Ухвала

від 22.09.2016 по справі 826/470/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/470/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Мотиль В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастербіч Систем» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 2, а.с. 106), просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0000062207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 22 142 грн. за основним платежем та на 5 536 грн. за штрафними санкціями (на підставі акту від 18.08.14);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 р. № 0008872207, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 885 397 грн. (декларація № 9090387754 від 12.02.2014 р., звітний період, за який подано декларацію - 2013 рік), яке прийнято на підставі акту від 18.08.14 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.11.2014 р.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, було подано касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 березня 2016 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, ВАС України зазначив, що поданий позивачем протокол засідання інвентаризації комісії не може підміняти наведені облікові документи та не може бути визнаний достатнім доказом для аналізу результатів інвентаризації та перевірки правильності обчислення амортизаційних нарахувань виходячи з залишкової вартості об'єктів основних фондів.

А відтак для надання об'єктивної юридичної оцінки діям Інспекції з виключення з податкового обліку Товариства витрат по амортизації тимчасової податкової різниці судам слід було витребувати та дослідити відповідні документи (інвентаризаційний опис, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей тощо), дослідивши факт проведення відповідної інвентаризації на підприємстві позивача, правильність визначення залишкової вартості об'єктів основних фондів у ході такої інвентаризації та обчислення амортизаційних нарахувань.

При цьому суд касаційної інстанції погодився з наданою судами правовою оцінкою по епізоду, пов'язаному з відображенням платником у складі витрат вартості сировини, поставленої позивачеві ТОВ «Хімпласт» за договором поставки від 03.01.2012 року № 030112 та ТОВ «Мастербіч систем» за договором поставки сировини від 02.01.2013 року № 11К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2016 року справа №826/470/15 було прийнята до провадження суддею Абловим Є.В.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна» було задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, було подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо неправомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що достовірність та правильність обрахунку позивачем значення тимчасової податкової різниці контролюючим органом математично та методологічно спростовано не було, а факти проведення позивачем контрольних перевірок інвентаризації та інвентаризації придбаних чи споруджених, але не відображених у бухгалтерському обліку, основних засобів, що потребувало оформлення інших первинних інвентаризаційних документів ніж інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, матеріалами справи не підтверджуються; щодо висновків акта перевірки в частині завищення товариством показника задекларованих витрат на суму коштів сплачених ним за придбану у ТОВ «Хімпласт» та у ТОВ «Мастербіч Сістем» суд першої інстанції послався на висновки Вищого адміністративного суду України, що наведені в тексті ухвали від 09.03.2016 № К/800/26176/15, про протиправність висновків акта перевіркив цій частині.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 17.07.2014 року №2088/22-07, від 17.07.2014 року 2085/17-02, від 17.07.2014 року №2087/17-02, від 17.07.2014 року №2099/22-06 від 21.07.2014 року №2145/22-06, від 17.07.2014р. №2108/22-07, від 17.07.2014 р. №2107/22-07 виданих ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - Блізненком Вячеславом Володимировичем, головним державним ревізором-інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; Дериком Русланом Миколайовичем головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управлінні податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; Чурілкіним Миколою Володимировичем головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями та операціями у сфері З управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; Варенко Сергієм Федоровичем головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, управління доходів і зборів фізичних осіб, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; Тарасюком Олександром Петровичем головним державним ревізором інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві;Білоконь Євгеном Олеговичем, головним державним ревізором-інспектором податкової та митної служби І рангу, відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів м. Києва; Цимбал Наталією Миколаївною, головним державним ревізором-інспектором податкової та митної служби І рангу, відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів м. Києва - згідно ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-УІ змінами та доповненнями, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу начальника ДШ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 р. №1682 проведена планова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Коверіс Рігід Україна», (код ЄДРПОУ 30021648) (далі по тексту TOB «Коверіс Рігід Україна» або Товариство), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

TOB «Коверіс Рігід Україна» проінформоване про проведення планової виїзної перевірки повідомленням від 07.07.2014 року №89/26-50-22-07, та копією наказу від 04.07.2014 року №1682, які надіслано поштою на податкову адресу підприємства, а саме м. Київ, вул. Новопирогівська, буд.66 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 10.07.2014 року.

Направлення на проведення документальної планової перевірки пред'явлено головному бухгалтеру TOB «Коверіс Рігід Україна» Пешніній Ірині Георгієвні 17.07.2014 року.

Перевірку проведено з відома директора TOB «Коверіс Рігід Україна» Стіпахно Івана Івановича та в присутності головного бухгалтера TOB «Коверіс Рігід Україна» Пешніній Ірині Георгієвні.

Перевірка проводилась в період з 17.07.2014 року по 13.08.2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 18.08.2014 року №380/1-22-07-30021648, у висновку якого зазначено, що підприємством в порушення вимог п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено завищення задекларованих збитків на загальну суму 1 885 397 грн. за 2013 р. та заниження податку на прибуток на 22 142 грн. за 2013 р.

18.08.2014 року позивачем до ДПІ подано заперечення на акт перевірки.

28 серпня 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008872207, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 885 397 грн.

Надалі, 08.09.2014 року, Товариством подано скаргу до ГУ Міндоходів у м. Києві.

Крім іншого, до скарги було додано копії договорів з вищезгаданими контрагентами, копії банківських виписок, копії матеріальних звітів та актів на виготовлення продукції, копії видаткових накладних, відомості про рух по складу незавершеного виробництва та готової продукції, калькулювання продукції, наказ про інвентаризацію станом на 01.04.2011 року, накладні на реалізацію продукції. 20.10.2014 року, позивачем також подана скарга до ДФС України до якої також надано вищезгадані документи.

Як вбачається з матеріалів справи, скарги не були задоволені.

20 листопада 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062207, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 22 142 грн. за основним платежем та на 5 536 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів зауважує, реальність операцій між Позивачем та ТОВ «Хімпласт» і ТОВ «Масербіч Сістем» встановлена попередніми судовими рішеннями, правову оцінку з цього питання висловив Вищий адміністративний суд України, тому в рамках даного апеляційного перегляду досліджується правомірність віднесення до складу витрат витрат по амортизації тимчасової податкової різниці, що виникла за результатами інвентаризації основних засобів.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

В силу норм пп. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) 144.1. амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів, вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України; вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств; вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Пунктами 146.2, 146.3 ст. 146 цього Кодексу визначено, що амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Пунктом. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

При цьому, відповідно пп 14.1.188 і 14.1.189 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «податкова різниця» - різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом III цього Кодексу, а «тимчасова податкова різниця» - податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах. Отже, передумовою нарахування амортизації за наведеними правилами, які підлягали застосуванню починаючи з 01.04.2011, є проведення інвентаризації об'єктів основних фондів на підприємстві з метою визначення залишкової вартості активів (зокрема, основних засобів) як початкової величини для амортизаційних нарахувань.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок інвентаризації на підприємстві був врегульований, зокрема, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69.

Зазначеною Інструкцією передбачаються такі форми первинних інвентаризаційних документів: акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (додаток 1 до Інструкції); книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток 2); відомість результатів інвентаризації (додаток 3), які призначені для узагальнення інформації про проведення інвентаризації взагалі або про контрольні перевірки окремих ділянок підприємства.

Так, у відповідності до п. 12.1 цієї Інструкції для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Такі постійно діючі інвентаризаційні комісії згідно положень п. 12.3 Інструкції.

З аналізу приписів п. 12.3 зазначеної Інструкції слідує, що результати проведення інвентаризації саме постійно діючою комісією оформлюється протоколом.

Для оформлення результатів інвентаризації використовується інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № М-21, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів), в якому відображаються найменування цінностей і об'єктів (предметів), їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. Матеріалами справи підтверджується, що в квітні 2011 року на підставі наказу віце-президента Товариства Стіпахна І.І. від 24.03.2011 року № 3 «Про проведення інвентаризації» постійно діючою комісією, склад якої затверджений цим наказом, була проведена інвентаризація основних засобів та інших необоротних активів на підприємстві та визначення об'єктів основних засобів для відображення їх у податковому обліку станом на 1 квітня 2011 року по групах.

Результати засідання інвентаризаційної комісії були оформлені протоколом від 04.04.2011 № 1.

Згідно цього протоколу засідання інвентаризаційної комісії за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 на підприємстві були в наявності та обліковувались основні засоби у розмірі 1 948 657 грн., а тимчасова податкова різниця склала 3 067 001,14 грн.

Таким чином, різниця між залишковою (балансовою) вартістю основних засобів по бухгалтерському обліку та залишковою вартістю основних засобів по податковому обліку позивача станом на 01.04.2011 складає від'ємну різницю у розмірі 3 067001,14 грн.

На підтвердження обставин факту проведення інвентаризації основних засобів Позивачем надано копію інвентаризаційного опису №1, затвердженого 04.04.2011 року членами постійно діючої інвентаризаційної комісії товариства (т.1, а.с. 205-229).

Наданий інвентаризаційний опис складений за формою, що в цілому відповідає типовій формі інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей (форма № М-21), затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, та містить відомості про рахунок обліку основних засобів, найменування, кількість та інвентарний номер основних засобів, фактичну наявність, кількість і вартість за даними бухгалтерського та податкового обліку, тимчасові податкові різниці (вартість).

Згідно цього інвентаризаційного опису, на 1 квітня 2011 року по кожному об'єкту основних засобів зазначені вартість окремо за даними бухгалтерського обліку (всього загальна вартість основних засобів становить 20 106 719,02 грн.) та окремо за даними податкового обліку (всього загальна вартість основних засобів становить 17 039 717,88 грн.), що в результаті сформувало тимчасові податкові різниці на загальну суму 3 067 001,14 грн.

У відповідності положень абз. 5 ст. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України вказану тимчасову податкову різницю, позивач амортизовував як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

За визначенням п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат, зокрема, витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Отже, проаналізувавши вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно наданих Позивачем документів чітко видно, що за даними бухгалтерського обліку на 01.04.2011 року на Підприємстві були в наявності та обліковувались основні засоби у розмірі 1948657,00 гривень. Крім того, відповідно до даних останньої Декларації з податку на прибуток Підприємства за 1 квартал 2011 року, яка подавалась за ще діючим на той час Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, залишкова балансова вартість основних засобів на 01.04.2011 року складала 5015958,00 гривень.

Отже, різниця між залишковою (балансовою) вартістю основних засобів по бухгалтерському обліку та залишковою вартістю основних засобів по податковому обліку на 01.04.2011 року складає від'ємну різницю у розмірі 3067001,14 грн., що підтверджено необхідними первинними документами.

Таким чином, відповідно до наведених даних, загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, тобто виникає тимчасова податкова різниця, яка амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Після проведення інвентаризації та встановлення відповідних даних Підприємство діяло відповідно до статті 6 підрозділу 4 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України та така тимчасова податкова різниця амортизувалась як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.