Постанова

від 03.06.2015 по справі 823/3701/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3701/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Безименної Н.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Відповідач) у якому просило визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що за період з 25.11.2014 по 26.11.2014 посадовими особами податкового органу згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведено зустрічну звірку ТОВ «Полюс-Люкс» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами вищезазначеної зустрічної звірки контролюючим органом 26.11.2014 складений акт №412/23-01-22-04/38668747 (далі по тексту - акт перевірки)

Згідно із висновками, які викладені податковим органом в акті перевірки, проведеною зустрічною звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Полюс-Люкс» у ПП «Кратос-Гранд» будівельних робіт у липні 2014 року на суму ПДВ 85 430 грн. та документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) у липні 2014 року наступним покупцям: ТОВ «СВІМС» - на суму ПДВ 41 693 грн., ПП «Данкобуд» - на суму ПДВ 25 577 грн., ПП «Віктанбуд» - на суму ПДВ 846 грн., ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - на суму ПДВ 17 093 грн., ТОВ «Вінницька птахофабрика» - на суму ПДВ 9 507 грн.

На підставі зазначених висновків податковим органом здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС «Податковий блок».

Не погоджуючись із вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії з проведення зустрічних звірок платника податків та зі складання Довідок за результатами їх проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а тому підстави для задоволенні позову відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як зазначалось позивачем та зазначено в акті перевірки, листом від 18.09.2014 №36 ТОВ «Полюс-Люкс» повідомило ДПІ у місті Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області про часткову втрату первинних документів, підтверджуючих факти придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників в липні та серпні 2014 (а.с.34).

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

На виконання вимог податкового законодавства, ТОВ «Полюс-Люкс» видано наказ від 18.09.2014 №1 «Про створення комісії для встановлення переліку і причин втрати документів та наказ від 18.09.2014 №2 про повідомлення ПІ у місті Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області про втрату документів і вжиття заходів для їх відновлення (а.с.31-32).

Відповідно до Акта №1 від 17.10.2014 (а.с.33) про нестачу бухгалтерських документів, заходи розшуку позитивних наслідків не дали.

В результаті чого, з метою відновлення вищезазначених документів, позивачем направлено на адресу контрагента - ПП «Кратос-Гранд» лист від 23.10.2014 №36/з, в якому останній просив надати копії завірених документів, що підтверджують взаємовідносини між сторонами.

Згідно із п. 1.2.6 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державна фіскальна служба України від 31.07.2014 № 22 (далі по тексту Методичні рекомендації), у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). У разі ненадання відповідних документів платником податків особа, яка здійснює (очолює) перевірку, вживає заходів для документування в акті (додатках до акта) переліку документів (за необхідності - згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковим органом проведено зустрічну звірку без наявності частини бухгалтерських документів, які в свою чергу є доказами задекларованих ТОВ «Полюс-Люкс» показників у податковій звітності.

Таким чином, висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки є передчасними, без дослідження та аналізу первинних документів по господарським операціям між ТОВ «Полюс-Люкс» та ПП «Кратос-Гранд».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З 01 січня 2011 року введено в дію ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п. 73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними висновків відповідача, які викладені в акті перевірки не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року К/800/42050/13.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок регламентовано Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010р. (далі по тексту - Порядок).

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту (п. 3 Порядку № 1232).

Згідно п. 4 Порядку № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку № 1232).

Пунктом 6 Порядку № 1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення (п. 7 Порядку № 1232).

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а отже й висновки, у тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків, можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Як свідчать матеріали даної справи, в спірних правовідносинах звірка фактично проводилась без частини первинних документів позивача, що також підтверджено в акті перевірки (с.4) отриманим листом позивача від 18.09.2014 про часткову втрату первинних документів, підтверджуючих факти придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників в липні та серпні 2014.

Відтак, у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації, передчасно та без з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій, були зроблені висновки про не підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом щодо придбання будівельних робіт в липні 2014 року.

Згідно зі ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом під час складення вищевказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зустрічна звірка можлива лише за результатами такого співставлення.

Окрім того, Порядком № 1232 передбачено оформлення результатів зустрічної звірки виключно у формі довідки, однак податковим органом в порушення вказаної вимоги оформлено результати зустрічної звірки у формі акту, що суперечить вимогам вказаного Порядку та дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що дії податкового органу були направлені на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Полюс-Люкс».

Разом з тим, не обґрунтованими та безпідставними є висновки суду першої інстанції, що найменування документу «акт» замість «довідка» суд першої інстанції розцінює як описку, яка не впливає на порушення прав позивача, оскільки за своєю природою зазначені документи мають різні правові наслідки для платника податків.

Водночас, судова колегія зазначає, що висновки викладені відповідачем у Акті перевірки є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки Акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого Акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що Акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному порядку.

Будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведеної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем були безпідставно внесено зміни до інформаційних баз органів державної податкової служби.

За правилами ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби може лише така податкова інформація, яка зібрана у відповідності до ПК України. Отже, інформація, отримана із порушенням положень цього кодексу не може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби.

Оскільки в даній справі інформація внесена до інформаційних баз даних Міндоходів України (Державної фіскальної служби України) без додержання вимог ПК України, а протилежне відповідачем не доведено, тому зберігатися, опрацьовуватися та використовуватися вона не може.

Таким чином, ПК України передбачено лише два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Інші документи не можуть призводити до змін в облікових даних платників податків з приводу їхніх податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що внесення змін податковим органом до інформаційних баз даних та деталізованої бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача у розрізі контрагентів на підставі акта про результати проведення зустрічної звірки чи акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників платником податку самостійно шляхом подання декларацій, порушує права та інтереси останнього.

Крім того, відповідний платник податків, задекларувавши свої зобов'язання, які за наслідками цього декларування прийняті податковим органом, може і повинен розраховувати на те, що вони саме так відображаються і використовуються контролюючим органом, зважаючи на відсутність рішення про інше.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість дій щодо внесення змін (коригування) до усіх інформаційних баз органів державної податкової служби в тому числі до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, електронної бази даних АІС «Податковий блок» за липень 2014 року, на підставі акта перевірки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Полюс-Люкс» задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області щодо внесення змін (коригування) до усіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, електронної бази даних АІС «Податковий блок» за липень 2014 року, на підставі акта від 26 листопада 2014 року № 412/23-01-22-04/38668747 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» (код ЄДРПОУ 38668747) щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2014 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області вилучити з усіх інформаційних баз органів державної податкової служби, в тому числі з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, електронної бази даних АІС «Податковий блок», інформацію про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс», які оформлені актом від 26 листопада 2014 року № 412/23-01-22-04/38668747 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-Люкс» (код ЄДРПОУ 38668747) щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за липень 2014 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Безименна Н.В.