Рішення

від 26.05.2015 по справі 913/28/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 травня 2015 року Справа № 913/28/15

Провадження №15/913/28/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Сєвєродонецької міської ради, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 07.02.2012 до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Забашта О.О. - представник, довіреність №1 від 07.05.2015;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 07.02.2012 до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.04.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 12.05.2015.

Відповідач відзивом б/н від 06.05.2015 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що рішення Сєвєродонецької міської ради №431 було чинним в певний проміжок часу - з 01.07.2011 по 01.04.2014; що в момент укладення сторонами додаткової угоди б/н від 07.02.2012 рішення №431 було чинним та діяло і його дія не була зупинена та/або припинена; що скасування акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням; що в рішеннях судів першої та касаційної інстанцій не сказано, що рішення №431 скасоване з моменту його прийняття; що спірна додаткова угода набрала чинності 14.03.2012, а отже позовна давність щодо визнання її недійсною сплила 14.03.2015.

Відповідач в судове засідання не прибув, просив суд розглянути справу за відсутності представника.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.05.2015 розгляд справи відкладено на 26.05.2015.

Позивач письмовим поясненням №25-01 від 25.05.2015 заперечення відповідача відхилив та просив суд задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 26.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 2901 від 23.03.2006 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,7441 га, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Єгорова, б.11, кв.32, під 76/100 часток будівель та споруд.

29.09.2006 між Сєвєродонецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" було укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352.

Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №2901 від 23.03.2006 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під 76/100 часток будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Єгорова, б.11, кв.32.

В п.2 договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7441 га, у тому числі: капітальна одноповерхова - 0,1025 га, капітальна трьох і більше поверхова - 0,2048 га, тимчасова - 0,0259 га, під спорудами - 0,0186 га, під проїздами та площадками - 0,2794 га, під зеленими насадженнями - 0,1129 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 905941 грн 75 коп. (п.5 договору).

Згідно п.8 договору він укладений на 25 років строком по 28.08.2031 включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 9965 грн 36 коп. на рік.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством (п.12 договору).

Згідно п.14 договору земельна ділянка передається в оренду: під 76/100 часток будівель та споруд.

17.04.2008 між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни в п.п.5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, п.5 змінили на "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 1072917 грн 79 коп.".

19.05.2009 між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни в п.п.5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, п.5 змінили на "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 1235950 грн 10 коп.".

07.02.2012 між сторонами була укладена додаткова угода б/н, державна реєстрація від 14.03.2012 за №441290004000734.

В цій угоді від 07.02.2012 зазначено, що вона укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011 за №516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 25.05.2011.

Згідно з п.1 вказаної додаткової годи п.5 розділу "Об'єкт оренди" змінено на "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:05:026:0044 становить: 1952592 грн 81 коп.".

Пункти 9, 11 договору оренди землі змінено на: "Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі з 01.07.2011 по 31.12 2011 - 68340 грн 75 коп. на рік, що складає 3,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 87866 грн 68 коп. на рік, що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 97629 грн 64 коп. на рік, що складає 5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 107392 грн 60 коп. на рік, що складає 5,5% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 - 117155 грн 57 коп. на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 5695 грн 06 коп., з 01.01.2012 по 31.12 2012 - 7322 грн 22 коп., з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 8135 грн 80 коп., з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 8949 грн 38 коп., з 01.01.2015 - 9762 грн 96 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.3 додаткової угоди б/н від 07.02.2012, державна реєстрація від 14.03.2012 №441290004000734, вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011.

03.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" звернулося до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням №39/14, в якому просило внести зміни до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.10.2014 №4176 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" у внесенні змін до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких в т.ч. відноситься і визнання правочину недійсним.

Предметом розгляду даної справи є питання недійсності правочину - додаткової угоди б/н від 07.02.2012, державна реєстрація від 14.03.2012 №441290004000734, до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352.

Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Абзацами 1-2 пп.2.1 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до абзацу 2 ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч.1 ст.15, ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Також за пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.288.1., 288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.4., пп.288.5.1., 288.5.2. п. 288.5. ст.288 Податкового кодексу України (в редакції на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів-чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди.

Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За ч.2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до положень ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено приписами ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Сєвєродонецька міська рада прийняла рішення №431 від 29.03.2011, яке було визнано протиправним та скасовано постановою суду в адміністративній справі, що набрала чинності 01.04.2014.

01.04.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено в силі судове рішення Сєвєродонецького міського суду від Луганської області від 03.08.2012 у адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011.

Оскільки рішення №431 від 29.03.2011 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

В рішенні Сєвєродонецької міської ради №3980 від 12.06.2014 "Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка", яке набрало чинності з 01.01.2015, зазначено, що рішення №1212 від 19.01.1998 визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2015, хоча у рішенні №431 від 29.03.2011 зазначалося, що вищевказане рішення №1212 від 19.01.1998 втрачає чинність з 01.07.2011.

Таким чином, самим відповідачем фактично визнано, що рішення ради №431 від 29.03.2011 не мало правових наслідків у вигляді зміни нормативно-грошової оцінки землі та втрати чинності попереднім відповідним рішенням ради №1212 від 19.01.1998.

Відносно доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак, днем початку перебігу вказаного строку є дата набрання законної сили постановою суду, якою скасовано рішення №431 від 29.03.2011, що було підставою для укладення спірної додаткової угоди, а саме - 01.04.2014 (дата прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали, якою залишено в силі постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 про скасування рішення №431 від 29.03.2011).

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" звернулось до місцевого господарського суду із позовною заявою 16.04.2015, тобто, в межах встановленого ст.257 Цивільного Кодексу України трирічного строку позовної давності.

Необґрунтованими суд вважає і доводи відповідача відносно того, що рішення Сєвєродонецької міської ради №431 було чинним в певний проміжок часу - з 01.07.2011 по 01.04.2014, оскільки воно було скасоване як протиправне, а відтак з моменту його прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди землі в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та відповідно, розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 31.03.2015 у справі №922/4505/14, від 14.04.2015 у справі №922/4130/14, від 13.05.2015 у справі №922/4310/14.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" до Сєвєродонецької міської ради задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 07.02.2012, державна реєстрація від 14.03.2012 №441290004000734, до договору оренди землі від 29.08.2006, державна реєстрація від 06.09.2006 №040641900352, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" та Сєвєродонецькою міською радою.

3. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради, вул.Леніна, 32, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 26204220, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна", квартал МЖК "Мрія", 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 30009704, судовий збір у сумі 1218 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015.

Суддя С.В. Смола