Ухвала

від 28.05.2015 по справі 810/1114/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1114/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, прокуратури Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю - прокуратури Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, за участю - прокуратури Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області № 3472/0007752201, № 3473/0007812201 та № 3474/0007792103 від 10 листопада 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та прокуратура Київської області, звернулися з апеляційними скаргами, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позов відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в жовтні 2014 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області та Головного управління Міндоходів у Київській області у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР Головного управління Міндоходів у Київській області майора податкової міліції Бойка М.І. від 16 вересня 2014 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ «Узинський цукровий комбінат», код за ЄДРПОУ 00372536 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року» та згідно наказів Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 1403 від 01 жовтня 2014 року «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та № 1447 від 14 жовтня 2014 року «Щодо продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Узинський цукровий комбінат» проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТДВ «Узинський цукровий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено Акт № 3365/10-02-22-01/00372536/108 від 28 жовтня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п .п. ХХ п. 4 ст. 15 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 2729056, 00 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. 1, 2 п. 198.6 ст. ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 163525665 грн., у т.ч. за січень 2013 року - 1800135 грн., лютий 2013 року - 1603147 грн., березень 2013 року - 7877370 грн., квітень 2013 року - 12140498 грн., травень 2013 року - 8077066 грн., червень 2013 року - 7025202 грн., липень 2013 року - 7913476 грн., серпень 2013 року - 8380736 грн., вересень 2013 року - 3293510 грн., жовтень 2013 року - 8529004 грн., листопад 2013 року - 9533198 грн., грудень 2013 року - 5336043 грн., січень 2014 року - 5018698 грн., лютий 2014 року - 10859867 грн., березень 2014 року - 13734684 грн., квітень 2014 року - 13901046 грн., травень 2014 року - 9695572 грн., червень 2014 року 9917641 грн., липень 2014 року - 12208118 грн., серпень 2014 року - 6680654 грн.;

- п. 50.1 п. б ст. 50 ПК України, в результаті чого занижено фінансову санкцію в розмірі 5% в результаті не застосування фінансової санкції при самостійному виявленні арифметичних помилок у складі податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 15060 грн., в тому числі за травень 2013 року - 4634 грн., квітень 2014 року - 10426 грн.

- п. 217.1 ст. 217 ПК України, в результаті чого занижено акцизного податку, що підлягає сплаті (основний платіж) - 805121968,71 грн. за період з 01.01.2013 по 31.08.2014, в тому числі за січень 2013 року - 8975414,23 грн., лютий 2013 року - 7981366,93 грн., березень 2013 року - 39386856,08 грн., квітень 2013 року - 60702492,36 грн., травень 2013 року - 40229082,10 грн., червень 2013 року - 35126012,80 грн., липень 2013 року - 39542375,19 грн., серпень 2013 року - 41888534,06 грн., вересень 2013 року - 16467554,70 грн., жовтень 2013 року - 42622571,37 грн., листопад 2013 року - 47540185,75 грн., грудень 2013 року - 23986383,53 грн., січень 2014 року - 25093484,28 грн., лютий 2014 року - 54250433,10 грн., березень 2014 року - 66385247,78 грн., квітень 2014 року - 67156227,81 грн., травень 2014 року - 46153173,78 грн., червень 2014 року 47813819,13 грн., липень 2014 року - 60996324,69 грн., серпень 2014 року - 32824429,04 грн.;

- ст. 2 Закону України від 19.12.1995 №481-95/ВР, підприємство не має ліцензії на право виробництва спирту (біоетанолу). На підставі ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481-95/ВР (виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого, виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень). До суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 173579592,71 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 3472/0007752201 від 10 листопада 2014 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 4093584 грн., з яких: 2729056 грн. - за основним платежем; 1364529 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 3473/0007812201 від 10 листопада 2014 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 245289251 грн., з яких: 163525665 грн. - за основним платежем; 81763586 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 3474/0007792103 від 10 листопада 2014 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "акцизний податок (спирт)" у розмірі 1006421160,89 грн., з яких: 805121968,71 грн. - за основним платежем; 201299192,18 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Між тим, колегія суддів з рішенням суб»єкта владних повноважень не погоджується, виходячи з наступног.

Так, з приводу податкового повідомлення-рішення № 3474/0007792103 від 10 листопада 2014 року, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з акцизного податку (спирт), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки у відповідності до технологічного регламенту від 08 січня 2013 року та Технічних умов ТУ У 20.5-00372536-001:2013 підприємство виробляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ). В серпні 2014 року старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Бойко М.І. на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» було відібрано зразки продукції. Відповідно до листа ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів» № 419-14 від 21 серпня 2014 року зразки, що проходили випробування, є спиртовмісними рідинами, при цьому об'ємна частка сприту етилового (етанолу) складає 98,2-99,2%.

У відповідності до експертного висновку № К-1695 від 08 вересня 2014 року Київської торгово-промислової палати зразки продукції (КМПУ), відібрані на ТДВ «Узинський цукровий комбінат», відповідають коду УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 - спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту 80% або більше, сприт етиловий та інші спиртові дистиляти та спирті напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані будь-якої концентрації.

Податковий орган посилається на те, що позивачем в порушення п. 217.1 ст. 217, п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України здійснювалось виробництво та реалізація підакцизного товару (КМПУ) в січні-грудні 2013 року в кількості 6642, 104 тон (8262182, 153 літрів) та в січні-серпні 2013 року в кількості 5545, 793 тон (6965864, 249 літрів) у перерахунку на 100-відсотковий спирт без сплати акцизного податку, внаслідок чого не задекларовано та не сплачено акцизного податку на суму 805121968, 71 грн.

Також зазначено, що позивачем в порушення п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 ПК України не подавались у встановлений строк до податкового органу податкові декларації з акцизного податку.

Крім того, вказано про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки підприємство здійснювало виробництво спирту етилового без відповідної ліцензії на право виробництва сприту (біоетанолу).

Проте, вказані висновки податкового органу колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПК України - платниками податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно до п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПК України - підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

При цьому, п. 215.1 ст. 215 ПК України передбачено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - незаконним виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ратифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.

При цьому, повний технологічний цикл виробництва визначається як - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу.

Частина перша ст. 17 Закону передбачає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 17 Закону встановлено, що за виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону - виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.

При вирішенні питання щодо поширення наведених норм на позивача судом враховано наявність судових рішень в адміністративних справах №826/17484/14, №810/5233/14 та №810/5812/14.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у справі № 826/17484/14 за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій № 000307, № 000308 від 27 жовтня 2014 року за порушення підприємством ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва спирту етилового без наявної ліцензії та зберігання спирту у місці зберігання спирту, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігань, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначені рішення були визнані протиправними та скасовані.

Крім того, даним судовим рішенням встановлено, що позивач здійснює виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) за технологією, передбаченою Технічними умовами "Компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) ТУ У 20.5.-00372536-001:2013", який використовується як антидетонаційна домішка до автомобільних бензинів на нафтовій основі та як окремий компонент у сумішевих бензинах.

Зазначена постанова набрала законної сили 05 березня 2015 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 рок у справі № 826/17484/14.

Також, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі № 810/5233/14 за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1300 від 04 вересня 2014 року «Про затвердження Порядку роботи представників Білоцерківської ОДПІ на акцизному складі ТДВ «Узинський цукровий комбінат», що виготовляє альтернативні види палива, розташованого за адресою: м. Узин, вул. Маяковського, буд. 2», було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначений наказ судом було визнано протиправним та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено, що позивач здійснює виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального на власних потужностях з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи сертифікатами відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00 та відповідає характеристиці даного коду «Засоби антидетонаторні», які відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів і не є підакцизними товарами. Зазначена постанова набрала законної сили 14 жовтня 2014 року.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 810/5812/14 за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1408 від 02 жовтня 2014 року «Про утворення акцизного складу на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» код ЄДРПОУ 00372634 та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу», було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначений наказ судом було визнано протиправним та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального на власних потужностях за адресою: вулиця Маяковського, будинок 2, місто Узин, Білоцерківського району, Київської області з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00. Тобто, виготовлена позивачем продукція відповідає характеристиці коду «Засоби антидетонаторні», який відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів і не є підакцизними товарами.

До того ж, у судовому рішенні зазначено, що наведена обставина підтверджена наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- постановою слідчого слідчого відділу відповідача Мазуренко М.М. від 18 березня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100000000010, у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб відповідача складу кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 204, 212 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України (за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення). Зокрема, в даній постанові зазначено, що позивач здійснював виготовлення компоненту моторного палива альтернативного, який не відноситься до підакцизних товарів;

- висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту № 14757/14-34 від 31 жовтня 2014 року, яким встановлено, що надана на дослідження рідина відноситься до високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) для автомобільних бензинів;

- експертним висновком РП-См випробувального центру ДП «НДІННП «МАСМА» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 42-2014, яким встановлено, що представлений зразок компоненту палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) відповідає вимогам ТУ У 20.5-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови»;

- протоколом випробувань акредитованого випробувального центру ДП «НДІННП «МАСМА» №325/П-14 від 24 жовтня 2014 року, яким встановлено, що у компонента палива визначені характерні ознаки і технічні показники (характеристики), встановлені в ТУ У 20.5-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови», що дає змогу визначити компонент палива моторного універсальний належним до альтернативного;

- експертним висновком Київської торгово-промислової палати № К-2053 від 31 жовтня 2014 року, яким встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ), що виробляється на потужностях позивача, призначений для виробництва альтернативних видів моторного палива для двигунів внутрішнього згорання з іскровим запаленням та бензину моторного сумішевого, являє собою композицію у складі: оксигенат біологічний 97,5 % (метил-трет-бутиловий ефір 67 %, діетиловий ефір 32,8 %, вода 0,2 %), бензин 1, 7 %, циклогексан 0, 3 %, диметилацетат, етилацетат 0, 15 % відповідає коду 3811190000 антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти (антидетонатори, інші).

Зазначена постанова набрала законної сили 28 січня 2015 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі № 810/5812/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

А тому, колегія суддів вважає встановленим, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Згідно до ч. 1 ст. 69 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б підтверджували, що компонент палива моторного альтернативного універсальний є спритом етиловим та відносить до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, матеріали справи не містять.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на лист ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів» № 419-14 від 21 серпня 2014 року, згідно з яким зразки продукції, відібраної з ємностей ТДВ «Узинський цукровий комбінат», є спиртовмісними рідинами, оскільки листи будь-яких підприємств чи установ не є належними доказами в розумінні КАС України, а лише викладенням суб'єктивної думки; із вказаного листа неможливо встановити, які саме зразки продукції досліджено; чи були ці зразки компонента палива моторного альтернативного універсального, що вироблений позивачем.

З аналогічних підстав суд не враховує експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-1695 від 08 вересня 2014 року та додатково зазначає, що при здійсненні експертного дослідження не досліджувався компонент палива моторного альтернативного універсальний, вироблений ТДВ «Узинський цукровий комбінат», а оцінювався лист ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів» № 419-14 від 21 серпня 2014 року.

З приводу посилання відповідача на експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-2378 від 24 грудня 2014 року, яким встановлено, що зразки рідин з характерним запахом спирту являють собою денатурований етиловий спирт різної концентрації та відповідають коду за УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 «Спирт етиловий не денатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з даних експертного висновку Київської торгово-промислової палати № К-2378 від 24 грудня 2014 року, предметом експертного дослідження є визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі протоколу випробувань № 400/П-14 від 17 грудня 2014 року.

Разом з тим, із вказаного протоколу випробувань № 400/П-14 від 17 грудня 2014 року неможливо встановити, які саме зразки продукції досліджено; чи були ці зразки компонентом палива моторного альтернативного універсального, що вироблений позивачем.

Водночас, матеріалами справи спростовуються дані експертного дослідження, викладеного в експертному висновку Київської торгово-промислової палати № К-2378 від 24 грудня 2014 року, наступними документами, а саме:

- експертним висновком Херсонської торгово-промислової палати № Вз-456 від 18 листопада 2014 року, яким встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) за своїм призначенням відповідає антидетонаційним та іншим присадкам, добавкам для нафтопродуктів (бензинів) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти та відповідає коду УКТ ЗЕД 3811 19 00 00;

- ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року у справі №760/25355/14, в якій зазначено, що виготовлена позивачем продукція відповідає характеристикам коду 3811 19 00 00, які відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів, які не є підакцизними товарами;

- листом Державного підприємства «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО» № 0064/ОС від 09 лютого 2015 року, в якому зазначено, що дане підприємство провело експертизу та констатувало, що компонент палива моторного альтернативного універсальний КМПУ (ТУ У 20.5.-00372536-001:2013) слід кваліфікувати як антидетонаційну добавку до моторних палив згідно з кодом УКТ ЗЕД 38 11 19 00 00;

- листом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 4-10/2.2-15-616 від 10 лютого 2015 року, в якому зазначено, що проаналізувавши ТУ У 20.5.-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови» та протоколи випробування на представлені зразки компонента палива моторного альтернативного універсального, надані Випробувальним Центром ДП «НДІННП «МАСМА» від 26 грудня 2014 року за № 414/1/П-14, № 414/3/П-14, № 414/4/П-14 та № 414/6/П-14, можна зробити висновок щодо відповідності показників зазначеного вище компонента палива вимогам ТУ У 20.5.-00372536-001:2013;

- висновком експертного дослідження КНДІСЕ № 2156/15-34/2157/15-53 від 12.02.2015, яким встановлено, що за хімічним та товарознавчим дослідженням надана на дослідження рідина виробництва ТДВ «Узинський цукровий комбінат» містить: альдегіди (ацетальдегід); ефіри (діетиловий ефір, металацетат, етилацетат, ізо-бутилацетат, ізо-амілацетат та метіл-трет- бутиловий ефір); нижчі спирти (метанол, етанол як основний компонент); вищі спирти (пропанол, ізо-бутанол, бутанол, ізо-амілол, амілол) та бензин. Надана на дослідження рідина містить воду в кількості 0,2% об., що вказує на технологічне зневоднення зразків. За складом наданий на дослідження зразок рідини відноситься до високооктанових кисневих домішок (ВКД) для автомобільних бензинів. У наданій на дослідження рідині значно перевищується допустимий вміст альдегідів, ефірів та вищих спиртів, який обумовлений вимогами ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» та ДСТУ 4284:2004 «Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови». В дослідженому зразку рідини виявлено нафтові вуглеводні, вміст яких не допускається ДСТУ 4221:2003 та ДСТУ 4284:2004. За сукупною кількістю ознак досліджена рідина не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» та ДСТУ 4284:2004 «Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови». Досліджена рідина містить метил-трет-бутиловий ефір, що не передбачено вимогами ДСТУ 7166:2010 «Біоетанол. Технічні умови». За складом та основними фізико-хімічними показниками наданий на дослідження зразок рідини відповідає вимогам ТУ У 20.5-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови». Надані на дослідження рідини мають наступні характеристики у відповідності до УКТЗЕД «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти», за умови використання їх у якості компоненту моторного палива.

Отже, експертними дослідженнями було встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ), що виробляється на потужностях позивача, призначений для виробництва альтернативних видів моторного палива для двигунів внутрішнього згорання та бензину моторного сумішевого.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 ПК України.

Враховуючи зазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п. 217.1 ст. 217, п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України та ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставними та такими, що не підтверджуються документально, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 3474/0007792103 від 10 листопада 2014 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення № 3472/0007752201 від 10 листопада 2014 року, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку прибуток приватних підприємств, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, податковий орган посилався на те, що перевіркою встановлено відсутність пільги по податку з прибутку при реалізації спирту етилового згідно п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого ТДВ «Узинський цукровий комбінат» занижено податок з прибутку на суму 2729056 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у відповідності до експертних висновків зразки, що проходили випробування є спиртовмісними рідинами та відповідають коду УКТ ЗЕД: 2207 20 00 00 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80% або більше, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь якої концентрації: - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь якої концентрації.

Однак, колегія суддів з висновками податкового органу податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно до п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива.

Як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 ПК України.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно застосував податкову пільгу стосовно сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, визначену п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а відтак, доводи податкового органу про заниження позивачем податку з прибутку на суму 2729056 грн. є безпідставними та такими, що не підтверджуються документально.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки вказував на те, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» в порушення п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7651326 грн. - по контрагентах ТОВ «ТК «Міссурі» (код ЄДРПОУ 36927463), ТОВ «Топ-Трейд» (код за ЄДРПОУ 31991217), ТОВ «Сталь Енерго Транс» (код ЄДРПОУ 36800832), ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38811700).

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» є нікчемними, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі товари контрагентами не поставлялись, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 289/26-58-22-07-17/36927463 від 23 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Отік» за травень 2013 року», Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 369/26-55-22-01/31991217 від 18 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Топ-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Отік» за травень 2013 року», Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 233/22-07/36800832 від 27 січня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сталь Енерго Транс» з питань дотримання вимог податкового по податку на додану вартість за період з 01 червняи 2013 року по 31 грудня 2013 року» та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1530/26-55-22-07/38811700 від 30 травня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року».

Податковий орган посилається на те, що вказаними Актами перевірок встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ТК "Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» з контрагентами, оскільки вказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами.

Також в ході аналізу податкової звітності, поданих ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» до податкового органу та у зв'язку з не поданням балансу підприємств, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган у вказаних Актах вказує, що фактично у ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

А тому, на думку податкового органу, ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказані товариства використовувались з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, на підтвердження факту транспортування товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової) позивачем не надано жодних документів, наявність та оформлення яких під час транспортування товару передбачено чинним законодавством.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» мав взаємовідносини з ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг».

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами позивачем на перевірку було надано належним чином завірені копії первинних документів, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні.

Крім того, згідно наданих суду належним чином завірених копій оборотно-сальдових відомостей, відомостей по бухгалтерських рахунках № № 361, 311, 701, 702, 791, 902, 631, 311, 20, 23, 26, 281, 91 судом встановлено, що факт поставки ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової) та використання даного товару у виробництві ТДВ «Узинський цукровий комбінат» підтверджено за результатами роботи підприємства, так як ТДВ «Узинський цукровий комбінат» використовує мелясу бурякову та паливні гранули (піллети) для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), згідно ТУ У 20.5-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови».

Отже, позивачем було надано податковому органу первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової).

При цьому, податковий орган не ставив під сумнів достовірність даних, які містять видаткові накладні, податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій щодо купівлі у ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової).

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач прийшов до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, договори, які укладені між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за таким договором.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій і видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень ст. 183 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 4 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 10.81 - виробництво цукру; 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну; 20.59 - виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 23.32 - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 46.36 - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Таким чином, враховуючи, що предметом спірного правочину є купівля меляси бурякової та паливних гранул (паллетів), які використовувались позивачем для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на Акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 289/26-58-22-07-17/36927463 від 23 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Отік» за травень 2013 року», Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 369/26-55-22-01/31991217 від 18 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Топ-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Отік» за травень 2013 року», Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 233/22-07/36800832 від 27 січня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сталь Енерго Транс» з питань дотримання вимог податкового по податку на додану вартість за період з 01 червняи 2013 року по 31 грудня 2013 року» та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1530/26-55-22-07/38811700 від 30 травня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року», оскільки в ньому не досліджувались питання надання послуг та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Також колегія суддів вважає помилковим посилання податкового органу в Акті перевірки на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України № 493 від 22 травня 2006 року, оскільки вони не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі №2а-10294/09/1570.

Також, при вирішенні питання щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» судом враховано наявність судових рішень в адміністративних справах №810/6988/13-а, № 810/6277/13-а, № 810/513/14.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2014 року у справі № 810/6988/13-а за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010851502 від 30 вересня 2013 року, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначене рішення було визнано протиправним та скасовано.

Крім того, даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 810/6277/13-а за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008971502 від 02 вересня 2013 року, було задоволено позов позивача, визнано протиправним та скасовано зазначене рішення.

Даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд».

Зазначена постанова набрала законної сили 08 жовтня 2014 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі №810/6277/13-а.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № 810/513/14 за позовом ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0012451502, № 0012441502 від 05 листопада 2013 року та № 0005492201/873 від 23 жовтня 2013 року, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначені рішення було визнано протиправними та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «Сталь Енерго Транс».

Зазначена постанова набрала законної сили 15 липня 2014 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15. липня 2014 року у справі №810/513/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, а тому не визнання податковим органом права позивача на визначення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів по контрагентам - ТОВ «ТК «Міссурі», ТОВ «Топ-Трейд», ТОВ «Сталь Енерго Транс», ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» є безпідставними.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 3472/0007752201 від 10 листопада 2014 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 4093584 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення № 3473/0007812201 від 10 листопада 2014 року, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Так, податковий орган посилається на те, що у відповідності до технологічного регламенту від 08 січня 2013 року та Технічних умов ТУ У 20.5-00372536-001:2013 підприємство виробляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ). В серпні 2014 року старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Бойко М.І. на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» було відібрано зразки продукції.

Відповідно до листа ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів» № 419-14 від 21 серпня 2014 року зразки, що проходили випробування, є спиртовмісними рідинами, при цьому об'ємна частка сприту етилового (етанолу) складає 98,2 - 99,2 %.

Відповідно до експертного висновку № К-1695 від 08 вересня 2014 року Київської торгово-промислової палати зразки продукції (КМПУ), відібрані на ТДВ «Узинський цукровий комбінат», відповідають коду УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 - спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту 80 % або більше, сприт етиловий та інші спиртові дистиляти та спирті напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані будь-якої концентрації.

А тому, на думку податкового органу, позивачем в порушення п. 217.1 ст. 217, п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України здійснювалось виробництво та реалізація підакцизного товару (КМПУ) в січні-грудні 2013 року в кількості 6642, 104 тон (8262182, 153 літрів) та в січні-серпні 2013 року в кількості 5545, 793 тон (6965864,249 літрів) у перерахунку на 100-відсотковий спирт без сплати акцизного податку, внаслідок чого не задекларовано та не сплачено акцизного податку на суму 805121968, 71 грн.

В зв»язку з чим, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем в порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України занижено базу оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) на суму акцизного податку в розмірі 805121968, 71 грн., внаслідок чого підприємством не задекларовано та не сплачено податку на додану вартість в сумі 161024397 грн.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вище встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 ПК України.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Враховуючи зазначене, а також те, що судом було встановлено відсутність з боку позивача порушень п. 217.1 ст. 217, п. п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не виникає обов'язку щодо сплати податку на додану вартість в сумі 161024397 грн.

Крім того, податковий орган зазначає, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» в порушення абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит з податку на додану вартість по контрагентах - ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38811700), ТОВ «Компанія Маркет Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38812153), ТОВ «Фірма Фінанссервіс» (код ЄДРПОУ 39098292), ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» (код ЄДРПОУ 38863611).

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет Сервіс», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» є нікчемними, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі товари контрагентами не поставлялись, а договори укладено для незаконного зменшення об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган посилається на те, що від ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області надійшов лист № 5508/07/10-36-09-00 від 14 жовтня 2014 року, яким повідомлено, що у відділі кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 32014110000000028 від 09 липня 2014 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення з недоброякісної сировини, що може становити загрозу для життя та здоров'я людей, підакцизної групи товарів (спирту етилового - біоетанолу), та подальшого незаконного збуту таких товарів на території ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (код 00372536, Київська область, м. Узин, вул. Маяковського, 2).

В ході проведення досудового розслідування встановлено факт здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТДВ «Узинський цукровий комбінат» з підприємствами, що мають ознаки «фіктивності», в тому числі: ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38811700), ТОВ «Компанія Маркет Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38812153), ТОВ «Фірма Фінанссервіс» (код ЄДРПОУ 39098292), ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» (код ЄДРПОУ 38863611) та інші.

Так, при перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1530/26-55-22-07/38811700 від 30 травня .2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року», Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві № 1253/26-55-22-08/38812153 від 30 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Маркет Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року», Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1710/26-55-22-07/39098292 від 27 червня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Фінанссервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 року» та Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 2941/26-55-22-09/38863611 від 18 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 травня 2014 року по 31 липня 2014 року".

Вказаними Актами перевірок встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет Сервіс», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» з контрагентами, оскільки вказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами, у них відсутні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а тому останні здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказані товариства використовувались з метою прикриття незаконної діяльності.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет Сервіс», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс».

Виконання зазначених договорів підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, оборотно-сальдовими відомостями, відомостями по бухгалтерських рахунках № № 361, 311, 701, 702, 791, 902, 631, 311, 20, 23, 26, 281, 91.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет Сервіс», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет СервіС», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс», недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб зазначених осіб, пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що предметом спірних правочинів є купівля меляси бурякової, паливних гранул (піллет), які використовувались позивачем для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), а також купівля цукру-піску, а тому господарські операції позивача з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», ТОВ «Компанія Маркет СервіС», ТОВ «Фірма Фінанссервіс», ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів критично ставиться на посилання відповідача на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1530/26-55-22-07/38811700 від 30 трвня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року», Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1253/26-55-22-08/38812153 від 30 квітня 2014 року №Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Маркет Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014», Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1710/26-55-22-07/39098292 від 27 червня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Фінанссервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 року» та Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 2941/26-55-22-09/38863611 від 18 серпня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Р.І.Д. Делюкс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 травня 2014 року по 31 липня 2014 року», оскільки в них не досліджувались питання надання послуг та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, як зазначалося вище, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів не приймає до уваги як доказ у справі, що в ході проведення досудового розслідування встановлено факт здійснення фінансово-господарських відносин ТДВ «Узинський цукровий комбінат» з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, оскільки такий встановлений факт в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10.

Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним доказом у справі.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, а тому не визнання податковим органом права на податковий кредит є безпідставними.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень п. 201.6 ПК України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах підприємства та вказаних контрагентів, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість дій ТДВ «Узинський цукровий комбінат» щодо формування податкового кредиту по

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та прокуратури Київської області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року- без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 02 червня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.