ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 липня 2016 року № 826/470/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві за участі третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт» і товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербіч Сістем» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
15.01.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Коверіс Рігід Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.08.2014 №0008872207 і від 20.11.2014 №0000062207 (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог (вих. №4-02/01 від 04.02.2015).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 18.08.2014 №380/1-22-07-30021648, щодо порушення ТОВ «Коверіс Рігід Україна» вимог норм податкового законодавства документально та нормативно не підтверджуються. Натомість у позивача наявні всі необхідні та належним чином складені первинні та інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами-постачальникам сировини (ТОВ «Хімпласт» і ТОВ «Мастербіч Сістем») у періоді, що перевірявся, факт використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, а також документи, що підтверджують факт проведення на товаристві у квітні 2011 року інвентаризації основних засобів відповідно до ст. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та спростовують факти зафіксованих в акті податкових правопорушень. При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що документи про проведення інвентаризації основних засобів під час проведення поточної документальної перевірки працівниками податкової інспекції у встановленому чинним податковим законодавством порядку не запитувались, а тому безпосередньо в ході проведення перевірки не подавалися. З огляду на що, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, та відповідно такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2015 по справі №826/470/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов ТОВ «Коверіс Рігід Україна» задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 №К/800/26176/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі №826/470/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З тексту цієї ухвали суду касаційної інстанції вбачається, що за висновками Вищого адміністративного суду України передумовою нарахування амортизації за правилами, наведеними у ст. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та які підлягали застосуванню починаючи з 01.04.2011, є проведення інвентаризації об'єктів основних фондів на підприємстві з метою визначення залишкової вартості активів (зокрема, основних засобів) як початкової величини для амортизаційних нарахувань. На час виникнення спірних правовідносин порядок інвентаризації на підприємстві був врегульований, зокрема, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69.
Зазначеною Інструкцією передбачаються такі форми первинних інвентаризаційних документів: акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (додаток 1 до Інструкції); книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток 2); відомість результатів інвентаризації (додаток 3), які призначені для узагальнення інформації про проведення інвентаризації взагалі або про контрольні перевірки окремих ділянок підприємства.
Для оформлення результатів інвентаризації використовується інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма №М-21, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів), в якому відображаються найменування цінностей і об'єктів (предметів), їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності.
З урахуванням наведених положень підзаконних нормативно-правових актів суд касаційної інстанції дійшов висновку, що поданий позивачем протокол засідання інвентаризації комісії не може підміняти наведені облікові документи та не може бути визнаний достатнім доказом для аналізу результатів інвентаризації та перевірки правильності обчислення амортизаційних нарахувань виходячи з залишкової вартості об'єктів основних фондів. У зв'язку з цим для надання об'єктивної юридичної оцінки діям контролюючого органу з виключення з податкового обліку товариства витрат по амортизації тимчасової податкової різниці судам слід було витребувати та дослідити відповідні документи (інвентаризаційний опис, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей тощо), та перевірити факт проведення відповідної інвентаризації на підприємстві позивача, правильність визначення залишкової вартості об'єктів основних фондів у ході такої інвентаризації та обчислення амортизаційних нарахувань.
В частині епізодів правопорушень, пов'язаних з правомірність декларування позивачем витрат за результатами взаємовідносин з ТОВ «Хімпласт» та у ТОВ «Мастербіч Сістем» у зв'язку з придбанням товарів суд касаційної інстанції погодився з позицією судів попередніх інстанцій про належне документальне підтвердження таких витрат позивача. За наведених мотивів матеріали справи № 826/470/15 були скеровані на новий розгляд до суду першої інстанції для прийняття рішення по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2016 матеріали справи №826/470/15 прийнято до провадження суддею Абловим Є.В.
Представники сторін і третіх осіб у призначене судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому, 07.06.2016 до канцелярії суду надійшли письмові додаткові пояснення ТОВ «Коверіс Рігід Україна» (вих. №0706/1 від 07.06.2016) з доданою до них копією інвентаризаційного опису.
У зв'язку з неявкою представників сторін і третіх осіб у судове засідання, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Впродовж липня-серпня 2014 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Коверіс Рігід Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складений акт від 18.08.2014 №380/1-22-07-30021648 (далі - акт перевірки).
В тексті цього акта перевірки містяться висновки працівників податкової інспекції про порушення позивачем норм п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем задекларованих збитків за 2013 рік на суму 1 885 397 грн. та одночасно до заниження податку на прибуток за вказаний період на 22 142 грн. Суть даного правопорушення, на думку перевіряючих, полягає у завищенні платником витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток, на загальну суму 2 001 993 грн. (в тому числі за 4-ий квартал 2012 року на суму 255 583 грн., за 2013 рік на суму 1 746 350 грн.) внаслідок:
- включення до їх складу витрат по амортизації тимчасової податкової різниці, що виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.01.2011, за відсутності документів, якими оформлюється інвентаризація (зокрема, акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей, складеного відповідно до Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69);
- відображення у податковому обліку витрат за операціями з придбання продукції у ТОВ «Хімпласт» та у ТОВ «Мастербіч Сістем», що не відповідають критерію документальної підтвердженості.
28.08.2014 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «П») за №0008872207, яким зменшило ТОВ «Коверіс Рігід Україна» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 885 397 грн., задекларованого у податковій декларації за звітний період 2013 рік (реєстр. № 9090387754 від 12.02.2014).
За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 № 0008872207 було залишено без змін, та на підставі акта перевірки та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.11.2014 № 19255/7/26-15-10-06-12 податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0000062207, яким визначило ТОВ «Коверіс Рігід Україна» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 678 грн. (в тому числі за основним платежем - 22 142 грн., штрафні санкції - 5 536 грн.).
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд враховує висновки Вищого адміністративного суду України, що наведені в тексті ухвали від 09.03.2016 № К/800/26176/15, про протиправність висновків акта перевірки в частині завищення товариством показника задекларованих витрат на суму коштів сплачених ним за придбану у ТОВ «Хімпласт» та у ТОВ «Мастербіч Сістем» сировину (які в силу норм ч. 5 ст. 227 КАС України є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи). Таким чином, предметом дослідження в межах даного спору під нового розгляду даної справи є правомірність і обгрунтованість висновків акта перевірки, та законність визначених на підставі такого акта до сплати/зменшення сум податку на прибуток згідно спірних податкових повідомлень-рішень, в частині епізодів включення позивачем до складу «інших витрат» витрати на амортизацію тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 у сумах 255 583 грн. (за 4-ий квартал 2012 року) і 1 022 332 грн. (за 2013 рік).
В силу норм пп. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) 144.1. амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів, вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України; вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств; вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".
Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).
Пунктами 146.2, 146.3 ст. 146 цього Кодексу визначено, що амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.
Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.
Між тим, п. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.
Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.
Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
При цьому, відповідно пп 14.1.188 і 14.1.189 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «податкова різниця» - різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом III цього Кодексу, а «тимчасова податкова різниця» - податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.
Як вбачається зі змісту наявних у справі матеріалів, в квітні 2011 року на підставі наказу віце-президента товариства ОСОБА_1 від 24.03.2011 № 3 «Про проведення інвентаризації» постійно діючою комісією, склад якої затверджений цим наказом, була проведена інвентаризація основних засобів та інших необоротних активів на підприємстві та визначення об'єктів основних засобів для відображення їх у податковому обліку станом на 1 квітня 2011 року по групах. Результати засідання інвентаризаційної комісії були оформлені протоколом від 04.04.2011 № 1.
Згідно цього протоколу засідання інвентаризаційної комісії за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 на підприємстві були в наявності та обліковувались основні засоби у розмірі 1 948 657 грн., а тимчасова податкова різниця склала 3 067 001,14 грн.
Тобто, різниця між залишковою (балансовою) вартістю основних засобів по бухгалтерському обліку та залишковою вартістю основних засобів по податковому обліку позивача станом на 01.04.2011 складає від'ємну різницю у розмірі 3 067 001,14 грн.
На час виникнення спірних правовідносин порядок інвентаризації на підприємстві був врегульований, зокрема, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69 (що була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 за № 202/412 та втратила чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879).
Так, у відповідності до п. 12.1 цієї Інструкції для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
Такі постійно діючі інвентаризаційні комісії згідно положень п. 12.3 Інструкції: проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання; організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій; здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку; перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження; при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації; розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і лишках та про вжиті до них заходи.
Зі змісту положень п. 12.3 зазначеної Інструкції слідує, що результати проведення інвентаризації саме постійно діючою комісією оформлюється протоколом.
Крім того, іншими положеннями Інструкції передбачається оформлення наступних первинних інвентаризаційних документів: акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (форма затверджена в додатку 1 до Інструкції) - при проведенні постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб контрольних перевірок інвентаризації після закінчення інвентаризації. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (за формою затвердженою додатком № 2)(п. 12.5 Інструкції); відомість результатів інвентаризації - при проведенні інвентаризації придбаних чи споруджених, але не відображених у бухгалтерському обліку, основних засобів (за формою затвердженою в додатку 3)(п. 12.7 Інструкції); інвентаризаційні описи - при проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту (п. 12.18 і 12.9 Інструкції).
На підтвердження обставин факту проведення інвентаризації основних засобів позивач надав суду копію інвентаризаційного опису №1, затвердженого 04.04.2011 членами постійно діючої інвентаризаційної комісії товариства. Даний інвентаризаційний опис складений за формою, що в цілому відповідає типовій формі інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей (форма № М-21), затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, та містить відомості про рахунок обліку основних засобів, найменування, кількість та інвентарний номер основних засобів, фактичну наявність, кількість і вартість за даними бухгалтерського та податкового обліку, тимчасові податкові різниці (вартість).
Згідно цього інвентаризаційного опису, на 1 квітня 2011 року по кожному об'єкту основних засобів зазначені вартість окремо за даними бухгалтерського обліку (всього загальна вартість основних засобів становить 20 106 719,02 грн.) та окремо за даними податкового обліку (всього загальна вартість основних засобів становить 17 039 717,88 грн.), що в результаті сформувало тимчасові податкові різниці на загальну суму 3 067 001,14 грн.
У відповідності положень абз. 5 ст. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України вказану тимчасову податкову різницю, позивач амортизовував як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
За умовами п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат, зокрема, витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.
Враховуючи те, що достовірність та правильність обрахунку позивачем значення тимчасової податкової різниці контролюючим органом математично та методологічно спростовано не було, а факти проведення позивачем контрольних перевірок інвентаризації та інвентаризації придбаних чи споруджених, але не відображених у бухгалтерському обліку, основних засобів, що потребувало оформлення інших первинних інвентаризаційних документів ніж інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, матеріалами справи не підтверджуються, суд дійшов висновку що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві неправомірно зменшено показник задекларованих позивачем інших витрат, а тому висновок щодо порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 ПК України є безпідставним. У зв'язку з цим суд вбачає відсутність у відповідача правових підстав для здійснення нарахування позивачу податку на прибуток за наслідками перевірки, результати якої оформлені актом від 18.08.2014 № 380/1-22-07-30021648, та як наслідок, - про прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 № 0000062207 на підставі вказаного акта перевірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.08.2014 № 0008872207 і від 20.11.2014 № 0000062207.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» (код ЄДРПОУ 30021648) судові витрати у розмірі 669,90 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468461) за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2016 |
Оприлюднено | 01.08.2016 |
Номер документу | 59269146 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні