Ухвала

від 15.07.2015 по справі 344/18090/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18090/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1570/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 регіональна філія Центру Державного земельного кадастру, про відновлення межі та відшкодування заподіяних збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, міського голови м. Івано-Франківська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: відділ Держземагентства у м. Івано-Франківську про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2015 року відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 регіональна філія Центру Державного земельного кадастру, про відновлення межі та відшкодування заподіяних збитків.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, міського голови м. Івано-Франківська, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держземагентства у м. Івано-Франківську, про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_3 на дане рішення суду подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення в частині відмови його зустрічного позову вважає незаконним.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ним не оскаржувалось рішення виконкому ОСОБА_4 міської Ради №332 від 25.08.2004 року, на підставі якого видано оскаржувані Державні акти про право власності на земельні ділянки, а міський голова, який їх підписав, діяв в межах своїх повноважень та не порушив його прав. З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не обґрунтований на нормах матеріального закону.

Підставою їх видачі державних актів є рішення виконкому міської Ради від 25.08.2004 року №332 та заява про розподіл земельної ділянки від 26.03.2012 року № НОМЕР_1 № 677816, а в плані меж обох земельних ділянок ОСОБА_3 значиться суміжником.

Рішенням міськвиконкому № 332 від 25.08.2004 року проведено передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки цілим (єдиним) масивом цільового використання для обслуговування будинку та господарських споруд і на підставі якого в установленому порядку видано Державний акт серії ІФ № 003323 від 01.02.2005 року на право власності на одну земельну ділянку площею 0,0498 га на вул. Тракторна.

Земельне законодавство не передбачає права на поділ одним власником своєї земельної ділянки для/та отримання двох державних актів на земельні ділянки одного цільового використання, такий поділ допускається в установленому порядку між співвласниками земельної ділянки у випадку спору.

Тому міський голова незаконно видав ОСОБА_2 два Державні акти на право власності на земельну ділянку, яка рішенням виконкому №332 передана у власність як одна земельна ділянка площею 0, 0498 га по вул. Тракторній (вул. ОСОБА_5).

ОСОБА_3 вказує на те, що він є власником суміжної з ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0310 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Незалежності, 160/3, згідно Державного акту серії ЯИ № 710097 на право власності на земельну ділянку від 07.07.2010 року, проте з ним не погоджено межі земельних ділянок ОСОБА_2 під час виготовлення нової технічної документації, чим порушені права суміжного власника.

Просить рішення суду в частині зустрічного позову скасувати та постановити нове рішення яким визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,0078га та площею 0,0420 га по вул..Софрона Дмитерка, 11в, видані ОСОБА_2 14.11.2012 року. В решті рішення залишити без змін.

ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що з рішенням суду в частині відновлення межі і відшкодуванні збитків за її позовом вона повністю не згідна. Суд при дослідженні матеріалів справи не врахував обставин справи. Повністю порушені вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43.

В технічних документаціях із землеустрою щодо виготовлення документів що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 і ОСОБА_3, а також в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину «Євромеблі» координати поворотних точок відсутні. Крім того на титулі всіх трьох документацій є напис про те, що координат немає.

Технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, що виготовлялась в 2013 році міським ДЗК, містить сумнівні координати, які ОСОБА_3 намагається представити як первинні координати, по яких 07.07.2010 року виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 710097.

Суд не звернув увагу на неодноразове наголошення нею в суді на те, що походження координат, які ОСОБА_3 отримав 29.12.2012 року, є сумнівним.

Наданий 14.07.2014 року відділом Держземагентства у місті ОСОБА_4 за ухвалою суду каталог координат поворотних точок земельних ділянок з кадастровим номером2610100000:14:001:0195 - 0196 (а.а 120 т..2) не відповідає координатам в документації із землеустрою ОСОБА_2, і навпаки координати поворотних точок земельної ділянки в документаціях землеустрою ОСОБА_2 повністю співпадають з координатами, які представлені суду (а.с. 8 т. 1).

Тобто докази того, що земельна ділянка накладається на територію пішохідного тротуару, зафіксовано ще в 2011 році, а поділ ОСОБА_2 своєї земельної ділянки проводилася лише в 2012 році.

Судом не враховано того, що факт встановлення межі земельної ділянки ОСОБА_2 на відстані 7 м. підтверджено ще раніше до того, як ОСОБА_6 стала власником земельної ділянки площею 0,0310 га та відчужила її (договір дарування) своєму чоловіку.

Суду надано як доказ зміщення межі, викопіювання з кадастрової карти Державного агентства земельних ресурсів України, що є дзеркальним відображенням Національної кадастрової системи, де видно різницю в розміщенні земельних ділянок ОСОБА_2

Суд повинен був порівняти каталог координат поворотних точок земельних ділянок в документації землеустрою ОСОБА_2 з каталогом координат наданим відділом Дерземагенства у місті ОСОБА_4.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в її позові та ухвалити рішення яким задоволити її позов.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 332 від 25.08.2004 р. (а.с.104 т.1) затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 по вул. Тракторна (біля будинку 11-а) в м. Івано-Франківськ.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 003323 (а.с.68 т.2) ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0498га по вул. Тракторна (поруч будинку № 11-а) в м. Івано-Франківськ, який видано на підставі вишевказаного рішення виконавчого комітету, що підтверджується і технічною документацією з інвентаризації земельної ділянки (а.с.145-163 т.1).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 14.12.2011р. № 778 (а.с.87 т.2) присвоєно поштові адреси індивідуальному житловому будинку на власній земельній ділянці ОСОБА_2 вул. Софрона Дмитерка, 11В.

Заявою від 26.03.2012р. ОСОБА_2 дала згоду на поділ даної земельної ділянки площею 0,0498га, а також просила виготовити два окремі Державні акти на право власності на частини земельних ділянок площею 0,0078га та площею 0,0420га (а.с.73 т.2).

Відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 866949 та серії ЯМ № 866948 (а.с.6,7 т.1) на даний час ОСОБА_2 є власником земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0420га та 0,0078га відповідно, які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Софрона Дмитерка, 11.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0310га, що розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 160/3, що підтверджується відповідним Державним актом серії ЯИ № 710097 (а.с.5 т.1).

Судом першої інстанції досліджено всю технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_6 по вул. Незалежності, 160/3 площею 0,0310га та ОСОБА_3 по вул. Незалежності, 160/3 площею 0,0310га; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину-салону «Євромеблі» підприємця ОСОБА_3 по вул. Незалежності, 160 площею 0,0095га; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності при розподілі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м. Івано-Франківську по вул. Софрона Дмитерка, 11-В площею 0,0078га та 0,0420га; з поземельної книги геодезичні координати кутів повороту земельних ділянок, належних: ОСОБА_3М та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Частиною 1 ст. 107 ЗК України визначено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами тривалий час існує спір з приводу погодження межі між належними їм на праві власності земельними ділянками.

Згідно акту виносу і закріплення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. ОСОБА_5 (колишня назва вул. Тракторна), поруч будинку №11а ОСОБА_2 від 30.06.2011р., встановлено, що суміжні ділянки землевласників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не перекриваються і не накладаються одна на одну, спільна межа знаходиться на відстані 7,30м від задньої стіни будівні № 160 по вул. Незалежності (магазин «Євромеблі») і закріплена металевими штирями (а.с.9,10 т.1).

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено угоду від 19.07.2011 року про врегулювання спору (а.с.11-13 т.1) щодо визнання межі між їхніми ділянками на місцевості, сторони погодились врегулювати існуючий спір та ліквідувати зустрічні претензії шляхом взаємних поступок.

ОСОБА_4 міський відділ ОСОБА_4 регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» на підставі заяви, договору на виконання робіт, технічного завдання на виконання робіт виготовив ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Незалежності, 160/3 в м. Івано-Франківськ (а.с.2-35 т.2).

Позивачкою ОСОБА_2 не подано належних та допустимих доказів, які б стверджували про порушення її прав, як власника земельної ділянки, саме відповідачем ОСОБА_3, що та заподіяння їй у зв'язку з цим моральної шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції дав об'єктивну і належну оцінку їх доводам та посиланням на покази свідків, вказавши що такі докази не спростували наявних у справі письмових доказів та пояснень сторін.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції встановив, що відсутні достатні підстави для їх задоволення, оскільки стороною не подано доказів, які б стверджували про порушення прав ОСОБА_3, як власника земельної ділянки, що було б підставою для визнання в судовому порядку недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_2

При цьому суд у рішенні зазначив, що ОСОБА_3 рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 332 від 25.08.2004р. про матеріали міського управління ресурсів (а.с.104 т.1), яке послужило підставою для видачі вказаних вище Державних актів, у встановленому законом порядку не оскаржувалось. Тому міський голова м. Івано-Франківська підписуючи оскаржувані ОСОБА_3 Державні акти діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та жодним чином не порушив права останнього. Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_7

ОСОБА_8