Рішення

від 10.06.2015 по справі 344/18090/13-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 344/18090/13-ц

Провадження № 2/344/147/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіональна філія Центру Державного земельного кадастру, про відновлення межі та відшкодування заподіяних збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, міського голови м. Івано-Франківська, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ Держземагентства у м. Івано-Франківську, про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликалася на те, що вона є власником земельних ділянок № 1 (кадастровий номер 2610100000:14:001:0195) та № 2 (кадастровий номер 2610100000:14:001:0195). По сусідству з її земельними ділянками розташована земельна ділянка ОСОБА_2 (кадастровий номер 2610100000:14:001:0171). Між їхніми земельними ділянками проходить спільна межа. У зв'язку із неодноразовою зміною власників сусідньої земельної ділянки та фактичною відсутністю межових знаків між ними виник спір щодо встановлення межових знаків та проведення межі. Для врегулювання вказаного спору вона неодноразово зверталась до ОСОБА_3 міської ради, а також у правоохоронні органи. За дорученням прокуратури м. Івано-Франківська представниками Івано-Франківського міськвиконкому та спеціалістами ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» 30.06.2011р. було винесено і закріплено зовнішні межові знаки земельної ділянки позивача на місцевості. Актом виносу і закріплення зовнішніх меж земельної ділянки від 30.06.2011р. комісією встановлено, що суміжні ділянки її та ОСОБА_4 (попередній власник) не перекриваються у не накладаються одна на одну, спільна межа знаходиться на відстані 7,30м від задньої стіни будівлі, що суміжні земельні ділянки по вул. Софрона Дмитерка (колишня Тракторна) та встановлено межові знаки.

В подальшому, між нею та ОСОБА_2 19.07.2011р. було укладено угоду про врегулювання спору (мирову угоду), згідно якої вони погодились на встановлену між ділянками межу та відмовились від межових претензій одна до одної. Дану угоду підписали сторони добровільно, а її правочинність підтвердили представники Івано-Франківського МВК та спеціалісти управління Держкомзему в м. Івано-Франківську. Нею за власні кошти було споруджено фундамент під капітальну огорожу по узгоджених межових знаках у присутності відповідача. В червні 2013р. відповідач без будь-яких пояснень почав зносити встановлений нею фундамент огорожі і частково припинив протиправні дії лише після втручання правоохоронних органів. Свої дії пояснював тим, що він «відновив межі своєї ділянки», а тому буде переносити межові знаки в глиб її ділянки. Таким чином площа її ділянки зменшується на 50кв.м., а межа зміщується в глибину ділянки позивача на 2,5м. 30.10.2013р. ОСОБА_2 повторно почав демонтувати встановлений фундамент під огорожу. Тому вона звернулась до суду та просила зобов'язати відповідача за власні кошти відновити межові знаки відповідно до умов мирової угоди та відновити за свої кошти фундамент, що був встановлений позивачем у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 8000грн. та судові витрати.

11.04.2014р. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги, та просив суд зобов'язати ОСОБА_2 за власні кошти відновити межові знаки між двома земельними ділянками ОСОБА_1, державний акт серії ЯМ № 866948 на право власності на земельну ділянку площею 0,0078га по вул. Софрона Дмитерка, 11в, кадастровий номер 2610100000:14:001:0195 та Державний акт серії ЯМ №866949 на право власності на земельну ділянку площею 0,0420га по вул. Софрона Дмитерка, 11в, кадастровий номер 2610100000:14:001:0196 та земельною ділянкою ОСОБА_2, державний акт серії ЯИ №710097 на право власності на земельну ділянку площею 0,0310га від 07.07.2010р. по вул. Незалежності, 160/3 в м. Івано-Франківськ та відновити за власні кошти фундамент на межі, встановленим позивачем у відповідності з даними земельно-кадастрової документації - публічної кадастрової карти України, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держземагентства України станом до 19.07.2013р., викопіювання з чергового кадастрового плану - додаток протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу від 11.04.2012р., по координатах внесених до автоматизованої системи державного земельного кадастру від 14.08.2012р., що є ідентичними кутовим точкам координатам обмінного файлу від 04.12.2004р., що відповідає віддалі на місцевості 7,3м - 7,5м від задньої стіни будівлі по вул. Незалежності, 160/3. В решті позовні вимоги залишив без змін.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, міського голови м. Івано-Франківська, про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, в обґрунтування якого покликався на те, що він є власником земельної ділянки площею 0,0310га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Незалежності 160/3 в м. Івано-Франківськ. Вказана земельна ділянка була передана у приватну власність його дружині ОСОБА_4 на підставі рішення сесії ОСОБА_3 міської ради від 20.04.2010р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою, встановлено межі земельної ділянки в натурі та видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку площею 0,0310га. Суміжнику - ОСОБА_1 Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 332 від 25.08.2004р. затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0498га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул. Тракторна (поруч будинку 11а), встановлено межі земельної ділянки в натурі та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 01.02.2005р. серії ІФ №003323.

Зазначав, що з часу передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4, ОСОБА_1 стала домагатись відміни рішення міської ради від 20.04.2010р. та Державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_4, посилаючись на те, що міська рада передала у власність ОСОБА_4 частину земельної ділянки, що належить їй, в тому числі зверталась з адміністративним позовом до суду про визнання їх недійсними і постановою Івано-Франківського міського суду від 15.03.2011р. в позові було відмовлено. Проте ОСОБА_1 не перестала всіма способами вчиняти дії, добиваючись просунення давно встановленої і визначної при передачі у власність межі земельної ділянки, в тому числі, в позасудовому порядку, шляхом оформлення незаконних угод про врегулювання спору, які не мають правового значення, оскільки органами, що вирішують земельні спори є суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади. Вважає, що вимоги ОСОБА_1 відновити межові знаки відповідно до умов так названої нею мирової угоди не узгоджуються із законом. Для остаточного підтвердження правомірності встановленої існуючої межі було виготовлено каталог координат земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:14:001:0171 та виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі із закріпленням межових знаків, що підтверджують відповідність наданої в натурі земельної ділянки при передачі у приватну власність.

Проте, як стало відомо з позову ОСОБА_1, останній видано нові Державні акти на право власності на земельну ділянку, зокрема Державний акт серії ЯМ № 866948 від 14.11.2012р. на площу 0,0078га та Державний акт серії ЯМ 866949 від 14.11.2012р. на площу 0,0420га, обидві для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд по вул. Софрона Дмитерка, 11в (перейменована з Тракторної). Як вбачається з Державних актів, підставою їх видачі є рішення виконкому міської ради від 25.08.2004р. № 332 та заява про розподіл земельної ділянки від 26.03.2012р. За таких обставин, провівши поділ земельної ділянки ОСОБА_1 на дві окремі самостійні земельні ділянки, при виготовленні технічної документації та встановленні межі земельної ділянки, перенесена (посунута) його земельна ділянка на територію пішохідного тротуару вул. Незалежності, що є землями загального користування. Вважає, що саме на цій підставі ОСОБА_1 стала домагатись відновлення з ним межі за рахунок його земельної ділянки та звинувачує в недопущенні встановлення огорожі на його території земельної ділянки. Видані та підписані міським головою два окремі нові Державні акти на право власності на землю ОСОБА_1 є незаконними, що порушують право власності ОСОБА_2 на землю як суміжного користувача, оскільки нові межі двох окремих земельних ділянок та їх зміщення не погоджені з ним. Просив суд визнати вказані вище Державні акти, видані ОСОБА_1 недійсними, а в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник позивача за первісним позовом - ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені у вказаних вище заявах обставини, просив первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судове засідання 10.06.2015р. (стадія - судові дебати) представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поганим самопочуттям, однак таке не прийнято судом до уваги, оскільки не підтверджене належними доказами, тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд завершив розгляд справи за відсутності останнього з урахуванням попередньо наданих пояснень та на підставі наявних у справі доказів, в дослідженні яких він брав участь.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_6 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, покликаючись на викладені в заяві обставини, просили такі задоволити, а в задоволенні первісних вимог ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

В судове засідання представник міського голови м. Івано-Франківська не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.34 т.3), при цьому в заяві зустрічний позов ОСОБА_2 до міського голови м. Івано-Франківська заперечила, покликаючись на безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держземагентства у м. Івано-Франківську в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

В судовому засіданні 27.05.2015р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіональної філії Центру Державного земельного кадастру позовні вимоги заперечив, покликаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. В судове засідання 10.06.2015р. не з'явився.

Спеціаліст ОСОБА_7 в судовому засіданні 13.05.2015р. пояснила, що відповідь на поставлені відповідачем в клопотанні запитання може надати експерт у разі призначення судом відповідної експертизи.

Заслухавши відповідача за первісним позовом та його представника, враховуючи надані представником позивача в попередніх судових засідання пояснення, а також пояснення спеціаліста ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши докази у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Так, згідно з рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 332 від 25.08.2004р. про матеріали міського управління ресурсів (а.с.104 т.1), вирішено затвердити матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по вул. Тракторна (поруч будинку 11-а) в м. Івано-Франківськ.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 003323 (а.с.68 т.2) ОСОБА_1 була власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0498га по вул. Тракторна (поруч будинку № 11-а) в м. Івано-Франківськ, який видано на підставі вказаного вище рішення Виконавчого комітету, що підтверджується і технічною документацією з інвентаризації земельної ділянки (а.с.145-163 т.1).

Рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 14.12.2011р. № 778 (а.с.87 т.2) присвоєно поштові адреси індивідуальному житловому будинку на власній земельній ділянці ОСОБА_1 - вул. Софрона Дмитерка, 11В.

Згідно з заявою від 26.03.2012р. ОСОБА_1 дала згоду на поділ земельної ділянки площею 0,0498га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в м. Івано-Франківськ по вул. Тракторна (поруч будинку № 11-а) та яка належить їй, а також просила виготовити два окремі Державні акти на право власності на частини земельних ділянок площею 0,0078га та площею 0,0420га (а.с.73 т.2).

Відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 866949 та серії ЯМ № 866948 (а.с.6,7 т.1) на даний час ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0420га та 0,0078га відповідно, які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Софрона Дмитерка, 11.

Крім цього, на підставі поданих документів ОСОБА_3 ОБТІ виготовило ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення правоустановчих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Незалежності, 160/3 в м. Івано-Франківськ (а.с.211-219 т.1).

Так, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0310га, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 160/3, що підтверджується державним актом серії ЯИ № 710097 (а.с.5 т.1).

На виконання ухвал суду від 23.04.2014р. та 14.07.2014р. витребувано Технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_4 по вул. Незалежності, 160/3 площею 0,0310га та ОСОБА_2 по вул. Незалежності, 160/3 площею 0,0310га кадастровий номер земельної ділянки 2610100000140010171; Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину-салону «Євромеблі» підприємця ОСОБА_2 по вул. Незалежності, 160 площею 0,0095га кадастровий номер земельної ділянки 2610100000140010203; Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,0310га кадастровий номер земельної ділянки 2610100000140010171, яка здана на зберігання 01.10.2013р.; Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності при розподілі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м. Івано-Франківську по вул. Софрона Дмитерка, 11-В площею 0,0078га кадастровий номер 2610100000140010195; Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності при розподілі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м. Івано-Франківську по вул. Софрона Дмитерка, 11-в площею 0,0420га кадастровий номер 2610100000140010196; з поземельної книги геодезичні координати кутів повороту земельних ділянок, належних: ОСОБА_2 по вул. Незалежності, 160/3 в м. Івано-Франківськ, кадастровий номер 2610100000:14:001:0171 та ОСОБА_1 по вул. Софрона Дмитерка, 11-В в м. Івано-Франківську, кадастровий номер 2610100000:14:001:0195 та кадастровий номер 2610100000:14:001:0196, а також геодезичні координати кутів повороту земельної ділянки, належної: ОСОБА_1 по вул. Софрона Дмитерка, 11-В в м. Івано-Франківськ, кадастровий номер 2610100000:14:001:0195 та кадастровий номер 2610100000:14:001:0196.

В той же час згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні з ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Ч. 1ст. 107 ЗК України визначено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Як вбачається з долучених до первісного позову матеріалів між сторонами тривалий час існує спір з приводу погодження межі між належними їм на праві власності земельними ділянками.

Так, згідно акту виносу і закріплення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. ОСОБА_11 (колишня назва вул. Тракторна), поруч будинку №11а ОСОБА_1 від 30.06.2011р., встановлено, що суміжні ділянки землевласників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не перекриваються і не накладаються одна на одну, спільна межа знаходиться на відстані 7,30м від задньої стіни будівні № 160 по вул. Незалежності (магазин «Євромеблі») і закріплена металевими штирями (а.с.9,10 т.1).

19.07.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено угоду про врегулювання спору (а.с.11-13 т.1) щодо визнання межі між їхніми ділянками на місцевості, сторони погодились врегулювати існуючий спір та ліквідувати зустрічні претензії шляхом взаємних поступок.

ОСОБА_3 міський відділ ОСОБА_3 регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» на підставі заяви, договору на виконання робіт, технічного завдання на виконання робіт виготовив ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Незалежності, 160/3 в м. Івано-Франківськ (а.с.2-35 т.2).

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В той же час представником позивача за первісним позовом не подано належних та допустимих доказів, які б у свою чергу підтверджували порушення прав його довірителя - ОСОБА_12, як власника земельної ділянки, саме відповідачем ОСОБА_2, що також в протилежному випадку могло б слугувати підставою для відшкодування завданої моральної шкоди у відповідності до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Долучені представником позивача за первісним позовом копії фотознімків (а.с.43,52-55 т.3) суд відповідно до вимог ст.ст. 58-59 ЦПК України вважає неналежними та недопустимими доказами, оскільки такі не містять жодної прив'язки як до місцевості, так і до дати їх виготовлення, а також не підтверджують наведені позивачем у заяві обставини щодо неправомірних на його думку дій ОСОБА_2

При цьому судом не встановлено об'єктивних, чітких та несуперечливих показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у справі при винесенні законного та обґрунтованого рішення. На переконання суду показання цих свідків є суперечливими, містять протиріччя і не дають змогу встановити зв'язок між показаннями свідків, поясненнями сторін і спірними правовідносинами, та фактично є неспроможними підтвердити чи спростувати наявні у справі письмові докази та пояснення сторін.

Крім цього, ст. 143 ЦПК визначено, що для з'ясування обставин, що маються значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На думку суду призначення земельно-технічної експертизи і отримання відповідного висновку експерта, який б у свою чергу був попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства, надало б можливість встановити чи спростувати наведені сторонами у позовних заявах обставини.

Однак, судом таке право особам, які беруть участь у справі (їх представникам), неодноразово роз'яснювалось, відповідної заяви від жодного з учасників процесу так і подано не було, а суд з власної ініціативи не праві призначати таку експертизу.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд також вважає, що достатніх підстав для задоволення таких відповідачем та його представником наведено не було, стороною не подано жодного доказу, який б підтверджував порушення прав ОСОБА_2, як власника земельної ділянки, щоб в протилежному б слугувало підставою для визнання в судовому порядку недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих позивачу за первісним позовом - ОСОБА_1

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що рішення Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 332 від 25.08.2004р. про матеріали міського управління ресурсів (а.с.104 т.1), яке послужило підставою для видачі вказаних вище Державних актів, позивачем за зустрічним позовом у встановленому законом порядку не оскаржувалося. У зв'язку з чим суд вважає, що міський голова м. Івано-Франківська підписуючи оскаржувані ОСОБА_2 Державні акти діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та жодним чином не порушив права останнього.

Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, виходячи з меж заявлених первісних та зустрічних позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд поза розумним сумнівом дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 та за зустрічні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 391 ЦК України, ст.ст. 106, 107, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіональна філія Центру Державного земельного кадастру, про відновлення межі та відшкодування заподіяних збитків - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, міського голови м. Івано-Франківська, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ Держземагентства у м. Івано-Франківську, про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 15 червня 2015 року.