Постанова від 27.05.2015 по справі 5011-1/5679-2012

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 5011-1/5679-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Клімасан Україна" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 р. у справі № 5011-1/5679-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Клімасан Україна" довідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" третя особаприватна компанія з обмеженою відповідальністю "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." простягнення 2 155 853,76 євро в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Захаров О.В.;

відповідача: Денисенко О.М., Кучма О.Л.;

третьої особи: Захаров О.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІМАСАН УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 2 015 089,39 євро, з яких: 2 010 132, 90 євро за неналежне виконання відповідачем умов договорів № 100706 від 18.11.2006 і № 11/07S від 27.11.2007 та 4 956,49 євро - 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2012 у справі №5011-1/5679-2012 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третіх осіб: Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Discovery Digital Limited" на стороні відповідача та "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." на стороні позивача.

Позивач звернувся до суду із заявою від 10.12.2013 про збільшення суми позовних вимог, відповідно до якої, просив суд стягнути з відповідача 2 010 132, 90 євро за неналежне виконання відповідачем умов договорів № 100706 від 18.11.2006 та № 11/07S від 27.11.2007, 106729,79 євро 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2014 позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАСАН УКРАЇНА" 30292702,80 грн. страхового відшкодування, що еквівалентно 2010132,90 євро (по офіційному курсу НБУ станом на 31.03.2014 - 15,07 грн.), 1608417,94 грн. 3% річних, що еквівалентно 106719,79 євро (по офіційному курсу НБУ станом на 31.03.2014 - 15,07 грн.) та 65640,00 грн. судового збору.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з офіційним документом №J339734 від 07.08.2012 державного нотаріусу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (Т. 2, а.с. 149) підтверджено дані від 02.08.2012, викладені Реєстратором компаній Англії та Уельсу (Т. 2, а.с. 150), згідно з якими Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Discovery Digital Limited" ліквідовано 17.07.2012.

На підставі статей 25, 27, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.06.2014 та виключено третю особу, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Discovery Digital Limited", зі складу учасників судового процесу у справі №5011-1/5679-2012. За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014, у справі № 5011-1/5679-2012 оскаржуване рішення залишено без змін. Не погодившись з рішеннями першої та апеляційної інстанціі Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" звернулось до Вищого господарського суду України з відповідною касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2014 року у справі №5011-1/5679-2012 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" частково задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 у справі № 5011-1/5679-2012 скасовано. Справу № 5011-1/5679-2012 передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2014р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року у справі №5011-1/5679-2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАСАН УКРАЇНА" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2014.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

До початку судового засідання надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не мав достатньо часу для підготовки до судового засідання, яке призначено ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2015р. на 27.05.2015 р.

Судом касаційної інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задовольняється, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2015 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів вважає, вказані в клопотанні відповідача обставини не є підставою для відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Акціонерною компанією "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." (продавець за договором) та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Discovery Digital Limited" (покупець за договором) укладено контракт поставки № 100706 від 10.07.2006 (надалі - контракт № 100706) та №11/07S від 22.11.2007 (надалі - контракт №11/07S).

Відповідно до пункту 1.1. вказаних контрактів, продавець продає, а покупець купує торгові морозильні ларі класу "Б", виробництва турецької фірми Klimasan (надалі - товар ). Характеристика товару, що є предметом контракту, міститься у пункті 1.2., а також у додатку 1 і таблиці № 1.

За контрактом №100706, з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.08.2006 (Т. 1 а.с. 26-29), поставлено 10005 одиниць ларів. Вартість товару визначено у пункті 3 контракту і становить (з урахуванням змін) 1044829,00 євро за весь товар.

За контрактом №11/07S поставлено 4000 одиниць ларів. Вартість товару, поставленого згідно з контрактом №11/07S, визначено у пункті 3 контракту і становить 1110500,00 євро за весь товар.

Поставку здійснено на умовах CIF Одеса згідно з ІНКОТЕРМС - 2000.

Розрахунки покупця з продавцем здійснюються, згідно з графіками, затверджених у пункті 4 відповідного договору, якими передбачено розстрочення оплати ціни товару.

Додатковою угодою №2 від 01.08.2007 до контракту поставки № 11/07S в частині строку оплати (пункт 4 контракту) внесено зміни, якими неоплачена частина ціни збільшена, а її оплата - відстрочена. З урахуванням вказаних змін покупець зобов'язаний розрахуватись з продавцем за контрактом поставки № 100706 не пізніше 30.09.2011 - 874829 євро, а за контрактом поставки № 11/07S - згідно з таким графіком: не пізніше 30.09.2010 - 250000 євро, не пізніше 30.09.2011 - 108652 євро, не пізніше 30.09.2012 - 1000000 євро. При цьому, неоплачена частина ціни товару сторонами збільшена на суму 250000 євро.

Продавцем направлено на адресу покупця вимогу № 601 від 07.12.2011 (Т. 1, а.с. 58) про оплату заборгованості за контрактом № 11/07S в сумі 1358652,00 євро до 15.12.2011. Вказана вимога отримана 12.12.2011 та 14.12.2011, що підтверджується нотаріально посвідченими заявами державного службовця виконавчої служби на ім'я Семюєль Костело, підтвердженими апостилем. Проте покупцем зобов'язання за вимогою не виконано.

Акціонерною компанією "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." 18.11.2006 укладено з відповідачем у справі договір страхування фінансового ризику № 100706/1S за контрактом поставки № 100706.

"Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." 27.12.2007 укладено з відповідачем у справі договір страхування фінансового ризику за контрактом поставки №11/07S.

Згідно п. 1.4. договорів страхування об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням йому шкоди, заподіяної внаслідок невиконання чи неналежного виконання покупцем умов контракту поставки щодо оплати поставленого страхувальником згідно Контракту товару. Копії контрактів поставки і доповнень до них є невід'ємною частиною договорів страхування.

У відповідності з п. 1.6. договорів страхування, під страховим випадком розуміється несплата покупцем поставлених страхувальником товарів в сумі і строки, передбачені контрактом поставки і додатками до нього, в тому числі (відповідно до змін, внесених п. 1 додаткової угоди №5 від 22.12.2009 р. та п.1 додаткової угоди № 2 від 22.12.2009 р. - внаслідок припинення покупця.

У п. 1.7. договорів страхування зазначено, що страховик несе відповідальність за пряму матеріальну застраховану шкоду, заподіяну страхувальнику, під якою розуміється фактична сума поставленого згідно контракту поставки, але неоплаченого в строк товару. Страхова сума, встановлена договорами страхування, визначена у сталому показнику і залишається незмінною протягом всього строку дії відповідного договору страхування.

Відповідно до пункту 1.12 договорів страхування, безумовна франшиза становить 10% від будь-якої і всякої шкоди, що мав місце у зв'язку з несплатою кожного платежу, розмір і строки оплати якого передбачені контрактом поставки, і не може бути менше за 50000,00 євро.

До договорів страхування внесено зміни щодо розміру страхової суми, розміру страхової премії, строку дії договору страхування. Страхову суму встановлено на весь період дії договору, з урахуванням змін становить: за договором страхування №100706 - 1184829,00 євро (в редакції пункту 1 додаткової угоди №4 на період з 18.07.2006р. до 30.11.2011р. (в редакції пункту 3 додаткової угоди №5 від 22.12.2009 до договору страхування №100706).

Дію кожного з договорів страхування продовжено сторонами з відстроченням строку оплати товару за відповідним контрактом поставки, за відповідну додаткову страхову премію на користь відповідача, яка розраховувалась, виходячи з розміру заборгованості покупця, ризик неповернення якої передавався під страховий захист, а також зі строку, протягом якого встановлювалась дія страхового захисту.

Покупцем 30.09.2010р. не сплачено черговий платіж в сумі 250000,00 євро згідно з контрактом №11/07S.

У зв'язку з несплатою платежу, Акціонерна компанія "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." звернулася до страхувальника із заявою про настання страхового випадку від 24.11.2010р., яка отримана страхувальником 26.11.2010р., що підтверджується квитанцією кур'єрської служби.

Листом №08-02-11/29464 від 24.12.2010р. Відкрите акціонерне товариство Національне акціонерне страхове компанія "ОРАНТА" (страхувальник) повідомилело Акціонерну компанію "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." (страховик), що через ненадання заяви про настання страхового випадку та недоведеність настання страхового випадку страхувальник не може розпочати процедуру врегулювання даної події як страхового випадку.

Відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (страхувальник) отримано лист від Акціонерної компанії "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S." №13217 від 28.12.2010 про розгляд попереднього листа в якості заяви про настання страхового випадку.

У відповідь на вказаний лист Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач) листом №01-01/321 від 12.01.2011р. відмовлено у виплаті страхового відшкодування Акціонерній компанії "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.", звжаючи на те, що фінансовий ризик не застраховано.

Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Discovery Digital Limited" (покупцем) 30.09.2011р. не сплачено черговий платіж в сумі 108652,00 євро за контрактом №11/07S з урахуванням змін, а також - в сумі 874829,00 євро, за контрактом №100706.

Акціонерною компанією "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S" заявами повідомлено відповідача про настання страхового випадку від 28.11.2011р. на суму 108652,00 євро за договором №11/07S та на суму 874829,00 євро за договором №100706/18.

Листами від 02.12.2011р. вих. 308-02/33383 та від 02.12.2011р. вих. №08-02/33384 Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (страхувальник) відмовлено у виплаті страхового відшкодування за заявленими подіями.

Акціонерною компанією "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S" (продавець) передано право вимоги страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Клімасан Україна", уклавши з останнім договір про відступлення права вимоги № 05-122 від 05.03.2012р. за договором страхування №100706 в сумі 787346,10 євро та договір про відступлення права вимоги від 05.03.2012р. № 05-121 за договором страхування № 11/07S в сумі 122 2786,80 євро.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 12.04.2012р. вих. №578/42/09-8 щодо сплати страхового відшкодування за договорами страхування № 100706 та № 11/07S, повідомляючи про те, що він є новим кредитором. Вказану вимогу отримано відповідачем 13.04.2012р. з вхід. №1-03/711. Проте відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Позивачем заявлено до стягнення 2116862,69 євро, в тому числі 2010132,10 євро страхового відшкодування за договорами страхування та 106729,79 євро 3% річних.

Договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно - правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою внормовано, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

У статті 983 Цивільного кодексу України врегульовано, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що третьою особою сплачено страхові платежі у повному обсязі, а саме: за договором страхування №100706 на суму 65 119,05 євро та за договором страхування №11/07S на суму 66 750,57 євро. Вказані факти встановлені Київським апеляційним господарським судом у справі № 910/9060/13 постанова від 06.11.2013р. та у справі № 910/9067/13 постанова від 06.11.2013р.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків, і здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування", страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Відповідно до статті 991 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про страхування", підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законодавством України та умовами договору страхування, які не суперечать законодавству України.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить Закону України "Про страхування". Відмова страховою компанії має бути чітко регламентована договором - як відмова, і тільки як така, що не суперечить Закону. Відмова у виплаті страхового відшкодування з будь-яких інших підстав є незаконною.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на день розгляду справи договори страхування є чинними, оскільки постановою від 06.11.2013р. у справі № 910/9060/13 залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, яким було відмовлено ВАТ НАСК "Оранта" у задоволенні позову до ТОВ "Клімасан Україна", акціонерного товариства "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S" про визнання недійсними договору страхування №100706 та додаткових угод до нього, а також постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. у справі № 910/9067/13 залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, яким ВАТ НАСК "Оранта" відмовлено у задоволенні позову до ТОВ "Клімасан Україна" і до акціонерного товариства "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S" про визнання недійсними договору страхування №11/07S та додаткових угод до нього.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої та апеляційної інстанції дійшли до передчасних висновків, неповно з'ясували фактичні обставини справи, в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надано належної правової оцінки наступному.

Правильно встановивши, що продавець постачає товар на умовах CIF, Одеса, Україна у відповідності до Інкотермс-2000, господарські суди попередніх інстанцій не врахували, що згідно з розділом CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2000) термін "CIF" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Доказами поставки згідно Інкотермс-2000 при цьому є звичайний транспортний документ, виписаний для узгодженого порту призначення. Цей документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротна морська накладна, документ перевезення внутрішнім водним транспортом) повинний поширюватися на товар, що продається, бути датованим у межах строків, узгоджених для відвантаження товару, давати покупцю можливість вимагати товар від перевізника в порту призначення та, за відсутності іншої домовленості, давати покупцю можливість продати товар у дорозі третій особі шляхом виконання передавального напису на документі на користь наступного покупця (оборотний коносамент) або шляхом повідомлення перевізника.

В матеріалах справи містяться коносаменти, які мали б стати предметом аналізу та дослідження. Проте господарськими судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки таким коносаментам, як доказам поставки товару за контрактами поставки № 100706 від 10.07.2006р. та №11/07S від 22.11.2007р. та їх змісту.

Судова колегія зауважує, що виходячи з вимог поставки товару на умовах CIF саме відповідні транспортні документи (оборотний коносамент, необоротна морська накладна, документ перевезення внутрішнім водним транспортом), є належними доказами поставки товару в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відсутність в матеріалах справи якісних копій вантажних митних декларацій, які б підтверджувати надходження товару до порту Одеса та митну територію України, за умови надання інших належних доказів поставки товару на умовах CIF, свідчить про не з'ясування судами попередніх інстанцій всіх суттєвих обставин справи.

В матеріалах справи також містяться листи Кіровоградської митниці Міндоходів №2015/03/11-70-51 від 26.12.2014 року та №42/03/11-70-51-22 від 05.02.2015 року щодо факту митного оформлення товарів вантажовідправником якого є Акціонерна компанія "Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S" за тими коносаментами, номерами контейнерів, рахунками та сумами за договорами поставки, які були предметом страхування, оцінки яким як додатковим доказам поставки товару, місцевий та апеляційний суди не надали.

Суди попередніх інстанцій пославшись на розмитнення товарів по договорах № 044 від 14.07.2006 р. між приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Діскавері діджітел лімітед" і СП Українсько - англійське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрбіомед" та № 27/11 між приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Діскавері діджітел лімітед" і СП Українсько - англійське підприємство з іноземними інвестиціями "Укрбіомед", не навели жодного доказу, який би свідчив про відсутність саме поставки товару за належно доведеним фактом відвантаження Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S. за договорами № 100706 та № 11/07S.

Судами не надано оцінки листу приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Діскавері Діджітел Лімітед" від 11.12.2009 р. на адресу відповідача, в якому йдеться про заборгованість та терміни погашення.

Вказаний факт не спростований належними доказами та не досліджувався судами.

Суди також не надали увагу тому факту, що в договорах поставки № 100706 від 10.06.2006 р. та № 11/07S від 22.11.2007 р. покупцями є приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Діскавері Діджітел Лімітед" та СП у формі ТОВ "Укрбіомед".

Крім того, суди не досліджували порядок проведення розслідування за страховим випадком.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

За загальним правилом рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 111 7 цього Кодексуне має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клімасан Україна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 р. у справі № 5011-1/5679-2012 скасувати. Справу № 5011-1/5679-2012 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий: Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.