Постанова

від 28.05.2015 по справі 910/13994/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа№ 910/13994/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Полевик О.П. - представник

від відповідача-1: не з"яився

від відповідача-2: Білецький І.Ю. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Март"

на ухвалу

Господарського суду м. Києва

від 28.04.2015р.

у справі № 910/13994/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Принт Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Март"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 158 183, 17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.04.2015р. у справі № 910/13994/14 Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі Март" відмовлено у задоволенні заяви від 23.03.2015р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Март" не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва скасувати та визнати наказ Господарського суду м. Києва № 910/13994/14 від 06.02.2015 р. таким, що не підлягає виконанню частково в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Принт Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Март» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/С11-115-1/12/90/1 від 26.06.2012 р. у розмірі 467 953, 15 грн., в тому числі в частині стягнення: 417 917 грн. 01 коп. заборгованості за кредитом та в частині стягнення 55 036 грн. 14 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, оскільки не було застосовано закон, який підлягає застосуванню, а саме ч.4 ст. 117 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Март» було надано платіжні доручення, які свідчать про часткове виконання боржником-2 наказу суду № 910/13994/14 від 06.02.2015 р., а тому, на думку апелянта, у місцевого суду не було жодних правових підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.

В судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача, відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, враховуючи, що всі учасники судового процесу повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 28.05.2015 року за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 у справі №910/13994/14 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Принт Груп", Приватного підприємства "Бі Март" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 010/С11-115-12/90 від 26.06.2012 у розмірі 1 062 183,17, в тому числі: 1 004 120,00 грн. - заборгованості за кредитом, 55 036,14 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 537,99 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 2 489,04 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. На підставі рішення суду стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Принт Груп", Приватного підприємства "Бі Март" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 163, 66 грн.; припинено провадження у справі № 910/13994/14 в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 96 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 21.01.2015 у справі №910/13994/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2015, резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 у справі №910/13994/14 змінено, а саме виключено з резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2014 у справі №910/13994/14 слова "з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду".

06.02.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

23.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Март" через відділ діловодства Господарського суду м.Києва звернулось до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку з частковим добровільним погашенням боргу.

В обгрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Март" посилається на те, що після прийняття рішення Господарським судом м. Києва від 30.09.2014 у справі № 910/13994/14 боржником-2 було сплачено 412 917, 01 грн. тіла кредиту. Крім цього, з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Март" було списано 124 771, 72 грн. процентів по кредиту. Заявник зазначає, що 5 000 грн. товариством було сплачено ще до подачі позовної заяви, однак вказана сума не була врахована при винесенні рішення.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, колегія не може погодитися з доводами апелянта з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст. 115 ГПК України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів -це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативними актами, рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом ( ст.116 ГПК України).

Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Наведений перелік підстав є вичерпним (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судах України»).

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (абзац 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Як пояснили представники сторін в судовому засіданні, 26.03.2015 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м.Києва № 910/13994/14 від 06.02.2015.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" після винесення державним виконавцем вищезазначеної постанови, звернулось до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві та Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві з заявами №140-0-000/8/1127 від 27.04.2015 та №140-0-0-00/8/1126 від 27.04.2014, що підтверджується відтиском печаток органів виконавчої влади на них, в яких повідомляло останніх про часткове виконання наказу суду боржником-2 в добровільному порядку та зменшення сум, що підлягають стягненню. За наслідками поданої заяви, стягувач просив стягнути з боржників: 586 202, 99 грн. заборгованості за кредитом, 537, 99 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 2 489, 04 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Март" було надано платіжні доручення, які свідчать про часткове виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Март" наказу суду № 910/13994/14 від 06.02.2015.

Таким чином, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зміна суми боргу на стадії виконання судового рішення не є підставою для визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13994/14 від 06.02.2015 таким, що не підлягає виконанню частково, а також не перешкоджає державному виконавцю здійснити дії щодо виконання судового наказу, зокрема, зарахувати часткову оплату.

Законодавством України не передбачено видачі кількох наказів на виконання одного рішення суду.

Крім того, відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджуєтсья з висновком місцевого суду, щодо відсутності підстав для задоволення скарги та ввжає, що слід відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бі Март" у задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13994/14 від 06.02.2015 таким, що не підлягає виконанню частково.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Скаржником не надано суду належних доказів для визнання наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2015 № 910/1399/14 таким, що не підлягає виконанню, оскільки оспорюваний наказ було видано відповідно до вимог чинного законодавства України.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду м.Києва є обґрунтованою, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106, 117 ГПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Март" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 28.04.2015р. у справі № 910/13994/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13994/14 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх