Постанова

від 19.03.2009 по справі 2-а-605/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

             19 березня

2009 року                                                                       м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду                  

у складі:

головуючого

судді:       

Баранник

Н.П. (доповідач),

суддів: 

при секретарі: 

Коршуна

А.О, Кожана М.П.,    Дубовій К.С.,   

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   

  Державної податкової інспекції у

Кіровському районі м. Дніпропетровська

 на постанову  Дніпропетровського окружного

адміністративного суду    від 24.06.2008р.  у справі № 2-а-605/08  (категорія статобліку 2.11.8)

 за позовом

 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до    про

Державної

податкової інспекції у Кіровському районі 

м. Дніпропетровська  

скасування  рішення та

податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

    20.02.2008р. фізична особа - підприємець

ОСОБА_1  (далі по тексту позивачка)

звернулася до суду з позовом про скасування рішення №0001892303-14099-6/23-325

від 20.08.2007р., прийнятого Державною податковою інспекцією у Кіровському

районі  м. Дніпропетровська (далі по

тексту відповідач), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13

559,75грн., та  першої податкової вимоги

№1/164 від 01.11.2007р..

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку

проведення перевірки, невідповідністю змісту акту перевірки фактичним

обставинам та невірним застосуванням відповідачем норм діючого податкового

законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного

суду від 24.06.2008р. у справі  №

2-а-605/08  позовні вимоги задоволено,

визнані протиправними та скасовані рішення відповідача

№0001892303-14099-6/23-325 від 20.08.2007р. та перша податкова вимога №1/164

від 01.11.2007р..

Постанова мотивована недоведеністю суб'єктом владних

повноважень правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових

санкцій та податкової вимоги.

Відповідач, не погодившись із постановою суду, подав

апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність

висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права,

відповідач просить постанову суду першої інстанції у даній справі скасувати та

прийняти нову, якою відмовити позивачу          

у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав

доводи, викладені                             

в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги

заперечував, зазначив,                що

суд першої інстанції повно дослідив обставини справи і прийняв законне та

обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Просив суд

залишити скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду-без змін.  

Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи

апеляційної скарги,                     

та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 17.08.2007р.

працівниками податкового органу проведено перевірку магазину по

вул.АДРЕСА_1  м. Дніпропетровська, де

здійснює свою діяльність позивачка.

Під час перевірки були виявлені та зафіксовані такі

порушення:

- в порушення вимог 

п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,

розрахункова операція через РРО на повну суму закупівлі в розмірі 1204,85 грн.

не проводилася                                

та розрахунковий документ не видавався;

- різниця між сумою готівкових коштів на місці

проведення розрахунків, та сумою, відображеною в денному звіті РРО, становила

1507,10 грн., що є порушенням п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг».

Крім того, при перевірці торгової точки виявлено

наявність алкогольних напоїв             

без марок акцизного збору встановленого зразку (порушення п.2 ст. 7

Закону України            «Про акцизний

збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»), про що свідчить опис алкогольних

напоїв та пояснення продавця (а.с. 47,48).

За результатами перевірки складено акт  (а.с. 11-12), до якого приєднано опис

наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків (а.с. 46).

Перевірка була здійснена в присутності продавця

ОСОБА_2., остання                      в

письмових поясненнях підтвердила виявлені порушення (а.с 48), і підписала акт

перевірки без зауважень.

На підставі акту перевірки

відповідачем прийняті рішення:

•   №0001882303-14099-6/23-325

від 20.08.2007р., яким до позивача застосовані 

штрафні (фінансові) санкції згідно ст..ст. 17,22 Закону України «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг» на загальну суму 13 559,75 грн.                (а.с. 13);

•  

№0001892303-14099-6/23-325 від 20.08.2007р., яким до позивача

застосовані  штрафні (фінансові) санкції

згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів» в розмірі 1700 грн. (а.с.75).

В зв'язку з відмовою позивачки у

добровільному порядку сплатити нараховані санкції, відповідачем 1 листопада

2007р. прийнята перша податкова вимога № 1/164 (а.с. 14).

Позивачка, не погодившись із

нарахованими санкціями у розмірі 13 559,75 грн., оскаржила рішення відповідача

у судовому порядку і просила скасувати рішення                        та податкову вимогу.

При цьому, у позові помилково зазначила номер оспорюваного рішення як

№0001892303-14099-6/23-325.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи,

колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому

задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори

розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами

підприємницької діяльності                                     або

юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими

підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в

безготівковій формі                             

(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при

продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької

діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п.п. 1, 2, ст. 3 Закону

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які

здійснюють розрахункові операції в готівковій                             та/або в безготівковій

формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при

продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування                  та послуг зобов'язані:

1.   1)     проводити розрахункові операції на повну

суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому

порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових

операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що

підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених

цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку

розрахункових книжок;

2.   2)     видавати особі, яка отримує або повертає

товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ

встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п.   13

ст. 3 цього ж Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють

розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із

застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів

(наданні послуг), у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці

проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора

розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -

загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку

робочого дня.

Місце проведення розрахунків 

- місце, де здійснюються розрахунки із покупцем                  за продані товари (надані

послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги)

готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів

(послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст.

2 Закону).

В п.2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову

службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби у випадках,

в межах компетенції                    

та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати

контроль                        за додержанням порядку проведення готівкових

розрахунків за товари (послуги)                          у встановленому

законом порядку.   

В ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій                   у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг», закріплено право податкового

органу здійснювати контроль за додержанням суб'єктами підприємницької

діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Таким чином, органами, уповноваженими

здійснювати контроль за дотриманням законодавства про застосування РРО, за

здійсненням розрахункових операцій у сфері 

готівкового  та безготівкового

обігу, є органи державної податкової служби, і застосування штрафних санкцій у

разі порушення зазначеного законодавства також належить                        до їх компетенції.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 Закону

України «Про Державну податкову службу                       в Україні»,

позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень

податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг»,                    «Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного                           і плодового,

алкогольних напоїв  та тютюнових

виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Із зазначеного можливо зробити

висновок, що для проведення перевірки з питань здійснення розрахункових

операцій, діюче законодавство  не вимагає

наявності рішення суду.

Перевірка позивача проведена на

підставі плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням

розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу  на серпень 2007р., затвердженого  керівником податкового органу (а.с. 43), та

згідно                     з  направленнями № 000146, №000147 від

03.08.2007р.  (а.с. 44).

  Доказів вручення

відповідальній особі копій направлень та наказу керівного органу, матеріали

справи не містять, але колегія суддів вважає за необхідне зазначити,                         що порушення порядку

проведення перевірки  може  бути 

підставою для визнання правового акту недійсним,  якщо 

зацікавлена  сторона доведе, що це

призвело                           до

неправильних  висновків  щодо 

наявності порушень, тобто прийняття невірного по суті правового акту.

Позивачем не були спростовані факти

виявлених та відображених в акті перевірки порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку

про відсутність підстав               

для визнання протиправним та скасування оскарженого рішення

відповідача                             

про застосування  до позивача

штрафних фінансових санкцій у розмірі 13 559,75 грн., тому             в цій частині позову необхідно

відмовити.                

Також колегія суддів звертає увагу, що суд першої

інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував допущеної позивачем описки

в номері рішення, яке ним оскаржується,         

і своєю постановою скасував рішення відповідача №0001892303-14099-6/23-325                          від 20.08.2007р., яке фактично

позивачем не оспорюється.

Вимоги ж позивача про скасування першої податкової

вимоги відповідача на думку колегії суддів підлягають задоволенню, виходячи з

наступного.

Закон України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

визначає правові засади застосування РРО           у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг, але цей Закон не є нормативним актом  з питань оподаткування.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» (Закон №2181), штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій

сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання, яка

справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил

оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні санкції, нараховані органами податкової служи за

порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій

у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не є податковими

зобов'язаннями у визначенні Закону №2181, і його норми не поширюються на такі

санкції.

У разі несплати, такі штрафні санкції  не можуть набувати статусу податкового боргу,

і до них не може застосовуватися порядок стягнення, визначений Законом України

№2181.

Таким чином, формування та направлення суб'єктам

господарювання податкових вимог на сплату санкцій, нарахованих за порушення

застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є

безпідставними.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставою для

скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового

рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку,

що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від

24.06.2008р. у даній справі підлягає скасуванню, а позовні вимоги -   частковому задоволенню.

Керуючись ч.3 ст. 160, 

п.3 ч.1 ст. 198, п.3 ч.1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія

суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції у Кіровському районі                           м. Дніпропетровська задовольнити

частково.

Постанову 

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від

24.06.2008р.         у справі  № 2-а-605/08  скасувати.

    Позовні вимоги  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  задовольнити частково .

Скасувати першу податкову вимогу  Державної податкової інспекції у Кіровському

районі  м. Дніпропетровська від

01.11.2007р. №1/164.

В іншій частині позову - відмовити .

Постанова

   апеляційного суду набирає чинності з моменту

проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня  виготовлення її  у повному обсязі до Вищого адміністративного

суду України шляхом подання касаційної скарги.

    Постанова у повному обсязі виготовлена

25.08.2009р.

Головуючий суддя:                             Н.П. Баранник

Судді:                                     А.О. Коршун

М.П. Кожан