Постанова

від 18.03.2013 по справі 7/5007/823/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 7/5007/823/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Демидюк О.О.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Житомирської області від "13" вересня 2012 р. у справі № 7/5007/823/12 (суддя Кудряшова Ю.В. )

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Радомишльської районної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Плюс 2009"

про розірвання договору оренди та припинення права користування земельною ділянкою

за участю представників:

прокуратури - Гіліс І.В. (посвідчення 001246 від 22.08.12р.)

відповідача - Сищук В.В. (довіреність 12.12.12р.)

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. внесено зміни до складу колегії суддів у справі № 7/5007/823/12. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.09.2012р. (суддя Кудряшова Ю.В.) відмовлено в задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Радомишльської районної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Плюс 2009" про розірвання договору оренди та припинення права користування земельною ділянкою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 13.09.2012р. у справі № 7/5007/823/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

Апелянт зокрема зазначає, що судом першої інстанції необгрунтовано відмовлено в позові прокурора з посиланням на ст. 143 ГПК України. Наводяться також інші доводи в обгрунтування вимог апеляційної скарги.

Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається про необгрунтованість вимог апеляційної скарги.

Відповідачем подано письмове клопотання про зупинення розгляду справи у зв"язку з направленням касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 8/5007/13/11, яка на думку відповідача, є пов"язаною із справою №7/5007/823/12.

Для подання доказів прийняття Вищим господарським судом України вказаної касаційної скарги, розгляд справи №7/5007/823/12 ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. відкладався. Оскільки відповідачем не подано доказів прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги, клопотання про зупинення провадження судовою колегією відхиляється.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Радомишльської районної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області прокурор просив господарський суд розірвати договір оренди землі від 14.09.10р., укладений між Радомишльською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКС ПЛЮС 2009", про передачу останньому в оренду земельних ділянок із кадастровими номерами № 1825084800:05:000:0535 площею 0,1844 га та №1825084800:06:000:0582 площею 0,2672, для розміщення АЗС з блоком обслуговування на території Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, а також припинити право користування земельними ділянками із кадастровими номерами № 1 - 1825084800:05:000:0535 площею 0,1844 га, та № 2 - 1825084800:06:000:0582 площею 0,2672 га та зобов'язати відповідача повернути ці земельні ділянки до земель запасу Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В ходi розгляду справи в суді першої інстанції прокурором було долучено інформацiйну довiдку з Реєстру прав власностi на нерухоме майно КП "Житомирське обласне міжміське БТІ" Житомирської обласної ради (а.с. 79), згідно якої право власності на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська сiльська рада, автодорога Київ-Чоп, 83 км. + 500м, зареєстровано за Приватним пiдприємством "Тектон-1".

Прокурором зазначалось з посиланням на ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, що перехід права власності на об'єкти нерухомості до іншої особи є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Також позовні вимоги прокурор обгрунтовував тим, що відповідач не забезпечує використання вказаної земельної ділянки відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства.

Зокрема, 11.01.12р. представниками Держкомзему у Радомишльському районi складено акт перевiрки дотримання вимог земельного законодавства за №130112-1 (а.с.87), вiдповiдно до якого встановлено, що на орендованiй земельнiй дiлянцi, що передана в користування ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" вiдсутнi будiвлi та споруди автозаправного комплексу, земельна дiлянка використовується не за цiльовим призначенням, занедбана, захаращена, забруднена вiдходами. Межi земельної дiлянки в натурi не визначенi, межовi знаки вiдсутнi.

Вiддiлом Держкомзему у Радомишльському районi видано припис №130112-1 від 11.01.12р. (а.с. 89) з вимогою усунути виявленi порушення земельного законодавства України у термiн до 11.02.12р. та надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства (а.с. 91).

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Радомишльському районі Житомирської області 11.01.12р. складено протокол про адміністративне правопорушення №110112-1 за порушення вимог ст.ст. 91, 125, 126 ЗК України.

11.02.12р. представниками Вiддiлу Держкомзему у Радомишльському районi складено повторний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №130112-2 та вдруге видано припис №130112-1 з вимогою усунути виявлені правопорушення земельного законодавства України у термін до 13.02.12р. (а.с. 94). Також Вiддiлом Держкомзему у Радомишльському районi 11.02.12р. надіслано повторне повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства (а.с. 95).

13.02.12р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Радомишльському районі Житомирської області прийнято постанову про накладення на Рибалко К.С. (директора ТОВ "РКС ПЛЮС 2009) адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 225,00 грн. (а.с. 101).

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції постановою Радомишльського районного місцевого суду Житомирської області від 30.12.08р. №2-а-49/08 визнані неправомірними дії посадових осіб Радомишльської РДА та зобов'язано Радомишльську РДА: прийняти рішення про погодження місця розташування земельних ділянках із кадастровими номерами: № 1- 1325084800:05:000:0535 та №2 - 1825084800 :06:000:0582 для будівництва АЗС з магазином продовольчих та непродовольчих товарів з блоком обслуговування, при цьому загальна площа земельної ділянки складає 4516,00 кв. м; надати дозвіл ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" на складання проекту відводу земельної ділянки для будівництва АЗС з магазином продовольчих та непродовольчих товарів з блоком обслуговування; укласти з ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" договір довгострокової оренди строком на 49 років земельної ділянки, на якій знаходяться споруди, розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська сільська рада, автодорога Київ - Чоп, 83 км+500м.

Також зобов'язано Радомишльську районну філію Державного земельного кадастру провести реєстрацію договору довгострокової оренди земельної ділянки між Радомишльською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКС ПЛЮС 2009" терміном на 49 років.

На виконання вказаної постанови Радомишльською районною державною адміністрацією та ТОВ "РКС Плюс 2009" 18.03.10р. укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" надано на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,4516 га, яка розташована за межами населених пунктів Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (далі - Договір) договору).

Відповідно до п.п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4516 га, з них: № 1 (кадастровий номер 1825084800:05:000:0632 площею 0,1844 га та № 2 (кадастровий номер 1825084800:06:000:0582 площею 0,2672 га.

Термін дії Договору - 49 років (п.п. 3.1. договору).

Згідно п. 5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення АЗС з блоком обслуговування.

Цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту (п.п. 5.2. Договору).

Дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; добровільної відмови орендаря від оренди земельної ділянки; висунення вимог однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов"язків, передбачених Договором; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Цей договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 12.4. Договору його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначних законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно частини 1 пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно частини 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни чи розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Стаття 377 Цивільного кодексу України передбачає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Аналіз положень зазначених норм дає підстави для висновку, що вони диспозитивно унормовують перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником і не встановлюють автоматичного переходу права на оренду, адже, таке право, на відміну від права власності або постійного користування, не може бути передане за цивільно-правовими угодами одночасно з об"єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця.

Доказів звернення нового власника об"єкта незавершеного будівництва до орендодавця про переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди матеріали справи не містять. Тобто, право користування земельною ділянкою, за договором оренди від 18.03.2010р. не є припиненим.

Стаття 143 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав примусового припинення права на земельну ділянку, а саме:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, не є підставою згідно ст.143 ЗК України для припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Щодо тверджень апелянта про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням слід зазначити наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Норми чинного законодавства передбачають примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням слід розуміти її використання з порушенням правил, передбачених у ст. 19 Земельного кодексу України, деталізованих відповідно до підвидів конкретної категорії земель.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою, визначено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У п.п. 2.20, 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. судам роз"яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Матеріали справи свідчать та встановлено судом першої інстанції, умовами спірного Договору не передбачено строків початку та закінчення будівництва автозаправочної станції.

Таким чином, нецільове використання відповідачем земельної ділянки не є доведеним.

Щодо посилань апелянта на занедбаність, захаращеність та забрудненість вiдходами земельної ділянки, як на підставу припинення права користування земельною ділянкою, слід зазначити таке.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути підставою припинення права постійного користування (ст. 143 ЗК України) в судовому порядку. Для припинення права користування земельними ділянками закон вимагає додержання процедури, закріпленої у ст. 144 ЗК України.

Відповідно до п. "б" ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Матеріали справи містять акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, приписи з вимогою усунути виявлені правопорушення, постанову про накладення на керівника відповідача адмінстягнення та клопотання за вих. №01-1219/69 від 31.01.11р. Відділу Держкомзему у Радомишльському районі про скасування договору оренди земельної ділянки від 18.03.2010р., адресоване Радомишльській райдержадміністрації. Але вказані докази є підставою для розгляду питання припинення права користування земельною ділянкою органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у відповідності до ст. 144 Земельного кодексу України.

Висновків відповідних експертиз чи інших доказів, які б підтверджували факт забруднення земельної ділянками радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення прокурором до позовної заяви не залучалось.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Житомирської області від "13" вересня 2012 р. у справі № 7/5007/823/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від "13" вересня 2012 р. у справі № 7/5007/823/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.