Ухвала

від 12.05.2015 по справі 826/470/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/470/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастербіч Сістем" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0000062207, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коверіс Рігід Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - від 20.11.2014 року № 0000062207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 22 142 грн. за основним платежем та на 5 536 грн. за штрафними санкціями (на підставі акту від 18.08.14); - від 28.08.2014 р. № 0008872207, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 885 397 грн. (декларація № 9090387754 від 12.02.2014 р., звітний період, за який подано декларацію - 2013 рік), яке прийнято на підставі акту від 18.08.14 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.11.2014 р.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Коверсіс Рігід Україна» (код з ЄДР 30021648; попередня назва ТОВ «Інтерагропак», «ПАККОР Україна») з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2014 р. № 380/1-22-07-30021648.

З урахуванням наведеного ДПІ приходить до висновку, що підприємством в порушення вимог п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено завищення задекларованих збитків на загальну суму 1 885 397 грн. за 2013 р. та заниження податку на прибуток на 22 142 грн. за 2013 р.

18.08.2014 р. позивачем до ДПІ подано заперечення на акт перевірки.

28 серпня 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008872207, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 885 397 грн.

Надалі, 08.09.2014 р., товариством подано скаргу до ГУ Міндоходів у м. Києві. Крім іншого, до скарги було додано копії договорів з вищезгаданими контрагентами, копії банківських виписок, копії матеріальних звітів та актів на виготовлення продукції, копії видаткових накладних, відомості про рух по складу незавершеного виробництва та готової продукції, калькулювання продукції, наказ про інвентаризацію станом на 01.04.2011 р., накладні на реалізацію продукції. 20.10.2014 р. позивачем також подана скарга до ДФС України до якої також надано вищезгадані документи.

Як вбачається з матеріалів справи, скарги не були задоволені.

20 листопада 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 22 142 грн. за основним платежем та на 5 536 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В даному випадку, доводи ДПІ, які викладені в Акті перевірки зводяться до того, що під час перевірки не надано матеріалів інвентаризації.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2. ПК України).

У свою чергу до обов'язків платника податків належить: (п/п. 16.1.3. ПК України) подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; (п/п. 16.1.5. ПК України) подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Водночас, платники податків мають права вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (п/п. 17.1.8. ПК України).

Пунктом 77.8. ПК України установлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 83.1.6. ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Положеннями п. 85.4. ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У свою чергу, згідно з положеннями п. 85.6. ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Разом з тим, запит ДПІ від 17.07.2014 р. не містив вимоги надання відомостей щодо інвентаризації. При цьому, як вбачається з матеріалів справи зазначені документальні відомості наявні у позивача, та долучено до матеріалів справи копію наказу від 24.03.2011 р. про проведення інвентаризації та копію протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 04.04.2011 р.

Таким чином, з боку ДПІ не надано доказів витребування у письмовій формі конкретно визначених відомостей і документів. У свою чергу, наведений вище запит містить загальне посилання на групи документів. Крім того, податковим органом не надано доказів відмови позивача від надання вказаних відомостей та складання акту відмови у наданні документів згідно вимог п. 85.6. ПК України, який би підтверджував відсутність у позивача вказаних документів під час перевірки.

Також, ДПІ під час попередньої перевірки досліджувались результатами проведених інвентаризацій та за результатами перевірки відхилень не встановлено. Із змісту акту перевірки вбачається відсутність заниження або завищення задекларованих позивачем «інших витрат», висновки щодо чого було зроблено за результатами проведення оцінки правомірності формування «інших витрат» (амортизація тимчасової податкової різниці) за період з 01.04.2011 р., тобто як і у даному випадку, по 30.09.2012 р., що вказує на наявність у зв'язку з цим у ДПІ даних інвентаризації та відомостей про тимчасові податкові різниці ще під час попередньої перевірки. Отже, доводи ДПІ відносно відсутності у розпорядженні контролюючого органу цих даних та про не підтвердження даних звітності спростовується вищенаведеними доводами.

Таким чином, ДПІ, маючи необхідні відомості щодо інвентаризації та сформованих тимчасових податкових різниць, безпідставно зазначила про їх відсутність (ненадання), не дослідила та не оцінила вказані відомості, що вказує що спірне рішення, яке ґрунтується на вказаних висновках ДПІ, прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання спірного рішення протиправним.

При цьому, під час розгляду справи, враховуючи наявні відомості щодо даних інвентаризації та тимчасових податкових різниць, ДПІ не спростовано належними та допустимими доказами задекларованих позивачем показників, а відтак не доведено перед правомірності оскаржуваних рішень.

Крім того, перевіркою відображених в період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. показників рядку 05.1. декларації «собівартість придбаних (виготовлених) реалізованих (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 23 975 584 грн. встановлено, що на формування цього показника мали вплив витрати пов'язані із придбанням матеріалів для виготовлення пластикової тари та пакувальної продукції.

В акті зазначено, що на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, довіреностей, актів виконаних робіт, розрахункових документів, інших первинних документів, оборотно-сальдових відомостей, інших документів бухгалтерського, податкового обліку, виписок з банківської установи встановлено завищення задекларованих показників у рядку 05.1. декларації «собівартість….».

Зокрема, зазначається, що між позивачем та ТОВ «Хімпласт» укладено договір поставки полістиролу від 03.10.2012 р. № 030112 на поставку полістиролу. Згідно даних аналітичного обліку по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Хімпласт» реалізовано позивачу полістиролу на суму 750 792 грн., у т.ч. ПДВ 125 132 грн. В подальшому дана сума була включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування та відображена в декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Разом з тим, як зазначено в Акті перевірки, позивачем за відносинами із вказаним контрагентом до перевірки не надано жодних видаткових накладних, згідно яких були сформовані та відображені в податковому обліку витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2013 р.

Тобто, як вбачається з Акту перевірки, ДПІ зазначає про дослідження видаткових накладних та надалі зазначає протилежне - про їх відсутність, що, виходячи з першого, вказує на зазначення в Акті перевірки недостовірних відомостей та, по суті, створення штучних умов для формування висновків про відсутність підтверджуючих документів.

Крім того, в Акті перевірки зазначається, що між позивачем та ТОВ «Мастербіч Сістем» укладено договір поставки суперконцентратів від 02.01.2013 р. № 11К. зазначається, що згідно з даними аналітичного обліку позивача по рахунку 631 в жовтні 2013 року реалізовано позивачу вказану продукцію на загальну суму 118 029,90 грн., у т.ч. ПДВ 19 671,65 грн.

В Акті перевірки зазначено, що за відносинами із вказаним контрагентом позивачем до перевірки не надано жодних видаткових накладних згідно яких були сформовані та відображені в податковому обліку витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2013 р.

Тобто, як і у попередньому випадку, з Акту перевірки вбачається, ДПІ зазначає про дослідження видаткових накладних та надалі зазначає протилежне - про їх відсутність, що, виходячи з першого, вказує на зазначення в Акті перевірки недостовірних відомостей та, по суті, створення штучних умов для формування висновків про відсутність підтверджуючих документів.

Так, слід зазначити, що в даному випадку висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що позивачем не надано видаткових накладних на відносинами із вищезгаданими контрагентами.

У той же час, із змісту Акту перевірки вбачається, що вказані висновки, як зазначено вже вище, зроблені за результатами дослідження договорів, видаткових накладних, довіреностей, актів виконаних робіт, розрахункових документів, інших первинних документів, оборотно-сальдових відомостей, інших документів бухгалтерського, податкового обліку, виписок з банківської установи.

Тобто, як вбачається з Акту перевірки, ДПІ зазначає про дослідження видаткових накладних, та надалі зазначає протилежне - про їх відсутність, що, виходячи з першого, вказує на зазначення в Акті перевірки недостовірних відомостей та, по суті, створення штучних умов для формування висновків про відсутність підтверджуючих документів та, відповідно, про відсутність підстав для формування даних податкової звітності.

Крім того, ДПІ не надано акту про відмову позивача надати витребувані ДПІ документи, як і не зазначено у зв'язку з чим ДПІ не враховані вказані в Акті перевірки документи (видаткові накладні) та не надана їх оцінка, про наявність яких прямо зазначається в акті перевірки.

Також, слід звернути увагу на те, що первинні документи за цими двома епізодами надавалися разом із скаргою позивача, але також без пояснень не були досліджені і враховані при розгляді скарги.

Між тим, позивачем надано як угоди, так і первинні документи за взаємовідносинами із вищезгаданими контрагентами, у т.ч. надані накладні, ТТН, подорожні листи, договори оренди щодо офісних, виробничих та складських приміщень, оборотно-сальдові відомості по розрахунках з контрагентами, внутрішні накладні на отримання сировини, оборотна відомість про рух полістиролу, виробничий звіт на виготовлення продукції, паспорти якості, довіреності на отримання матеріальних цінностей, банківські виписки.

Сукупність вказаних первинних та інших супроводжуючих виконання угод документів підтверджує для цілей підтвердження витрат позивача рух товарів та виробленої продукції (подальшу реалізацію) та не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій або про їх не підтвердження первинними документами.

Всі первинні документи з контрагентами, підприємством належним чином оформлені, і були наявні під час проведення перевірки у 2014 р. та долучені до матеріалів справи, на підставі яких судом зроблено правомірний висновок про створення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві штучних умов для формування висновків про відсутність у TOB «Коверіс Рігід Україна» підтверджуючих документів та, відповідно, про відсутність у нього підстав для формування даних податкової звітності.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.