 25.09.2003, слід зазначити наступне.

У своїй постанові від 11.11.2014 у справі № 21-465а14 Верховний Суд України зазначив, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом його виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання недійсними та скасування вказаних пунктів рішення Київради.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, слід зазначити наступне.

Статтями 51, 52 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Із спірних положень рішення Київради та відповідних договорів оренди земельних ділянок вбачається, що ТОВ "Прімател" передано в оренду земельні ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу у парку "Дружби народів" в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, за рахунок земель запасу рекреаційного призначення, в тому числі в межах прибережних захисних смуг.

В пунктах 8.4. договорів оренди земельних ділянок від 21.05.2004 та від 01.09.2004, укладених між ТОВ "Прімател" та Київрадою на 10 років, дійсність яких оспорюється прокурором у даній справі, зазначено, що земельні ділянки в межах прибережних захисних смуг орендар зобов'язаний використовувати без права капітальної забудови з обмеженнями відповідно до вимог статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України.

Статтею 89 Водного кодексу України та статтею 61 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до частини третьої статті 85 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Отже, твердження прокурора щодо неможливості надання в оренду земельної ділянки рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного комплексу є безпідставним, з огляду на вищенаведене.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне також зазначити, що згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Європейський Суд визнав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Водночас зазначивши, що суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини у даній справі виникли ще у вересні 2003 року, тоді як позов заявлено прокурором лише в лютому 2013 року, тобто більш ніж через 9 років. Прокурором не надано доказів порушення вимог діючого на той час законодавства, які були б підставою для визнання недійсними спірних договорів оренди земельних ділянок. Крім того, строк дії договорів оренди земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги, які прокурор просить визнати недійсними, вже сплинув.

Також слід зазначити, що Верховний Суд України при розгляді справ, пов'язаних із визнанням недійсними договорів оренди земельних ділянок, зазначив, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-215цс14, від 04.02.2015 у справах №№ 6-222цс14, 6-233цс14).

Звертаючись з позовом в інтересах держави більш ніж через 9 років з моменту виникнення спірних правовідносин, прокурор, в установленому законом порядку, не довів належними засобами доказування факту порушення, невизнання або оспорювання прав та інтересів держави. В той же час, прокурор не зазначив у своїй позовній заяві в чому саме полягає таке порушення, тоді як в порядку господарського судочинства підлягає захисту саме порушене право. У зв'язку з цим, позов прокурора не можна визнати достатньо обґрунтованим.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування рішень судів, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Доводам скаржника судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка. Норми матеріального і процесуального права застосовані вірно.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/2470/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова