Ухвала

від 03.06.2015 по справі 911/4863/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"03" червня 2015 р. Справа №911/4863/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик», Київська область, м. Вишгород

про стягнення 18064435,67 грн.

Суддя Д.Г. Заєць

В засіданні суду приймали участь:

від позивача: Андруха О.В. (довіреність №5/14 від 24 вересня 2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/4863/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» про стягнення 18064435,67 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 14 листопада 2014 року та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2014 року.

Ухвалою суду від 26 листопада 2014 року відкладено розгляд справи на 16 грудня 2014 року.

Ухвалою суду від 16 грудня 2014 року зупинено провадження у справі №911/4863/14 до розгляду пов'язаної з нею справи №910/27071/14.

Ухвалою суду від 12 травня 2015 року поновлено провадження у справі №911/4863/14, розгляд справи призначено на 3 червня 2015 року.

3 червня 2015 року в судовому засіданні представником позивача подано клопотання в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи особливості розгляду спору у справі №911/4863/14, а також подане представником позивача клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів, зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №8-2012 від 7 травня 2012 року та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» борг в розмірі 18064435,67 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 7 травня 2012 року, а саме: деревообробне підприємство, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Ясногородка, вул. Колективна, 16-В, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Договір іпотеки від 7 травня 2012 року забезпечує виконання іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» основного зобов'язання перед іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк», що виникає з кредитного договору №8-2012 від 7 травня 2012 року, а саме: повернути іпотекодержателю основну суму боргу за кредитом, сплатити відсотки за його користування, а також штрафні санкції, в разі їх виникнення, та відшкодувати збитки іпотекодержателя, які можуть бути завдані порушенням основного зобов'язання (п. 1.1. договору іпотеки від 7 травня 2012 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; 2) опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; 6) початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пунктом 4.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» встановлено, що якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

З урахуванням положення частини 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Водночас господарський суд за необхідності може згідно із ст. 41 Господарського процесуального кодексу України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.

У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, судом встановлено, що для прийняття рішення у справі №911/4863/14 необхідно визначити ринкову вартість предмету іпотеки відповідно до договору іпотеки від 7 травня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик».

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Частиною 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», на підставі п. 5 ст. 65 та п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Частинами 1, 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

З метою недопущення затягування розгляду справи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової економічної експертизи суд доручає Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2).

Згідно ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк вирішення спору у справі №911/4863/14 на п'ятнадцять днів.

2. Призначити у справі №911/4863/14 судову економічну експертизу.

3. Провадження у справі №911/4863/14 зупинити на час проведення судової економічної експертизи.

4. Проведення судової економічної експертизи доручити Українському центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2).

5. Винести на розгляд судової економічної експертизи наступне питання: яка ринкова вартість предмету іпотеки відповідно до договору іпотеки від 7 травня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» станом на момент проведення експертизи?

6. Витрати по проведенню експертизи покласти на Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк», у зв'язку з чим запропонувати Публічному акціонерному товариству «Старокиївський банк» укласти відповідний договір на проведення судової економічної експертизи та сплатити попередньо витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

7. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

8. Попередити експертів про відповідальність, передбачену ст.ст. 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.

9. На час проведення судової економічної експертизи оригінали матеріалів справи №911/4863/14 надіслати до Українського центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2).

10. По закінченню експертизи висновки експерта, оригінали матеріалів справи №911/4863/14, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду Київської області.

11. Ухвалу направити сторонам та до Українського центру судових експертиз (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2).

Суддя Д.Г. Заєць